Предложения в рабочую группу «Международная интеграция и сотрудничество»

18 августа 2010 года | Рубрика: Документы Комитета по экономическим реформам

Робоча група «Міжнародна

інтеграція і співпраця»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до загальнодержавної Програми економічних реформ.

ПРО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ДОСТУПУ

УКРАЇНСЬКИХ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ ДО ЗОВНІШНІХ РИНКІВ

1. Виклад проблеми / формулювання основного завдання

Україна втрачає свої традиційні (і наближені географічно) ринки збуту, проте при цьому повільно упроваджує продукцію на нові ринки.

Конкурентоспроможність українських товарів на зовнішніх ринках залишається низькою. Сировинна спрямованість українського експорту обуславливает його чутливість до коливань цін на світовому ринку. Висока енергоємність орієнтованих на експорт областей (металургії, хімічній промисловості) є причиною залежності експорту від постачань імпортних енергоносіїв, не дає можливості направляти валютні вступи від експорту на технологічне оновлення виробництва, посилює залежність від Росії.

Перш за все слід змінити структуру експорту у напрямі збільшення долі кінцевої продукції в загальному об’ємі експорту; підвищити ефективність експортних операцій; відновити присутність на традиційних ринках і укріпити позиції на нових перспективних ринках; удосконалити державне регулювання зовнішньої економічної діяльності, розробити єдину систему стандартизації відповідну міжнародним стандартам.

Зміцнення зовнішньоторговельних стосунків з країнами, економіка яких історично ориентованна на співпрацю з Україною, зниження митних бар’єрів на експорт готової продукції, при мінімальних витратах дозволить значно збільшити експорт продукції українських товаровиробників, що дозволить залучити додаткові засоби на підвищення конкурентоспроможності продукції.

Відсутність цілісної зовнішньоекономічної політики України, побудованої на основі стратегічних пріоритетів розвитку економіки; недосконалість механізмів координування зовнішньоекономічного співробітництва. Це призводить до непогодженості позицій різних відомств під час діалогу з торговельними партнерами, невідповідності між внутрішніми реформами й пріоритетами зовнішньоекономічної політики, недостатньої економічної обґрунтованості участі України в інтеграційних процесах, неповного використання інструментів торговельного захисту.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу

- поліпшення умов торгівлі на зовнішніх ринках для вітчизняних виробників з метою збільшення обсягів експорту, підвищення його географічної й товарної диверсифікованості, у тому числі за рахунок товарів з вищою доданою вартістю;

- інтеграція України у внутрішній ринок ЄС шляхом створення зони вільної торгівлі «плюс» (ЗВТ) з ЄС. Інтеграція як стратегічний орієнтир зовнішньої й внутрішньої економічної політики держави буде механізмом забезпечення внутрішніх системних соціально-економічних перетворень і розширення доступу до ринку ЄС, а також ринків третіх країн.

3. Принципи і механізми реформи

– запровадити безвізовий режим між Україною і ЄС (для короткострокових поїздок громадян) як перший етап створення умов для вільного доступу до ринку послуг ЄС;

– провести модернізацію двосторонніх і багатосторонніх торгово-економічних угод у рамках СНД відповідно до норм СОТ;

– укласти економічно обґрунтовані угоди про ЗВТ із ключовими торговельними партнерами.

4. Необхідні кроки / рекомендації

Поліпшення умов торгівлі на зовнішніх ринках для вітчизняних виробників:

– просування й захист економічних інтересів України шляхом використання механізмів СОТ;

– побудова сприятливих торговельних та інвестиційних режимів, у тому числі шляхом укладання економічно обґрунтованих угод про вільну торгівлю з ключовими партнерами. Проведення аналізу потенційних вигід і ризиків створення ЗВТ, моделювання оптимальних параметрів ЗВТ у рамках переговорів із залученням експертів;

– запровадження механізмів державної фінансової підтримки малого й середнього підприємництва шляхом гарантування й страхування експортних операцій;

– розширення співпраці з міжнародними організаціями, у тому числі фінансовими (зокрема, ОЕСР, Всесвітнім банком, МВФ, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком тощо), розробка національної дорожньої карти з активізації співпраці з Організацією економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) і набуття членства в ОЕСР у середньостроковій перспективі.

5. Необхідні ресурси

– завершення переговорів щодо ЗВТ з ЄС, яка стане частиною Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Реалізація секторальних реформ і адаптація законодавства й регуляторної практики у сферах, що пов’язані зі створенням ЗВТ і формуванням асоціативних відносин між Україною і ЄС;

– виконання положень Дорожньої карти безвізового режиму Україна – ЄС;

– розробка й реалізація Плану заходів щодо виконання Стратегії економічного розвитку країн-учасниць СНД до 2020 р.;

– укладання та реалізація Договору про ЗВТ країн-учасниць СНД відповідно до норм СОТ.

________________________________________________________________________________

Робоча група «Міжнародна

інтеграція і співпраця»

РОЗВИТОК ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ

1. Виклад проблеми / формулювання основного завдання

Історично складена система розвитку зовнішньої торгівлі товарами та послугами Автономної Республіки Крим не відповідає вимогам розвитку конкурентоздатної, експортоорієнтовної економіки.

Автономна Республіка Крим в 2009 році здійснювала зовнішньоекономічну діяльність з партнерами з 119 країнами світу.

Загальний обсяг експорту товарів та послуг Автономної Республіки Крим у 2009 році склав 631,7 млн. дол. США, імпорту – 205,3 млн. дол.. США.

Загальносвітова економічна криза суттєво вплинула на загальний обсяг експортованої продукції товаровиробників Криму. Суттєвих змін зазнала і географічна структура експорту Автономної Республіки Крим.

Такий стан речей привів до межі фінансово-господарську діяльність експортоорієнтованих підприємств республіки. Маркетингові центри та служби підприємств не мають можливості окремо вирішувати проблеми пошуку надійних партнерів по зовнішній торгівлі, бо це пов’язано по перше, з мовними бар’єрами, по друге, з географічною віддаленістю партнерів та специфікою регіональних правил ведення бізнесу, а по третє, протекціоністськими заходами, здійснюваними країнами в умовах економічної кризи.

За останні два роки Рада міністрів Автономної Республіки Крим на прохання кримських експортерів неодноразово зверталася до МЗС України, в Посольства України за кордоном з метою сприяння в просуванні інтересів експортерів на зовнішні ринки. Однак, ніяких конкретних дій щодо презентації можливостей Автономної Республіки Крим по експорту продукції кримських товаровиробників не було зроблено. Рада міністрів Автономної Республіки Крим отримала лише календарний план виставково-ярмаркових заходів за кордоном.

Сьогодні ситуація дещо змінюється і Кабінетом Міністрів України прийнято рішення торгово-економічні місії України за кордоном ввести до складу Посольств України за кордоном. Це дасть змогу більш плідно координувати зусилля України по виходу на зовнішні ринки.

Аналіз факторів, що спричинили проблему:

1. Підвищення ступеня конкуренції на міжнародних ринках в умовах загальносвітової економічної кризи.

2. Недостатня інформованість підприємств Автономної Республіки Крим про умови експорту товарів в країни світу.

3. Низька конкурентоспроможність окремих товарів кримських виробників.

4. Відсутність обігових коштів, неповернення ПДВ.

5. Невідповідність вітчизняних стандартів на товари міжнародним, зокрема по маркуванню та упаковці.

6. Недостатньо ефективна система протекціонізму та преференцій вітчизняним експортерам.

7. Відсутність представництва інтересів експортерів Автономної Республіки Крим за кордоном.

8. Відсутність координуючого центру (Асоціації) експортерів Автономної Республіки Крим.

Основні завдання, які необхідно вирішити:

1. Формування державної політики розвитку експортоорієнтованої вітчизняної економіки, створення розвинутого конкурентного середовища на експортному ринку.

2. Модернізація експортоорієнтованих підприємств, підвищення конкурентоздастності їх продукції.

3. Оздоровлення фінансового стану експортерів.

4. Забезпечення експортними контрактами кримських експортерів.

5. Створення системи консалтингу та інформаційної підтримки кримських експортерів шляхом об’єднання експортерів Кріму в Асоціацію експортерів та створення в Раді міністрів Автономної Республики Крим Інформаційного центру експорту.

6. Створення торгово-економічних представництв Автономній Республіки Крим в країнах, з високим ступенем економічної активності та маючих перспективу до імпорту продукції кримських товаровиробників.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу

1. Покращення фінансового стану експортерів республіки

- активізувати повернення ПДВ експортерам АРК.

- запровадити пільгове кредитування проектів модернізації виробництва.

- здійснити підтримку експортерів Криму з бюджету республіки.

2. Запровадити державну протекціоністську політику захисту внутрішнього ринку та надати преференції вітчизняним експортерам.

3. Привести державні стандарти на експортну продукцію у відповідність міжнародним, провести заходи щодо сертифікації експортної продукції відповідно вимог міжнародної торгівлі.

4. Створення системи ефективного управління розвитком експортного потенціалу Криму:

- створити Асоціацію експортерів Автономної Республіки Крим

- створити Інформаційний центр експорту Автономної Республіки Крим при Раді міністрів Автономної Республіки Крим

- відкрити торгово-економічні представництва Автономної Республіки Крим в ОАЄ, КНР, РФ, країнах ЄС, Туреччині та інш.

- зобов’язати через МЗС України налагодити систему ефективного інформування експортерів Автономної Республіки Крим про умови та потреби ринків за кордоном.

3. Принципи і механізми реформи

Державна політика реформування системи управління розвитком експортного потенціалу Автономної Республіки Крим базується на таких основних принципах:

- спрямованості держави, регіональних (місцевих) органів виконавчої влади та експортерів на збільшення загальних обсягів експорту та збільшення частки продукції кримських товаровиробників на зовнішніх ринках;

- поінформованості вітчизняних учасників ЗЕД про умови входження на зовнішній ринок, специфіку локального(регіонального) ринку

- координації зусиль держави та бізнес-середовища щодо виходу на зовнішній ринок

- представництва інтересів експортерів за кордоном.

4. Необхідні кроки/ рекомендації

З метою реформування системи розвитку експортного потенціалу країни та зокрема Криму необхідно внести зміни на законодавчому рівні, змінити фіскальні підходи до експортних операції та адміністрування ПДВ, заохотити експортерів до модернізації виробництва та збільшення експортноорієнтованої продукції.

Для формування державної політики розвитку експортоорієнтованої вітчизняної економіки, створення розвинутого конкурентного середовища на експортному ринку необхідно:

- доопрацювати Податковий Кодекс України в частині запровадження заохочувальних механізмів збільшення виробництва продукції на експорт, безподаткового режиму ввозу обладнання на модернізацію експортоорієнтованих виробництв, та пільговий режим запуску проектів виробництва конкурентоздатної експортоорієнтованої продукції, з високою часткою доданої вартості.

- розробити та прийняти окрему Державну програму «Експорт України» до 2016 року, де передбачити кошти промисловим підприємствам-експортерам на зниження ставок по кредитам, на формування окремого Експортного Фонду чи передати такі повноваження окремому банку по фінансуванню окремих регіональних проектів збільшення обсягів виробництва конкурентоздатної експортоорієнтованої продукції, з високою часткою доданої вартості.

- внести зміни в Закони України «Про дипломатичну службу України», «Про закордонні представництва України» в частині збільшення кола обов’язків працівників дипломатичної служби України

- внести пропозиції в проект Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим» в частині розширення повноважень Криму щодо започаткування та функціонування торгово-економічних представництв АРК за кордоном.

5. Необхідні ресурси

На регіональному рівні для започаткування та функціонування торгово-економічних представництв Автономної Республіки Крим за кордоном необхідно: 2011 р. –. 4,8 млн. грн.(2 представництва), на 2012 р. – 9,6 млн. грн.(4 представництва), на 20013 р. – 14,4 млн. грн. (6 представництв) .

Прогнозний обсяг фінансового забезпечення виконання завдань по розвитку та підтримці експортерів Автономній Республіки Крим – на 2012-2016 рр. – орієнтовно 300-350 млн. грн.

___________________________________________________________________________________

Робоча група «Міжнародна

інтеграція і співпраця»

ПРИВЕДЕННЯ ЄДИНОГО МИТНОГО ТАРИФУ УКРАЇНИ У ВІДПОВІДНІСТЬ З МІЖНАРОДНОЮ

КОНВЕНЦІЄЮ ПРО ГАРМОНІЗОВАНІ СИСТЕМИ ОПИСУ ТОВАРІВ

1. Виклад проблеми / формулювання основного завдання

Приведення Єдиного митного тарифу України у відповідність з міжнародною Конвенцією про гармонізовані системи опису товарів.

В АРК обсяг експорту продукції промислових підприємств за січень–травень 2010р. склав 197,5 млн.дол. США, що більше рівня січня–травня 2009р. у 1,6 рази. Питома вага експорту товарів підприємств промисловості за даний період збільшилась на 9,0 в.п. і склала 88,1% від загального обсягу експорту товарів АРК. Промислові підприємства закупили імпортної продукції на 56,1 млн.дол., що також більше рівня січня–травня 2009р. у 2 рази. Питома вага імпорту товарів підприємств промисловості зросла на 11,1 в.п. і становила 55,5% від загального обсягу імпорту АРК.

Увесь обсяг експорту товарів складає продукція підприємств переробної промисловості. У січні–травні поточного року найбільші обсяги продукції на експорт відправили підприємства хімічної промисловості – 107,0 млн.дол., або 54,2% від загального обсягу експорту промислових підприємств. Користується попитом за кордоном також продукція підприємств, які виробляють транспортні засоби, її частка складає 23,2%, машини та устаткування – 10,2%, харчові продукти – 6,8%.

Найбільші обсяги імпортних товарів надійшли на підприємства з виробництва машин та устаткування, питома вага яких склала 36,8% від загального обсягу імпорту промислової продукції. Частка імпорту товарів підприємств хімічного виробництва склала 33,8%, харчової промисловості – 12,0%, підприємств з виробництва готових металевих виробів – 4,7%.

Державні нормативно-правові акти затримуються. Так, застаріла Угода про зону вільної торгівлі від 1994 р вимагає перегляду. В Угоді немає процедур застосування, порядку судових розглядів, застосування державної допомоги, процедур переміщення послуг і фізичних осіб.

Нова Угода повинна вирішити питання вилучень і обмежень, членство України в СОТ, з урахуванням наявності Митного союзу (Росії, Білорусії і Казахстану) з діючим з 1 липня 2010 Митним кодексом цього Союзу.

Функції зовнішньоторговельного регулювання:

- Зміна ставок ввізних мит між сторонами;

- Введення товарної номенклатури зовнішньоторговельної діяльності

- Встановлення тарифних пільг і квот (З визначенням системи тарифних преференцій)

- Введення нетарифних заходів регулювання

- Проведення спеціальних захисних антидемпінгових та компенсаційних розслідувань

За даними рейтингу Світового банку 2010 року «Рейтинг ведення бізнесу» Україна займає 139 місце за статтею «міжнародна торгівля».

Країни, що розвиваються задають високий темп реформ в галузі регулювання бізнесу.

З 2008 року Україна вступила до СОТ. На сьогоднішній день аналіз показав, що найбільш життєздатною є хімічна промисловість, За п ять місяців у Автономній Республіці Крим вона, перш за все, представлена підприємствами м. Армянська – 77089,1 тис.дол.США (34,4%), м. Керчі – 59,782.3 тис.дол.США (26,7 %) та м. Красноперекопська – 41789,2 тис.дол.США (18,6 %). Т.ч., з певною часткою впевненості можна судити про розвиток цих регіонів Криму за рахунок збільшення обсягів експорту. Сімферополь більшою частиною представлений підприємствами машинобудування і їхня частка в експорті Криму 14,7%. Машинобудівна галузь в деякій мірі постраждала від вступу України до СОТ через низьку конкурентоспроможності продукції. І, нарешті, галузь сільського господарства виявляється найбільш уразливою.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу

На сьогоднішній день Україні необхідно переглянути принципи і механізми вступу в інтеграційні об’єднання. (Так, предметом для розгляду повинен стати митний союз, у який входять Білорусія, Росія і Казахстан)

Однією з головних цілей України у розвитку регіонального співробітництва є розширення експортної бази, орієнтованої на ринки сусідніх країн, налагодження з ними виробничо-коопераційних зв’язків та науково-технічного співробітництва. Більш того, участь України в регіональному співробітництві вимагає створення необхідної інфраструктури економічного і культурного спілкування. Адже зростання мобільності населення у зв’язку з полегшенням громадянам України умов виїзду за кордон має, в першу чергу, економічну природу.

Очікувані результати реформи

Результатом цих рішень стане створення економіки відкритого типу, тобто такої економічної системи, яка останнім часом набрала найбільше число прихильників у світі. Це, з одного боку, дозволить Україні відкритися світу, стати зрозумілою країнам-партнерам і говорити з ними однією мовою бізнесу, а з іншого боку, відкриє для ТНК дорогу в Україну.

Вступ України до Митного Союз з Росією, Білоруссю і Казахстаном дасть прогнозований позитивний економічний ефект у частині збільшення ВВП України (так, за прогнозами експертів до 2015 року економічний ефект для країн, що входять до Митного союзу, складе більше 416 млрд. дол США)

3. Принципи і механізми реформи

З метою входження у світовий економічний простір Україна зобов’язана впровадити в практику принципи вільної торгівлі і сповідувати в зв’язку з цим відкритість економіки, послідовно й неухильно проводити приватизацію і створити ефективну, скорочену до мінімуму державну адміністрацію:

1. Включення України у світову економіку ставляться як її розвиток в рамках інтеграційних об’єднань, так і її незалежний розвиток на даному етапі, з відстоюванням національних інтересів.

2. Подальша реструктуризація економіки, зміна механізму співпраці та підготовки правового поля

4. Необхідні кроки / рекомендації

Необхідно внести зміни у зовнішньополітичний курс України, у зв’язку з:

- Угодою про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ) (24 червня 2010, перша Угода після приєднання нашої країни до Світової організації торгівлі в 2008 р.)

- Договором про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (з 1998 р. проводяться заходи з формування зони вільної торгівлі).

Розглянути можливість:

- Входження України з категорії країни-спостерігача в члени Євразійського економічного співтовариства. (Євразійське економічне співтовариство було створено в 2000 році. Міжнародна економічна організація, мета якої полягає у формуванні загальних зовнішніх митних кордонів держав-учасників, вироблення єдиної зовнішньоекономічної політики, тарифів, цін та інших складових функціонування спільного ринку. Сьогодні до складу ЄврАзЕС входять Білорусь, Казахстан , Киргизія, Росія і Таджикистан).

- Ратифікацію Україною Статуту СНД (де-юре вона не є державою-членом СНД, відносячись до держав-засновників і держав –учасників Співдружності)

5. Необхідні ресурси

Для досягнення поставленої мети необхідне чітке узгодження дій Президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів України.