1.           Введення

Даний аналіз регуляторного впливу проекту закону України «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території» (далі Законопроект) здійснений відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 №308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу і моніторингу результативності регуляторного акта».

2.           Аналіз проблеми, що пропонується вирішити шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінка важливості цієї проблеми.

В Україні державні гарантії для суб’єктів інвестиційної діяльності передбачені Конституцією України від 28.06.1996, рядом законів України: «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991, «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996, «Про основи державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 та ін.

Основним нормативно – правовим актом у сфері господарської діяльності є Господарський Кодекс України від 16.01.2003, що містить ряд норм, які регулюють здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також захист прав і законних інтересів суб’єктів інвестиційної діяльності. Господарський Кодекс України передбачає державні гарантії захисту учасників інвестиційної діяльності, серед яких можна виділити такі:

• гарантії захисту від незаконних дій органів влади або їхніх посадових осіб, або примусового вилучення інвестицій;

• гарантії при припиненні інвестиційної діяльності;

• застосування державних гарантій захисту іноземних інвестицій при зміні законодавства про іноземні інвестиції

У цей час існує цілий ряд галузевих і цільових програмних напрямків, у відношенні яких передбачається стимулювання залучень інвестицій:

• Технопарки і їхні учасники

• Промислові парки (законопроект «Про індустріальні (промислові) парки»)

• Інноваційні проекти

• Енергозбереження

• Альтернативні види палива

• Тваринництво

• Сільське господарство

• Житлове будівництво

• Інші сфери і програми

У рамках зазначених галузей і програм передбачаються певні види преференцій для суб’єктів, що здійснюють інвестиційні проекти.

При цьому практика показує, що в Україні при наявності правової бази, що регулює залучення інвестицій, суб’єкти інвестиційної діяльності позбавлені державних гарантій для захисту своїх інтересів при зміні законодавства.

Одним із прикладів є ситуація, що склалася в Україні після прийняття Закону України «Про внесення змін у Закон України «Про державний бюджет України на 2005 рік та інші законодавчі акти». Цей Закон набув чинності всупереч вимогам Закону України «Про систему оподатковування». 31.03.2005. І відповідно до цього Закону, були скасовані пільги і гарантії для інвесторів у ВЕЗ, ТПР та у технопарках України.

Таким чином, скасування законодавчих актів на рівні вищого законодавчого органу країни, закриття ВЕЗ і скасування фінансових пільг привели до втрат української економіки та втраті довіри до України з боку інвесторів, до загострення соціально-економічних і правових проблем, що не сприяє припливу іноземних інвестицій в економіку країни.

Президент України В.Ф. Янукович відзначає, що створення належних умов для приходу в країну інвестицій – є однією із пріоритетних задач влади України. Із цією метою передбачається прийняття цілого ряду нормативно – правових документів:

• Податкового Кодексу України
• Розвиток в Україні багатоступінчастої системи національних інвестиційних агентств – як для реалізації великих загальнонаціональних проектів, так і регіональних програм
• Прийняття інших законів і нормативних актів

Крім загального українського законодавства з питань залучення інвестицій розробляються і приймаються нормативно-правові акти відносно регіонального стимулювання інвестиційних процесів.

Проект Закону України «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території» є документом, що визначає механізми стимулювання інвестиційної діяльності на території АР Крим.

Відповідно до Законопроекту передбачається створення умов для стимулювання інвестиційних процесів у автономії і забезпечення комплексного розвитку території.

Інвестиційні процеси в АР Крим за період 2005 – 2009 рік характеризуються наступними показниками:

Згідно із статистичними даними, у період 2005 – 2008 років спостерігалася постійна тенденція зростання обсягу капітальних інвестицій в АР Крим – як у національній валюті, так і у валютному виразі (по середньорічному обмінному курсу).

В 2009 році спостерігається різке зменшення обсягу інвестицій – 71,23% стосовно показників 2008 року в національній валюті. При цьому в перерахунку на іноземну валюту (долари США) темпи зниження є більш чітко вираженими – 48,15% стосовно показників 2008 року, що обумовлюється значним зростанням обмінного курсу – 147,92% стосовно середнього значення в 2008 році.

Найбільш різке зниження спостерігається по інвестиціях в основний капітал у капітальне будівництво – 57,21% (стосовно 2008 року) у національній валюті, у т.ч. по інвестиціях у житлове будівництво – 51,50% у національній валюті.

За структурою джерел інвестицій найбільше зниження, при оцінці обсягу інвестицій у національній валюті, спостерігається по наступних джерелах:

• кошти місцевих бюджетів – 55,44%

• кошти вітчизняних інвесторів – 51,22%

• кошти населення на будівництво власних квартир – 31,32%

• кредити банків та інших позик – 58,11%

Значне зниження обсягів інвестицій також спостерігається за рахунок власних коштів підприємств і організацій (68,85%) та коштів вітчизняних інвесторів (51,22%).

При цьому зростання обсягу інвестицій спостерігається з боку іноземних інвесторів – 161,78% по національній валюті, або 109,37% по іноземній валюті (2009 рік стосовно показників 2008 року).

Також в Україні і Автономній Республіці Крим спостерігається зниження динаміки виробництва і обсягів реалізації продукції та послуг. Це призвело до зменшення вільних оборотних коштів на підприємствах, які можливо було б направити на модернізацію основних фондів, підвищення якості та розширення номенклатури продукції тощо. Це є обмежуючим чинником для реалізації інвестиційних проектів діючими підприємствами.

Таким чином, загальна інвестиційна активність в АР Крим за останні роки, з урахуванням кризових явищ у фінансово-економічній системі, значно знизилася.

Останнім часом в АР Крим також спостерігається ситуація, пов’язана зі зниженням темпу зростання по надходженню податків:

Таблиця 1. Надходження податків, тис. грн

При порівнянні динаміки річних показників визначено, що з 2009 року спостерігається зниження темпу зростання збору податків, при цьому показники збору податку на прибуток нижче показників попереднього року:

Таблиця 2. Динаміка по роках

Без активізації інвестиційних процесів на території АР Крим складно очікувати значне зростання податків і зборів у бюджети всіх рівнів і в позабюджетні фонди, особливо в умовах кризових процесів.

Прийняття пропонованого Законопроекту дозволить створити сприятливі умови для залучення капітальних інвестицій і збільшення надходжень у бюджети різних рівнів.

Прийняття Законопроекту дозволить значно збільшити обсяг інвестиційних проектів, які будуть реалізовуватися на території АР Крим у всіх галузях. Більшість інвестицій плануються в сфері залучення приватних інвестицій і розвитку державно-приватного партнерства. Законопроект передбачає комплексний розвиток АР Крим, а не спрямований на розвиток окремих галузей.

3.           Необхідність державного регулювання в області залучення інвестицій

Автономна Республіка Крим завжди була приваблива для інвесторів, але через неповне виконання державних гарантій і нестабільну економічну та політичну ситуацію протягом останнього часу спостерігається тенденція до зниження надходжень інвестицій.

Залучення інвестицій, у т.ч. іноземних, є необхідною умовою виходу України з економічної кризи.

Захист інвестицій не може бути забезпечено на підставі ринкових механізмів, тому що інвестиційні процеси регулюються нормативно-правовими актами в таких сферах:

• Ліцензування і сертифікація

• Вирішення земельних питань

• Преференції при здійсненні інвестиційної діяльності

• Гарантії захисту інвестицій

• Інші аспекти

Розвиток специфічної і привабливої для інвестицій адміністративно-територіальної одиниці України, такої як АР Крим, вимагає наявність державного регулювання. Комплексний розвиток АР Крим може бути здійснено тільки при створенні відповідного інвестиційного клімату для території, а не для окремих галузей і пріоритетних напрямків.

Комплексність вирішення щодо створення відповідних умов для залучення інвестицій у рамках території АР Крим передбачається даним Законопроектом.

4.           Мета державного регулювання Законопроекту

Згідно з Розділом II Законопроекту «Регулювання в сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим» передбачається державне регулювання всіх сфер на різних рівнях: Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

Мета державного регулювання містить у собі:

• визначення основних принципів і напрямків соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим;
  • затвердження державних цільових програм, метою яких є вирішення окремих проблем розвитку Автономної Республіки Крим;
  • визначення пріоритетів у сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим;
  • надання пільг по оподатковуванню діяльності суб’єктів господарювання – юридичних осіб, що здійснюють інвестиційну діяльність на території Автономної Республіки Крим у межах наданих законами про оподатковування повноважень;
  • законодавче забезпечення комплексного, ефективного й збалансованого економічного, соціального та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим;
  • створення сприятливих умов для раціонального і ефективного використання наявного ресурсного потенціалу Автономної Республіки Крим;
  • створення інституціонально-правового забезпечення сприятливого інвестиційного клімату на території Автономної Республіки Крим і забезпечення її інвестиційної привабливості;
  • стабільне підвищення рівня життя населення на території Автономної Республіки Крим;
  • перетворення Автономної Республіки Крим на стабільний плацдарм геоекономічного лідерства України в Чорноморському регіоні;
  • впровадження нових принципів регіональної політики держави.

5.           Визначення і оцінка прийнятних альтернативних способів досягнення поставлених цілей.

У цей час в Україні здійснюється комплекс заходів, у т.ч. по розвитку нормативно-правової бази, спрямований на стимулювання інвестиційних процесів.

Альтернативними методами для розвитку інвестиційної активності є:

• Прийняття Податкового Кодексу

• Прийняття нормативно – правових документів, що визначають захист інвестицій і принципи надання преференцій інвесторам за галузевою ознакою і по пріоритетних напрямках розвитку

• Розвиток інституціональної структури підтримки інвестиційних проектів в Україні

Однак, для комплексного розвитку АР Крим необхідна комплексна програма, що передбачала б розвиток території, а не окремих галузей.

У попередні періоди в АР Крим діяло спеціальне законодавство: Закон України від 21 грудня 2000 року № 2189 – III «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальній економічній зоні «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим».

Метою впровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку і створення спеціальної економічної зони «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим було: залучення інвестицій у сферу виробництва, охорони здоров’я, відпочинку та туризму, сільського господарства для збереження існуючих і створення нових робочих місць, впровадження новітніх технологій, розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, збільшення обсягів високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної і ринкової інфраструктури, збереження і ефективного використання природних ресурсів.

Згідно з вищевказаним, було уведено спеціальні режими інвестиційної діяльності на наступних територіях:

• «Велика Ялта» (в адміністративно-територіальних границях міст Ялти і Алупки, селищ міського типу: Гурзуф, Масандра, Лівадія, Гаспра, Кореіз, Сімеіз, Форос, Краснокам’янка, Виноградне, Курпати, Ореанда, Нікита, Восход, Відрадне, Совєтське, Берегове, Голубий Залів, Кацівелі Паркове, Понизівка, Санаторне, селищ Данилівка, Лінійне, Партизанське, Високогірне, Гірське, Куйбишеве, Охотниче, Олива, села Оползневе.
• «Алушта» (в адміністративно-територіальних границях міста Алушти, селища міського типу: Партеніт, селищ Розовий, Лаванда, Семидвір’я, Виноградний, Лазурне, Бондаренкове, Утьос, Чайка, сіл Ізобільне, Верхня Кутузовка, Нижня Кутузовка, Лучисте, Малий Маяк, Запрудне, Кипарисне, Лаврове, Нижнє Запрудне, Пушкіне, Малоріченське, Генеральське, Рибаче, Сонячногірське, Привітне, Зеленогір’я);
• «Судак» (в адміністративно-територіальних границях міста Судак, селища міського типу: Новий Світ, селища Миндальне, сіл Веселе, Грушівка, Перевалівка, Холодівка, Дачне, Лісне, Міжріччя, Ворон, Морське, Громівка, Сонячна Долина, Богатівка, Прибережне).
• «Феодосія» (в адміністративно-територіальних границях міста Феодосія, селищ міського типу: Коктебель, Орджонікідзе, Приморський, Щебетівка, Курортне, сіл Берегове, Степове, Наникове, Насипне, Ближнє, Виноградне, Краснокам’янка, Піонерське, Підгірне, Сонячне, Південне) ;
• «Сиваш» (в адміністративно-територіальних границях міст Красноперекопська, Армянська і Красноперекопського району);
• «Керч» (в адміністративно-територіальних границях міста Керчі, за винятком територій, віднесених до спеціальної економічної зони «Порт Крим»);
• «Східний Крим» (в адміністративно-територіальних границях Ленінського району).

Скористатися спеціальним режимом інвестиційної діяльності могли тільки юридичні особи, що реалізують інвестиційний проект вартістю, еквівалентною не менш:

• 100 тис. доларів США – у діяльності щодо збереження історичного й природного надбання, дослідження і розроблення у сфері інформатизації, культури і спорту, надання послуг населенню, очищення територій, лісового господарства, виробництва спортивних і галантерейних товарів, іграшок, сувенірних виробів;
• 200 тис. доларів США – у діяльності щодо охорони здоров’я і соціальної допомоги, сільського й рибного господарства, харчової, текстильної промисловості та промисловості з переробки сільськогосподарської продукції, виробництва меблів, деревини і виробів з деревини;
• 500 тис. доларів США – у діяльності санаторно-курортних установ, готелів і ресторанів, сфері транспорту та зв’язку, у будівництві, обробці відходів, наданні послуг у сфері туризму, відпочинку та розваг;
• 1 млн. доларів США – у видобувній, обробній промисловості, у виробництві електроенергії, газу і води.

Підприємства, інвестиційні проекти яких були затверджені та зареєстровані у встановленому порядку, одержували наступні пільги:

• Звільнялися від сплати ввізного мита на період реалізації інвестиційних проектів, але не більше ніж на п’ять років, суб’єкти підприємницької діяльності, які ввозили на митну територію України – на території пріоритетного розвитку – для потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією цих інвестиційних проектів:

-       матеріали і сировина, перелік і обсяги ввезення яких визначаються в порядку, установленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим;

-       устаткування, оснащення і комплектуючі до них.

• Звільнялися від оподаткування на додану вартість на період реалізації інвестиційних проектів, але не більше ніж на п’ять років, операції по ввезенню (пересиланню) на митну територію України – на території пріоритетного розвитку – суб’єктами підприємницької діяльності для потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією цих інвестиційних проектів у порядку, установленому законом, устаткування, оснащення і комплектуючі до них.
• Звільнявся на три роки від оподатковування прибуток у частині, отриманій від освоєння інвестиції діючого, новоствореного, перепрофільованого, реструктуризованого підприємства, що реалізує у встановленому порядку інвестиційний проект. Прибуток таких підприємств, отриманий від реалізації інвестиційного проекту із четвертого по шостий рік включно, обкладався податком за ставкою в розмірі 50 відсотків діючої ставки оподатковування.
• Звільнялися від плати за землю на період освоєння земельної ділянки (планування території, будівництва об’єктів інфраструктури тощо), але не більше ніж на п’ять років, суб’єкти підприємницької діяльності, що реалізовують у встановленому Законом порядку інвестиційні проекти.

Станом на 01.10.2006 на території Автономної Республіки Крим діяли 34 інвестиційних проекти загальною вартістю 370,0 млн.дол.США. Із загального обсягу інвестицій по проектах інвестиції в основний капітал становлять 89,4%.

Із запланованого обсягу 83,9% інвестицій надійшли у вигляді коштів, з яких 20,6% – кредитні кошти. У формі рухомого і нерухомого майна отримано 2,5% інвестицій, 13,3% становлять реінвестиції.

Більша частина вкладень у реалізовані інвестиційні проекти припадає на частку українських інвестицій – 245,2 млн.дол.США, або 66,3% загального обсягу. Власні кошти підприємств становлять 37,9%, кредити комерційних банків – 17,5% загального обсягу інвестування. Частка іноземних інвестицій становить 33,7% кошторисної вартості проектів (124,8 млн.дол.США).

Найбільше фінансувалися інвестиційні проекти по ТПР «Алушта», «Велика Ялта», «Керч».
З початку реалізації інвестиційних проектів у економіку АР Крим надійшло 247,8 млн. дол. США. Іноземні інвестиції отримано в обсязі – 58,4% від передбаченого проектами обсягу, українські – 72,1%.

Найбільший обсяг отриманих інвестицій спрямований на розвиток підприємств промисловості – 44,8%; підприємств сфери готелів і ресторанів – 43,1% загального обсягу інвестицій, отриманих з початку реалізації інвестиційних проектів.

За період функціонування інвестиційних проектів створено 2949 нових робочих місць і збережено 13101 робоче місце.

Аналізуючи вплив на розвиток економіки АР Крим, можна сказати, що від прийняття Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальній економічній зоні «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим» був отриманий значний економічний ефект і певні цілі було досягнуто.

За оперативним даними на 1 березня 2010 року на ТПР і ВЕЗ «Порт Крим» автономії затверджено й функціонують 12 інвестиційних проектів загальною вартістю 263,2 млн. дол. США (у т.ч. на ТПР – 11 проектів вартістю 258,2 млн. дол. США і на ВЕЗ «Порт Крим» – 1 проект вартістю 5,0 млн. дол. США).

Розглянутий проект Закону України «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території» передбачає розширення пільг і можливостей для інвесторів на території АР Крим.

6.           Аргументація переваг обраного способу досягнення встановлених цілей

Основні переваги пропонованого Законопроекту «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території» є такі:

• Значно розширюються повноваження органів регіонального рівня щодо сприяння залученню інвестицій на територію АР Крим;
• Закон звільняє суб’єктів підприємницької діяльності, що одержали свідоцтво про реєстрацію інвестиційного проекту від:

a.   оподатковування і оплати мита на всій території АР Крим, що значно розширює можливості регіонів АР Крим щодо залучення інвесторів і розвитку економіки АР Крим у цілому;

b.    сплати податку на прибуток строком на п’ять років з моменту реєстрації, що є важливим при реалізації інвестиційних проектів;

c.    від оплати ПДВ при ввозі на територію України (територію АР Крим) устаткування і комплектуючих до нього, використовуваних в процесі реалізації інвестиційного проекту. Ця норма дозволить значно знизити витрати підприємств при ввозі імпортного устаткування, причому пільги будуть поширюватися на всю територію АР Крим. Введення таких пільг буде стимулювати розвиток виробництва та впровадження нових енергозберігаючих технологій у всіх галузях АР Крим.

Виходячи з результатів, отриманих у ході реалізації інвестиційних проектів у період чинності Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальній економічній зоні «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим», можна зробити висновок, що прийняття нового Закону України «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території», дозволить значно поліпшити інвестиційний клімат на території республіки, забезпечить приплив інвестицій в усі галузі народного господарства автономії і буде стимулювати відновлення устаткування і технологій.

Пропонований Законопроект передбачає створення механізмів для комплексного розвитку АР Крим, а не окремих галузей і пріоритетних напрямків.

Навіть при існуючому частковому дублюванні пільг для суб’єктів інвестиційної діяльності, передбачені іншими нормативно-правовими актами України, даний Законопроект буде інструментом для спрощення одержання передбачуваних пільг, і буде розширювати преференції в сфері сприяння суб’єктам інвестиційної діяльності в АР Крим, а також забезпечувати більш надійний захист інвестицій.

Додатково до переліку інвестиційних проектів, сформованому Міністерством економіки АР Крим на момент розробки Законопроекту, з моменту прийняття Законопроекту очікується значне розширення бази інвестиційних проектів.

7.           Механізми і заходи, що забезпечують вирішення проблеми залучення інвестицій шляхом прийняття запропонованого Законопроекту

Даним Законопроектом чітко визначено умови і принципи здійснення інвестиційної діяльності на території АР Крим. У Законопроекті визначаються формальні норми, які визначають перелік суб’єктів інвестиційної діяльності, які можуть використати норми Законопроекту. Обмеження, що накладають на потенційних учасників, визначаються в п.2 ст.20 Проекту Закону:

• інвестиційний проект реалізується на території Автономної Республіки Крим;
• суб’єкт господарювання, що здійснює реалізацію інвестиційного проекту, зареєстрований на території Автономної Республіки Крим;
• інвестиційний проект реалізується на основі новітніх енергозберігаючих або екологічно прийнятних технологій, пов’язаних з модернізацією діючих або створенням нових виробництв (підприємств) і спрямованих на збереження та створення нових робочих місць;
• інвестиційним проектом передбачається вкладення в об’єкт інвестиційної діяльності інвестиції, еквівалентної не менше 3 млн. дол. США (для малих підприємств – не менше 500 тис. дол. США);
• інвестиційним проектом передбачається умова збереження кількості заявлених робочих місць протягом реалізації інвестиційного проекту.

Для забезпечення додаткових джерел фінансування розвитку Автономної Республіки Крим буде створено Фонд розвитку Автономної Республіки Крим.

Джерелом формування коштів Фонду розвитку Автономної Республіки Крим є:

• внески фізичних й юридичних осіб у грошовому вигляді;
• внески, що мають цільовий характер (гранти, донорська й матеріально-технічна допомога);
• кошти Агентства розвитку Автономної Республіки Крим, отримані за надані послуги;
• інші джерела, не заборонені законом.

Також само з метою державного регулювання створюється Агентство регіонального розвитку, що є республіканською (Автономної Республіки Крим) спеціалізованою установою (підприємством).

Основним завданням Агентства регіонального розвитку є підготовка й супровід реалізації інвестиційних проектів на території Автономної Республіки Крим за принципом «єдине інвестиційне вікно».
Принцип «єдине інвестиційне вікно» передбачає сприяння та організацію взаємодії представників органів виконавчої влади й місцевого самоврядування, їхніх дозвільних центрів й інших органів, наділених відповідними повноваженнями з видачі (переоформлення, видача дублікатів, анулювання тощо) документів і погоджень, необхідних для реалізації інвестиційних проектів на території Автономної Республіки Крим.

В якості основних економічних цілей даного Законопроекту можна виділити:

• створення сприятливих умов для раціонального та ефективного використання наявного ресурсного потенціалу Автономної Республіки Крим;
• створення институційно-правового забезпечення сприятливого інвестиційного клімату на території Автономної Республіки Крим і забезпечення її інвестиційні привабливості.

У рамках Проекту Закону для інвесторів, крім спрощення процедур і надання гарантій, передбачаються наступної преференції:

• Ст. 15, п. 2, пп. 2: спрямування бюджетних коштів на здешевлення кредитів для реалізації інвестиційних проектів з економічного, соціального та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим;
• Ст. 15, п.2, пп. 5: надання державних (місцевих) гарантій для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань по запозиченнях суб’єктів господарювання – резидентів України державного (Автономної Республіки Крим, комунального) сектору економіки для фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних й інших проектів розвитку, що мають стратегічне значення, і реалізація яких буде сприяти розвитку Автономної Республіки Крим, у тому числі імпортозамісних і експортоорієнтованих галузей
• Ст. 15, п.2, пп. 6: надання фінансової підтримки для здійснення державно-приватного партнерства на території Автономної Республіки Крим відповідно до закону
• Ст. 25, п.2: Пільги з оподатковування діяльності суб’єктів господарювання – юридичних осіб, що здійснюють зареєстровані у встановленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим порядку інвестиційні проекти на території Автономної Республіки Крим відповідно до даного Закону, податком на прибуток, податком на додану вартість і ввізне мито встановлюються законами про оподатковування. Деталізація таких преференцій описано в розділі IV Проекту Закону.

Законопроект «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території» передбачає основні принципи соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим, однієї із цілей якого є стабільне підвищення рівня життя населення на території Автономної Республіки Крим. Для громадян, що проживають на території Криму, прийняття цього Законопроекту не несе ніякого фінансового навантаження. Існують позитивні моменти, такі як створення нових робочих місць, збільшення зайнятості населення та його доходів тощо.

Що стосується суб’єктів господарювання, то Законопроектом передбачені пріоритетні напрямки розвитку Автономної Республіки Крим на основі конкурентоспроможного, структурно збалансованого та розвиненого інноваційно-інвестиційного потенціалу Автономної Республіки Крим, використання транспортно-комунікаційних, рекреаційних, біокліматичних, мінерально-сировинних, виробничо-технічних переваг.

З метою підтримки будуть розроблені Державні цільові програми для вирішення окремих проблем розвитку Автономної Республіки Крим.

Для учасників зареєстрованих інвестиційних проектів будуть існувати додаткові пільги, підтримка, державні (місцеві) гарантії, обумовлені у ст. 15. «Фінансове забезпечення економічного, соціального та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим».

8.           Обґрунтування можливості досягнення поставлених цілей у разі прийняття запропонованого Законопроекту.

Прийняття пропонованого Законопроекту дозволить значно активізувати інвестиційні процеси на території АР Крим, у т.ч. дасть можливість реалізувати потенційні інвестиційні проекти, база яких сформована Міністерством економіки АР Крим.

Прийняття пропонованого Законопроекту створює умови для успішного впровадження нових технологій, модернізації застарілого обладнання, диверсифікованості виробленої продукції/послуг та ін. для підприємств, що зареєстрували інвестиційний проект.

За результатами функціонування пропонованого Законопроекту очікуються значні соціальні результати:

• Буде збережено існуючі робочі місця та створено нові – як у рамках запланованих до реалізації інвестиційних проектів, так й у суміжних галузях

• Буде збільшено обсяг платежів податків і зборів у бюджети всіх рівнів і в позабюджетні фонди

• Будуть здійснюватися заходи в сферах енергозбереження та виробництва енергії з альтернативних джерел, що знизить енергозалежність АР Крим

• Буде створено умови для розвитку державно-приватного партнерства й реалізації інфраструктурних проектів на території АР Крим

• Будуть здійснюватися проекти, що сприяють зниженню екологічного впливу на навколишнє середовище, що актуально для АР Крим як одного з основних рекреаційних регіонів України

• Буде здійснюватися комплексний розвиток АР Крим і знижуватися кількість депресивних територій

Навантаження на ресурсну базу бюджетів буде визначатися прийнятими надалі регуляторними актами, які визначать обсяг коштів і механізми їхнього розподілу, що спрямовуються на стимулювання інвестиційної діяльності в АР Крим, відповідно до запропонованого Законопроекту.

Обсяг ресурсного забезпечення на момент подачі даного Законопроекту не визначений і буде визначатися щорічно в рамках бюджетів України й АР Крим протягом дії пропонованого Законопроекту.

9.           Оцінка ризику впливу зовнішніх факторів на дію запропонованого Законопроекту.

Визначити особливості преференцій, які будуть надаватися суб’єктам господарської діяльності, у рамках прийнятого в Україні Податкового Кодексу неможливо, тому що текст проекту Податкового Кодексу з останніми змінами не опублікований на момент розробки даного Законопроекту. Тому є ймовірність внесення змін і доповнень у пропонований Законопроект після прийняття Податкового Кодексу.

Також необхідно ретельне опрацювання відповідних регуляторних актів:

• Компенсація процентних ставок по кредитах – для спрямування бюджетних коштів на здешевлення кредитів для реалізації інвестиційних проектів з економічного, соціального та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим
• Прийняття рішень про видачу державних гарантій – для надання державних (місцевих) гарантій для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань по запозиченнях суб’єктів господарювання – резидентів України державного (Автономної Республіки Крим, комунального) сектору економіки для фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних й інших проектів розвитку, що мають стратегічне значення, і реалізація яких буде сприяти розвитку Автономної Республіки Крим, у тому числі імпортозалежних і експортоорієнтованих  галузей тощо.

10.      Визначення очікуваних результатів після прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі попередній розрахунок очікуваних витрат і вигід суб’єктів господарювання, громадян і держави внаслідок дії регуляторного акта.

У даний час Міністерством економіки АР Крим зареєстровано більше 200 інвестиційних пропозицій, які розглядаються як база для розвитку інвестиційної діяльності в АР Крим у короткостроковому і середньостроковому періодах. Із структури існуючих інвестиційних пропозицій по проектах, які можуть бути реалізовані на території АР Крим, для аналізу регуляторного впливу Законопроекту було розглянуто 70 інвестиційних пропозицій, по 52 з них обсяг передбачуваних інвестицій більше 3000 тис. дол. США, по 18 – обсяг інвестицій більше 500 тис. дол. США, але менш 3000 тис. дол. США. Розглянуті інвестиційні проекти відповідають критеріям, визначеним у вимогах пропонованого Законопроекту.

Таблиця 3. Основні характеристики розглянутих інвестиційних пропозицій

продовження

Як бачимо з вищенаведеної таблиці, за аналізований період у рамках дії Законопроекту передбачається залучити 12 869 388,7 тис. дол. США інвестицій, створити/зберегти 25 243 робочих місць із середньою заробітною платою не нижче середньомісячної заробітної плати по АР Крим.

Обсяг реалізації товарів, робіт, послуг при реалізації інвестиційних програм за прогнозами на 01.01.2020 складе 44 497 425,4 тис. діл. США

Наступний щорічний обсяг реалізації за прогнозами по даних підприємствах складе орієнтовно 11 000 000 тис. дол.США.

Якщо розглядати ситуацію на рівні держави, то результативність даного Законопроекту очевидна:

• перетворення Автономної Республіки Крим на стабільний плацдарм геоекономічного лідерства України в Чорноморському регіоні;
• зниження рівня безробіття, підвищення соціальної захищеності населення;
• збільшення бюджетних надходжень за рахунок створення/збереження робочих місць і відповідно податків і зборів з фонду оплати праці, а також одержання ПДВ від операційної діяльності новостворених підприємств, з подальшим щорічним збільшенням.

Описаний вище обсяг інвестицій в АР Крим можливий тільки при створенні відповідних умов, які визначаються запропонованим Законопроектом. У разі  відсутності діючих механізмів стимулювання і захисту інвестицій можливість реалізації інвестиційних проектів істотно знизиться. У цьому випадку держава може не отримати додаткових податків і зборів на загальну суму 13929153,8 тис.грн за розглянутий період (з 2011р. по 2019 р. включно) – за рахунок нереалізованих інвестиційних проектів.

Нижче в таблицях наведено очікувані надходження податків і зборів у бюджети різних рівнів відповідно до чинного законодавства станом на 27.09.2010 з урахуванням середньостатистичних показників по галузях народного господарства і з урахуванням пільг, що надаються у рамках дії Законопроекту.

Таблиця 4. Очікувані надходження в бюджети різних рівнів від новостворених підприємств із урахуванням надання пільг, передбачених Законопроектом, тис. грн.

Продовження таблиці

Таблиця 5. Обсяг запланованих пільг, що надаються у рамках дії Законопроекту, тис. грн

Продовження

Як бачимо з вищенаведеної таблиці, у період дії Законопроекту державою буде надано пільги в розмірі 3 707 375,8 тис. грн. ( у т. ч. мито – 988 613,1 тис. грн., податок на прибуток – 2 718 762,7 тис. грн., ПДВ при прийнятті Законопроекту зрушиться за часом, податкові зобов’язання по сплаті ПДВ у підприємств виникнуть пізніше, але в тому ж обсязі).

У цілому при реалізації інвестиційних проектів в аналізований період дії Законопроекту (з 01.01.2011 по 01.01.2020) держава одержить додатково податків і зборів в обсязі 13 929 153,8 тис. грн, з подальшим щорічним їхнім зростанням.

Як бачимо з попередніх розрахунків, надані пільги підприємствам у період дії Законопроекту (3 707 375,8 тис. грн) повністю компенсуються іншими надходженнями податків і зборів від господарської діяльності цих підприємств (13 929 153,8 тис. грн).

Очікувані щорічні надходження податків і зборів після дії Законопроекту з 01.01.2020 складуть не менш 6 000 000 тис. грн (з урахуванням податку на прибуток, що за прогнозами складе 1 200 000 тис. грн).

З урахуванням проаналізованих розрахункових очікуваних результатів, прийняття запропонованого регуляторного акта позитивно позначиться як на суб’єктах господарювання, так і громадян, і держави в цілому.

11.      Обґрунтування запропонованого терміну дії Законопроекту

Законопроектом передбачено надання пільг з оподатковування для зареєстрованих інвестиційних проектів строком на 5 років з моменту їхньої реєстрації.

Практика діяльності ТПР показує, що процес залучення та освоєння інвестицій досить тривалий. Якщо виходити з того, що інвестиції будуть залучатися і освоюватися рівномірно з моменту прийняття Законопроекту, то можна припустити, що в різних галузях цей процес може зайняти від 2 до 5 років.

Обґрунтування строку діяльності преференцій,  що надаються суб’єктам у рамках регуляторного акта, протягом п’яти років з моменту реєстрації інвестиційного проекту визначається наступними факторами:

• Обмеження строку одержання преференцій стимулює підприємства виконувати інвестиційну фазу проекту в максимально стислий термін, для того, щоб мати можливість скористатися всіма можливими преференціями, визначеними в Законопроекті.
• Преференції по ввозі устаткування на митну територію України та одержання пільг по миту і ввізному ПДВ будуть діяти для підприємств, що реалізують інвестиційні проекти тільки протягом інвестиційної фази проектів (не більше п’яти років). З урахуванням того, що очікується інноваційний розвиток економіки АР Крим, то можливо очікувати скорочення переліку встаткування, на яке буде поширюватися норма Законопроекту. У випадку, якщо інвестиційна фаза проектів буде більше п’яти років, то пільги будуть надаватися тільки протягом перших п’яти років.
• При створенні нових бізнес – напрямків прибуткова діяльність наступає тільки через кілька періодів після завершення інвестиційної фази проекту. При цьому період, протягом якого підприємство розпочне отримувати прибуток, залежить, у т.ч. від структури фінансування проекту й необхідності обслуговувати боргові зобов’язання (залучені кредитні кошти). Обмеження періоду одержання преференцій на сплату податку на прибуток буде стимулювати підприємства до скорочення періоду, протягом якого розпочнеться вихід підприємства на рівень одержання прибутку.

Запропонований строк надаваних преференцій є достатнім для реалізації більшості інвестиційних проектів, які у даний час перебувають у базі даних діючих і потенційних інвестиційних проектів Міністерства економіки АР Крим.

12.      Визначення показників результативності Законопроекту

Прийняття даного Законопроекту за весь період його дії матиме цілий ряд фінансово-економічних, соціальних, екологічних результатів, тому серед показників результативності розглянутого Законопроекту можна виділити наступні:

• статистична інформація з регіонів, де введені в дію зареєстровані інвестиційні проекти – про рівень зайнятості населення, середньої  заробітної плати, обсяги капітальних інвестицій (у тому числі в розрізі джерел: іноземні, вітчизняні, власні, бюджетні тощо), експорт-імпорт товарів, обсяги реалізованої продукції (у промисловості, сільському господарстві), зміни кількості постійно проживаючого населення по регіонах тощо;
• рентабельність відповідних проектів у порівнянні з галузевими показниками;
• наповнення бюджетів всіх рівнів, надходження в цільові позабюджетні фонди.

За результатами базового відстеження плануються показники результативності Проекту, визначені в 10 розділі даного  обґрунтування.

13.      Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності Законопроекту у разі його прийняття

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися відповідно до методики, визначеної в Постанові від 11 березня 2004 № 308  року «Про затвердження методик проведення аналізу впливу і відстеження результативності регуляторного акта», а також відповідно до нормативів ведення обліку реєстрації та виконання інвестиційних проектів, визначених у запропонованому Законопроекті.

У період розробки Законопроекту було проведено базове відстеження. Надалі будуть проводитися повторні відстеження результативності регуляторного акта, у строки, певні нормативно-правовими актами України.

Переважним методом відстеження будуть два механізми:

• аналіз статистичних даних відносно інвестиційних процесів в АР Крим і виконання зареєстрованих (у рамках Законопроекту) інвестиційних проектів. Ключовими параметрами кількісного контролю будуть: кількість реалізованих інвестиційних проектів, у т.ч. зареєстрованих відповідно до Законопроекту; обсяг капітальних інвестицій в економіку АР Крим; стимулювання розвитку Автономної Республіки Крим; впровадження енергозберігаючих, екологічно прийнятних і високих технологій виробництва; забезпечення раціонального використання унікальних рекреаційних ресурсів; надходження в бюджети всіх рівнів і в позабюджетні фонди; зниження екологічного впливу на навколишнє середовище; зниження енергетичної залежності АР Крим; створення нових робочих місць тощо.
• проведення опитувань наступних цільових груп: суб’єктів інвестиційної діяльності, які працюють у режимі Законопроекту та без нього, потенційних суб’єктів інвестиційної діяльності.

За даними показникам необхідно вести облік і моніторинг. Учасники інвестиційних проектів, зареєстрованих на умовах цього Законопроекту, зобов’язані надавати відповідну звітність. Зміст та періодичність такої звітності регулюється законодавством.

Голова Ради Міністрів

Автономної Республіки Крим                                                       В. Джарти

Скачать Приложение в формате MS Word

Закон УкраЇни

Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території
___________________________________

Цей Закон спрямований на забезпечення ефективного економічного, соціального та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим як невід’ємної частини України та підвищення її інвестиційної привабливості

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Мета Закону

1. Метою цього Закону є:

1) законодавче забезпечення комплексного, ефективного та збалансованого економічного, соціального та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим;

2) створення сприятливих умов для раціонального та ефективного використання наявного ресурсного потенціалу Автономної Республіки Крим;

3) створення інституційно-правового забезпечення сприятливого інвестиційного клімату на території Автономної Республіки Крим та забезпечення її інвестиційної привабливості;

4) стабільне підвищення рівня життя населення на території Автономної Республіки Крим;

5) перетворення Автономної Республіки Крим на стабільний плацдарм геоекономічного лідерства України у Чорноморському регіоні;

6) впровадження нових принципів регіональної політики держави.

Стаття 2. Законодавство України у сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим

1. Законодавство України у сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим та здійснення інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим складається з Конституції України,  Конституції Автономної Республіки Крим, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Стаття 3. Сфера дії цього Закону

1. Цей Закон визначає основні засади та напрямки соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території.

Розділ ІІ. РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО, ЕКОНОМІЧНОГО ТА ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧЕНОГО РОЗВИТКУ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Стаття 4. Регулювання в сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим

1. Регулювання в сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інші органи влади та місцевого самоврядування.

Стаття 5. Повноваження Верховної Ради України в сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим

1. До повноважень Верховної Ради України в сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим належить:

1) визначення основних засад та напрямків соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим;

2) затвердження державних цільових програм, метою яких є розв’язання окремих проблем розвитку Автономної Республіки Крим;

3) вирішення інших питань в сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим відповідно до Конституції України.

Стаття 6. Повноваження Кабінету Міністрів України в сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим

1. До повноважень Кабінету Міністрів України в сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим належать:

1) забезпечення реалізації державної політики в сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим;

2) створення правових та економічних умов, що стимулюють розвиток Автономної Республіки Крим;

3) розроблення та забезпечення виконання державних цільових програм, метою яких є розв’язання окремих проблем розвитку Автономної Республіки Крим;

4) вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим в сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим

1. До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим в сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим належать:

1) затвердження Стратегії розвитку Автономної Республіки Крим;

2) затвердження республіканських (Автономної Республіки Крим) програм в сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим;

3) визначення пріоритетів в сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим;

4) надання пільг щодо оподаткування діяльності суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які здійснюють інвестиційну діяльність на території Автономної Республіки Крим в межах наданих законами про оподаткування повноважень;

5) вирішення інших питань у межах наданих законом повноважень.

Стаття 8. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим в сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим

1. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим в сфері соціального, економічного та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим належать:

1) участь у реалізації державних цільових програм, метою яких є розв’язання окремих проблем розвитку Автономної Республіки Крим, розроблення та забезпечення реалізації республіканських програм з питань економічного, соціального та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим;

2) участь у розробці нормативно-правових актів в сфері економічного, соціального та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим;

3) забезпечення сталого економічного, соціального та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим;

4) участь у забезпеченні реалізації державної політики у сфері закупівель;

5) розроблення проекту стратегії розвитку Автономної Республіки Крим;

6) подання в установленому порядку пропозицій щодо створення спеціальних (вільних) економічних зон;

7) забезпечення розвитку інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим;

8 ) затвердження порядку реєстрації інвестиційних проектів, що реалізуються на території Автономної Республіки Крим;

9) затвердження порядку укладення інвестиційних договорів щодо зареєстрованих в установленому порядку інвестиційних проектів;

10) затвердження порядку моніторингу і контролю реалізації на території Автономної Республіки Крим зареєстрованих в установленому порядку інвестиційних проектів;

11) забезпечення розвитку малого підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та соціальній спрямованості економіки;

12) забезпечення реалізації державної політики у галузях сільського господарства, житлово-комунального господарства, туристичній і курортній галузях у межах території Автономної Республіки Крим;

13) здійснення управління майном, що належить Автономній Республіці Крим, та визначеними Кабінетом Міністрів України згідно з переліком  підприємствами, установами, організаціями, що є перебуває у державній власності та здійснюють діяльність на території Автономної Республіки Крим у сферах курортної справи, сільського господарства та транспорту;

14) забезпечення реалізації державної політики у сферах транспорту та паливно-енергетичного комплексу, забезпечення реалізації державної промислової політики у межах території Автономної Республіки Крим;

15) забезпечення реалізації державної політики у сфері архітектури та містобудування,  здійснення державного контролю у сфері містобудування, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду у межах території Автономної Республіки Крим;

16) затвердження титулів будов (об’єктів), будівництво яких розпочинається та здійснюється на території Автономної Республіки Крим із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності, загальною кошторисною вартістю до 100 млн. гривень, за погодженням з Міністерством економіки Автономної Республіки Крим;

17) забезпечення  реалізації державної політики у сферах праці, соціального забезпечення та соціального захисту населення, охорони здоров’я, молодіжної політики, фізичної культури і спорту, материнства і дитинства, освіти, науки, культури, мистецтва, охорони культурної та археологічної спадщини, релігії у межах території Автономної Республіки Крим;

18) забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин, водного господарства, використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, лісового і мисливського господарства та полювання, охорони, використання і відтворення тваринного  та рослинного світу;

19) здійснення державного контролю в межах території Автономної Республіки Крим за використанням і охороною, надр, поверхневих і підземних вод, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, а також за додержанням норм екологічної безпеки;

20) вирішення інших питань в сфері економічного, соціального та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим відповідно до закону.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим реалізує визначені частиною першою цієї статті повноваження безпосередньо і через органи влади Автономної Республіки Крим.

Розділ ІІІ. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Стаття 9. Економічний напрямок розвитку Автономної Республіки Крим

1. Економічний напрямок розвитку Автономної Республіки Крим полягає у підвищенні рівня та якості життя населення на основі конкурентоздатного, структурно збалансованого та розвинутого інноваційно-інвестиційного потенціалу Автономної Республіки Крим, використання транспортно-комунікаційних, рекреаційних, біокліматичних, мінерально-сировинних, виробничо-технічних переваг.

2. Основними завданнями розвитку Автономної Республіки Крим за економічним напрямком є:

1) забезпечення структурно-технологічної перебудови та зміни режиму функціонування економіки Автономної Республіки Крим на підставі переходу до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку;

2) досягнення стабільних темпів економічного зростання;

3) підвищення ролі курортно-рекреаційної діяльності в господарському комплексі Автономної Республіки Крим та якості надання рекреаційно-туристичних послуг до рівня світових стандартів;

4) створення конкурентоспроможного на світовому та національному рівнях туристичного продукту і надання санаторно-курортних та оздоровчих послуг на основі ефективного використання існуючого рекреаційного потенціалу Автономної Республіки Крим;

5) модернізація і реконструкція існуючої матеріально-технічної бази санаторно-курортної, лікувально-реабілітаційної, оздоровчої і туристичної інфраструктури, доведення її до європейських стандартів;

6) приведення агропромислового виробництва у відповідність до конкурентних принципів створення та функціонування агропромислових комплексів, перетворення агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим на потужний експортно-зорієнтований національний комплекс;

7) збільшення об’ємів та частки доданої вартості промислового виробництва на основі використання науково-технічних інновацій, енергозберігаючих, інформаційних і наукоємних технологій, створення конкурентоспроможної промисловості на основі підвищення ролі інноваційної складової, впровадження у галузях традиційного промислового виробництва ресурсозберігаючих технологій (енерго- та водозберігаючих);

8 ) пріоритетне використання поновлювальних джерел енергії та відходів виробництва в якості альтернативних видів палива (вітрова, сонячна, геотермальна енергетика, біогаз тощо);

9) створення сприятливої конкурентної середовища для розвитку і активізації підприємництва, насамперед, в інноваційній сфері та сфері обслуговування, надання інформаційних послуг, залучення широких верств населення у підприємницьку діяльність та збільшення вкладу малого підприємства у розвиток економіки Автономної Республіки Крим;

10) підвищення експортного потенціалу економіки Автономної Республіки Крим;

11) формування дієвого інституційно-правового забезпечення залучення інвестицій у пріоритетні сфери розвитку Автономної Республіки Крим;

12) створення ефективної територіальної структури господарського комплексу Автономної Республіки Крим на основі схеми функціонального зонування території, що забезпечує виділення ареалів переважних видів економічної діяльності і оптимальне співвідношення їх площ в масштабі Автономної Республіки Крим;

13) створення системи економічної мотивації у використанні і створенні прогресивних та енергозберігаючих технологій;

14) створення індустріально-промислових парків, що поєднуватимуть інформаційно-аналітичну, наукову, інжинірингову, виробничу і інвестиційну діяльність, технополісів, технопарків;

15) стимулювання суб’єктів господарювання до участі у  забезпеченні розвитку тих територій в межах Автономної Республіки Крим, де безпосередньо здійснюється господарська діяльність їх філіями, представництвами та іншими відокремленими підрозділами;

16) створення комплексної системи управління підприємствами, установами, організаціями, що здійснюють діяльність у сфері курортної справи, сільському господарстві та транспорту, що розташовані на території Автономної Республіки Крим;

17) створення системи інформування інвесторів (інвестиційний портал, ведення реєстру потенційно привабливих інвестиційних об’єктів, проведення заходів, конференцій, семінарів, видання довідково-інформаційної літератури та ін..);

18) спрощення надання суб’єктам господарювання права користування надрами для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення в межах території Автономної Республіки Крим, а також спрощення процедури отримання прав користування родовищами корисних копалин місцевого значення шляхом віднесення до їх переліку корисних копалин, які не мають загальнодержавного значення та віднесені до відповідного переліку;

19) розширення зовнішніх зв’язків Автономної Республіки Крим на основі укладення договорів про співробітництво з регіонами України і іноземними територіями;

20) презентація продукції кримських товаровиробників у національній, міжрегіональній і міждержавній виставково-ярмарковій діяльності (виставках, ярмарках, форумах, конференціях, презентаціях тощо);

21) створення та модернізація інженерної та житлово-комунальної інфраструктури;

22) створення сучасної системи  автомобільних доріг загального користування шляхом реконструкції існуючих і будівництва нових, доведення рівня транспортної доступності і обслуговування до європейських стандартів на основі створення елементів міжнародних транспортних коридорів та з урахуванням державної політики у сфері транспорту;

23) створення сучасних вантажних комплексів на основі існуючих портів, реконструкція поромних переправ, створення інфраструктури яхтенного і круїзного туризму;

24) реконструкція існуючих і створення нових аеропортів, розміщення вертодромів;

25) створення замкнутих горизонтально і вертикально інтегрованих агропромислових комплексів, що включають виробництво сировини, її переробку до готової продукції і реалізацію товарної продукції через власну торгівельну мережу;

26) реконструкція та відновлення внутрігосподарських меліоративних мереж та запровадження економічного стимулювання використання земель меліорації за призначенням.

Стаття 10. Соціальний напрямок розвитку Автономної Республіки Крим

1. Соціальний напрямок розвитку Автономної Республіки Крим полягає у підвищенні якості життя, подолання бідності і забезпеченні росту доходів населення на основі забезпечення демократичних прав і свобод громадян, задоволення потреб, необхідних для вільного, всебічного та безпечного розвитку особистості, заснованого на організації продуктивної праці працездатної частини населення, розширення ринку праці та подолання безробіття.

2. Основними завданнями розвитку Автономної Республіки Крим за соціальним напрямком є:

1) підвищення якості життя населення, забезпечення наближення його до європейських стандартів, подолання бідності та забезпечення росту доходів населення;

2) взаємодія влади, населення та бізнесу у досягненні загальних цілей соціального розвитку;

3) забезпечення рівності можливостей всіх верств населення незалежно від статі, національності, віросповідання, соціального походження тощо;

4) створення нових робочих місць у пріоритетних сферах розвитку Автономної Республіки Крим;

5) забезпечення належного рівня благоустрою території Автономної Республіки Крим;

6) насичення споживчого ринку соціально значущими продуктами харчування і товарами народного споживання, сприяння місцевим товаровиробникам у реалізації продукції власного виробництва та забезпечення високої якості обслуговування і захисту споживчих прав населення Автономної Республіки Крим;

7) забезпечення доступної якісної медичної допомоги, переорієнтація охорони здоров’я на забезпечення профілактики захворювань;

8 ) сприяння рівному доступу громадян до якісної освіти;

9) популяризація, відродження, збереження та розвиток культурної спадщини;

10) збільшення об’єму професійної підготовки і перепідготовки кадрів за широким спектром робочих професій, необхідних для забезпечення соціального розвитку Автономної Республіки Крим за пріоритетними сферами, активізація профорієнтаційної роботи;

11) демонополізація системи управління та обслуговування житлового фонду;

12) забезпечення наближення показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів на виробництво житлово-комунальних послуг до європейських стандартів;

13) збереження і модернізація електротранспорту та інфраструктури для забезпечення його функціонування як соціального виду транспорту;

14) формування збалансованої торгової мережі та мережі об’єктів побутового обслуговування;

15) забезпечення надання медико-санітарної допомоги у сільській місцевості;

16) комп’ютеризація і інформатизація навчальних закладів.

Стаття 11. Екологічно безпечний напрямок розвитку Автономної Республіки Крим

1. Екологічно безпечний напрямок розвитку Автономної Республіки Крим полягає у забезпеченні  охорони і відтворення навколишнього природного середовища, створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, формування збалансованої і ефективної системи природокористування на території Автономної Республіки Крим.

2. Основними завданнями розвитку Автономної Республіки Крим за екологічно безпечним напрямком є:

1) забезпечення раціонального,  ефективного  та збалансованого використання природних ресурсів та їх відтворення, пріоритетності збереження природних комплексів, захист біологічного і ландшафтного різноманіття;

2) попередження забруднення довкілля, зниження негативного впливу на здоров’я населення техногенних факторів,  виявлення та усунення причин, що призводять до негативних екологічних наслідків;

3) створення інтегрованої системи управління водними ресурсам та екосистемами, забезпечення потреб населення і господарського комплексу Автономної Республіки Крим водою нормативної якості;

4) зниження антропогенного впливу на водні об’єкти та екосистеми до екологічно безпечного рівня;

5) розвиток екологічно безпечного агропромислового комплексу на основі ефективного використання біокліматичного потенціалу Автономної Республіки Крим;

6) забезпечення безперебійного водопостачання населених пунктів Автономної Республіки Крим;

7) оновлення основних фондів всіх галузей господарського комплексу з метою запровадження екологічно чистих технологій;

8 ) зниження антропогенних викидів в атмосферу на основі енергозберігаючих заходів та використання нетрадиційних поновлювальних джерел енергії;

9) оптимізація планувальної структури населених пунктів шляхом організації санітарних розривів у інтенсивних автомагістралей і обмеження в’їзду транспортних засобів до рекреаційних природних територій;

10) запровадження сучасних технологій, будівництво нових об’єктів з переробки та зберігання відходів, а також вторинного використання утворених відходів та переробки накопичених промислових відходів;

11) ліквідація стихійних звалищ, закриття та рекультивація полігонів твердих побутових відходів, що не відповідають природоохоронним вимогам;

12) забезпечення ефективного функціонування системи екологічного моніторингу стану довкілля та прогнозування виникнення надзвичайних екологічних ситуацій на території Автономної Республіки Крим;

13) запровадження відповідно до законодавства системи економічного стимулювання суб’єктів господарювання, які запроваджують екологічно чисті технології;

14) впровадження адаптивно-ландшафтних систем землеробства, що відповідають природно-кліматичним умовам регіонів Автономної Республіки Крим;

15) створення та забезпечення функціонування регіонального кадастру природних лікувальних ресурсів;

16) забезпечення ефективної системи управління протизсувними, берегоукріплювальними, гідротехнічними та іншими спорудами інженерно-технічного захисту територій Автономної Республіки Крим шляхом передачі їх на баланс спеціалізованого республіканського (Автономної Республіки Крим) підприємства із закріпленням за ним земельних ділянок під такими спорудами;

17) ліквідація негативних наслідків впливу на довкілля попередньої господарської діяльності і природних факторів;

18) забезпечення безумовного виконання органами місцевого самоврядування обов’язків щодо розробки генеральних планів, проведення нормативно-грошової оцінки  земель, визначення меж населених пунктів, об’єктів та територій природно-заповідного фонду, категорій земель, проведення інвентаризації та розмежування земель державної та комунальної власності;

19) забезпечення розвитку та охорона територій природно-заповідного фонду в Автономній Республіці Крим;

20) здійснення контролю за рекреаційною діяльністю, оптимізація рекреаційного навантаження на горно-лісову частину Автономної Республіки Крим;

21) запровадження системи безперервної екологічної освіти та виховання населення, а також забезпечення перепідготовки і підвищення кваліфікації з екологічних питань працівників органів влади Автономної Республіки Крим».

Розділ ІV. ЗАХОДИ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО, СОЦІАЛЬНОГО ТА ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОГО РОЗВИТКУ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Стаття 12. Стратегія розвитку Автономної Республіки Крим

1. Стратегія розвитку Автономної Республіки Крим затверджується Верховною Радою  Автономної   Республіки   Крим за поданням Ради міністрів Автономної  Республіки  Крим та з урахуванням норм, закладених у державній стратегії регіонального розвитку, та основних завдань, визначених статтями 9-11 цього Закону.

2. Виконання Стратегії розвитку Автономної Республіки Крим здійснюється на основі угоди щодо розвитку Автономної Республіки Крим, укладеної в установленому законом порядку між Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

Стаття 13. Програми розвитку Автономної Республіки Крим

1. Державні цільові програми, метою яких є розв’язання окремих проблем розвитку Автономної Республіки Крим, розробляються та затверджуються  в установленому законом порядку.

2. Державна програма економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим розробляється в установленому законом порядку взаємоузгоджено з проектом Державної програми економічного і соціального розвитку України.

3. Невід’ємною частиною програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим є відповідний план заходів, що визначає відповідальних осіб, строки виконання, орієнтовний обсяг фінансування, джерела фінансування та очікувані від виконання результати.

4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим затверджує республіканські (Автономної Республіки Крим) програми з питань  економічного, соціального та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим.

Стаття 14. Фонд розвитку Автономної Республіки Крим

1. Для забезпечення додаткових джерел фінансування розвитку Автономної  Республіки Крим утворюється Фонд розвитку Автономної Республіки Крим.

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим за пропозицією Ради міністрів Автономної Республіки  Крим визначає порядок  утворення  Фонду розвитку Автономної Республіки Крим та  затверджує положення  про нього.

3. Джерелом формування коштів Фонду розвитку Автономної Республіки Крим є:

внески фізичних та юридичних осіб у грошовому вигляді;

внески, що мають цільовий характер (гранти, донорська та матеріально-технічна допомога);

кошти Агентства розвитку Автономної Республіки Крим, отримані за надані послуги;

інші джерела, не заборонені законом.

4. Джерелом формування коштів Фонду розвитку Автономної Республіки Крим не можуть бути кредитні  або займані кошти.

5.  Кошти Фонду розвитку Автономної Республіки Крим не  можуть  бути будь-яким чином обтяжені.

Стаття 15. Фінансове забезпечення економічного, соціального та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим:

1. Економічний, соціальний та екологічно безпечний розвиток Автономної Республіки Крим забезпечується комплексом  фінансових заходів  на загальнодержавному   та    регіональному    рівнях:

1) спрямування коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на розвиток транспортної, виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури.

Обсяги фінансування щорічно  передбачаються  у  Державному бюджету України та місцевих бюджетах.

2) спрямування бюджетних коштів на здешевлення кредитів для реалізації інвестиційних проектів з економічного, соціального та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим;

3) залучення до бюджету розвитку коштів від місцевих запозичень для впровадження довгострокових інвестиційних проектів, успішна реалізація яких має першочергове значення для забезпечення сталого економічного, соціального і екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим;

4) надання фінансової підтримки  малому та середньому бізнесу, шляхом реалізації програм, затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування;

5) надання державних (місцевих) гарантій для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань за запозиченнями суб’єктів господарювання – резидентів України державного (Автономної Республіки Крим, комунального) сектору економіки для фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку Автономної Республіки Крим, в тому числі імпортозамінних і експортоорієнтованих галузей;

6) надання фінансової підтримки здійснення державно-приватного партнерства на території Автономної Республіки Крим  відповідно до закону;

7) надання податкових пільг суб’єктам господарювання – юридичним особам,  які реалізують зареєстровані в установленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим порядку інвестиційні проекти на території Автономної Республіки Крим, відповідно до законів про оподаткування;

8 ) залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій, коштів міжнародних фондів і організацій;

9) участь у спільних міжнародних проектах із захисту довкілля та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим, соціального та культурного розвитку, розбудови інфраструктури тощо;

10) спрямування міжнародної  технічної  допомоги  на
здійснення заходів з економічного, соціального та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим;

11) сприяння  формуванню   об’єктів   інфраструктури розвитку      підприємництва,      таких     як     бізнес-центри, бізнес-інкубатори,  інноваційні та консалтингові центри,  венчурні фонди тощо;

12) спрямування коштів з інших джерел не заборонених законом.

Стаття 16. Виконавці заходів із забезпечення економічного, соціального та екологічно безпечного  розвитку Автономної Республіки Крим

1. Виконавцями заходів із забезпечення економічного, соціального та екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим є органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування в межах наданих повноважень, а також виконавці, визначені програмами з питань економічного, соціального і екологічно безпечного розвитку Автономної Республіки Крим.

Розділ V.  ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТЕРИТОРІЇ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Стаття 17. Визначення термінів

1. Для цілей цього розділу терміни «інвестиційна діяльність», «інвестиція», «інвестор», «об’єкти інвестиційної діяльності», «суб’єкти інвестиційної діяльності» вживаються у значеннях, визначених Законом України «Про інвестиційну діяльність».

Стаття 18. Мета установлення особливостей здійснення інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим

1. Метою установлення особливостей здійснення інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим є:

1) стимулювання розвитку Автономної Республіки Крим;

2) залучення інвестицій у пріоритетні сфери розвитку Автономної Республіки Крим;

3) створення в регіоні сприятливого інвестиційного клімату для  забезпечення реалізації природного та економічного потенціалу  Автономної Республіки Крим;

4) запровадження енергозберігаючих, екологічно прийнятних та високих технологій виробництва;

5) забезпечення раціонального використання унікальних рекреаційних ресурсів;

6) створення нових робочих місць тощо.

Стаття 19. Принципи здійснення інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим

1. Інвестиційна діяльність на території Автономної Республіки Крим здійснюється за принципами:

1) захисту прав та інтересів інвесторів;

2) «єдине інвестиційне вікно»;

3) убезпечення від неправомірного втручання органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у інвестиційну діяльність, що здійснюється інвесторами відповідно до законодавства;

4) добровільність здійснення інвестицій;

5) рівноправність інвесторів;

6) свобода вибору сфери  здійснення інвестиційної діяльності;

7) доступність інформації, необхідної для здійснення інвестиційної діяльності;

8 ) економічна обґрунтованість інвестиційних проектів;

9) законність та об’єктивність рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо регулювання інвестиційної діяльності;

10) цільове використання інвестицій відповідно до інвестиційного проекту та умов інвестиційного договору;

11) пріоритетності реалізації інвестиційних проектів, які забезпечують ефективний фінансово-економічний ресурс, екологічну безпеку, високий рівень зайнятості населення чи інший соціальний ефект;

12) узгодження інтересів інвесторів та завдань стратегії соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим;

13) захист населення від не доброчесних інвесторів та негативних наслідків їх діяльності.

Стаття 20. Реєстрація інвестиційних проектів

1. Реєстрація інвестиційного проекту здійснюється в установленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим порядку за заявою інвестора, що має намір реалізувати інвестиційний проект  на території Автономної Республіки Крим відповідно до вимог цього розділу.

2. Інвестиційний проект реєструється за наступних обов’язкових умов:

1) інвестиційний проект реалізується на території Автономної Республіки Крим;

2) суб’єкт господарювання, що здійснює реалізацію інвестиційного проекту, зареєстрований на території Автономної Республіки Крим;

3) інвестиційний проект реалізується на основі новітніх енергозберігаючих або екологічно прийнятних технологіях, пов’язаних з модернізацією діючих або створенням нових виробництв (підприємств) і спрямованих на збереження та створення нових робочих місць;

4) інвестиційним проектом передбачається вкладення в об’єкт інвестиційної діяльності інвестиції, що еквівалентна не менш як 3 млн. дол. США  (для малих підприємств – не менш як 500 тис. дол. США);

5) інвестиційним проектом передбачається умова збереження кількості заявлених робочих місць протягом реалізації інвестиційного проекту.

3. Інвестиційний проект визнається таким, що зареєстрований  в установленому порядку, з моменту отримання суб’єктом господарювання свідоцтва про реєстрацію інвестиційного проекту.

4. Свідоцтво про реєстрацію інвестиційного проекту видається Радою міністрів Автономної Республіки Крим та є підставою для укладення в установленому порядку інвестиційного договору.

Стаття 21. Анулювання реєстрації інвестиційного проекту

1.        За результатами моніторингу і контролю Рада міністрів Автономної Республіки Крим може прийняти рішення про анулювання реєстрації інвестиційного проекту та свідоцтва про реєстрацію інвестиційного проекту.

2. Підставою для анулювання реєстрації інвестиційного проекту є:

1) недотримання інвестором та суб’єктом господарювання, що реалізує інвестиційний проект, умов зареєстрованого інвестиційного проекту;

2) порушення вимог податкового законодавства суб’єктом господарювання, що реалізує інвестиційний проект;

3) банкрутство чи ліквідація суб’єкта господарювання, що реалізує інвестиційний проект;

4) відчуження об’єкту інвестиційної діяльності, внаслідок чого розмір інвестицій стає нижчим суми, визначеної у пункті 4 частини першої статті 20 цього Закону.

3.        Рішення про анулювання реєстрації інвестиційного проекту та свідоцтва про реєстрацію інвестиційного проекту є підставою для розірвання інвестиційного договору.

Стаття 22. Агентство регіонального розвитку

1. Агентство регіонального розвитку є республіканською (Автономної Республіки Крим) спеціалізованою установою (підприємством).

2. Основним завданням Агентства регіонального розвитку є підготовка та супроводження реалізації інвестиційних проектів на території Автономної Республіки Крим за принципом «єдине інвестиційне вікно».

3. Принцип «єдине інвестиційне вікно» передбачає сприяння та організацію взаємодії представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх дозвільних центрів та інших органів, наділених відповідними повноваженнями щодо видачі (переоформлення, видачі дублікатів, анулювання тощо) документів та узгоджень, що необхідні для реалізації інвестиційних проектів на території Автономної Республіки Крим.

Стаття 23. Особливості дозвільної системи у сфері господарської діяльності на території Автономної Республіки Крим

1. Кабінет Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначає окремий перелік певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства на території Автономної Республіки Крим.

Стаття 24. Особливості ліцензування певних видів діяльності, що здійснюються на території Автономної Республіки Крим

1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим є органом ліцензування щодо таких видів діяльності, що здійснюються на території Автономної Республіки Крим:

1) збирання, заготівля  окремих видів відходів як вторинної    сировини    (згідно    з переліками,   які   визначаються  Кабінетом                        Міністрів   України),  операції   у   сфері поводження з небезпечними відходами;

2) роздрібна торгівля пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин);

3) централізоване  водопостачання та  водовідведення;

4) виробництво теплової енергії  (крім  певних видів   господарської  діяльності  у  сфері теплопостачання,   якщо   теплова   енергія         виробляється    на   теплоелектроцентралях, когенераційних установках та  установках  з використанням       нетрадиційних       або поновлюваних джерел енергії)

5) транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами;

6) постачання теплової енергії;

7) проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих меліоративних систем;

8 ) проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів;

9) туроператорська  та турагентська діяльність;

10) діяльність, пов’язана з виробництвом автомобілів та автобусів;

11) надання послуг з перевезення пасажирів і
трансінспекція     вантажів автомобільним         транспортом відповідно   до  видів  робіт,  визначених Законом   України    «Про    автомобільний транспорт»:

а) надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами;

б) надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі;

в) надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення;

г) надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;

12) надання послуг з  перевезення  пасажирів  і
вантажів річковим, морським транспортом;

13) виготовлення парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового роздрібна торгівля алкогольними
напоями та тютюновими виробами;

14) фізкультурно-оздоровча  та спортивна спорт діяльність:

а) організація і проведення спортивних  занять професіоналів та любителів спорту;

б) діяльність з підготовки   спортсменів  до
змагань з різних видів спорту,  визнаних  в Україні;

15) діяльність, пов’язана з промисловим
виловом риби на промислових ділянках
рибогосподарських водойм, крім внутрішніх
водойм (ставків) господарств;

16) виробництво, зберігання та реалізація рідкого палива з біомаси, крім біоетанолу;

17) виробництво, зберігання та реалізація біогазу.

2. На підставі ліцензії, виданої Радою міністрів Автономної Республіки Крим господарська діяльність провадиться виключно на території Автономної Республіки Крим.

3. Суб’єкт господарювання має право здійснювати на території Автономної Республіки Крим види господарської діяльності, визначені частиною першою цієї статті, також на підставі ліцензії, дія якої поширюється на всю територію України та видана в установленому законом порядку.

4. За видачу ліцензій  справляється  плата,  розмір  та  порядок
зарахування  якої  до  бюджету Автономної Республіки Крим встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 25. Оподаткування інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим

1. Оподаткування інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим здійснюється відповідно до законів про оподаткування.

2. Пільги з оподаткування діяльності суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які здійснюють зареєстровані в установленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим порядку інвестиційні проекти на території Автономної Республіки Крим відповідно до цього Закону, податком на прибуток, податком на додану вартість та ввізним митом встановлюються законами про оподаткування.

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування надають пільги щодо оподаткування діяльності суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які здійснюють інвестиційну діяльність на території Автономної Республіки Крим в межах повноважень, наданих їм законами про оподаткування.

Стаття 26. Гарантії захисту інвестицій та прав інвесторів

1.  Держава гарантує стабільність здійснення інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим відповідно до цього Закону.

2.  Держава гарантує збереження в повному обсязі всіх майнових прав інвесторів та суб’єктів господарювання, які реалізують зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти відповідно до цього Закону.

3. Кабінет   Міністрів  України в особі Міністра фінансів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим в особі Міністра фінансів Автономної Республіки Крим та міські ради в особі керівників їх виконавчих органів можуть надавати гарантії суб’єктам господарювання, які реалізують на території Автономної Республіки Крим зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти відповідно до цього Закону, у межах повноважень, встановлених законом.

4. Умови інвестиційних договорів укладених за наслідками реєстрації в установленому порядку інвестиційних проектів відповідно до цього Закону,зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів, в тому числі у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім законодавства з питань оборони, національної безпеки, забезпечення громадського порядку, охорони довкілля) встановлено умови, що погіршують становище суб’єктів господарювання, що реалізують зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти відповідно до цього Закону або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.

5. Органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування забороняється втручатися у інвестиційну діяльність, що здійснюється суб’єктами інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим відповідно до вимог законодавства, крім випадків, коли таке втручання допускається законом.

6. Інвестори є вільними у виборі об’єктів інвестиційної діяльності.

7. Окремі гарантії щодо забезпечення прав суб’єктів господарювання, які реалізуватимуть зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти відповідно до цього Закону, визначаються умовами окремих інвестиційних договорів.

8. У разі прийняття державними або іншими органами актів, що порушують права суб’єктів інвестиційної діяльності, завдані збитки підлягають відшкодуванню у повному обсязі цими органами.

9. Інвестори мають право на відшкодування збитків, завданих їм внаслідок неналежного виконання органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування чи їх посадовими особами, передбачених інвестиційним договором обов’язків щодо інвестора або суб’єкта господарювання, що реалізує зареєстрований в установленому порядку інвестиційний проект, відповідно до закону.

10. Інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів гарантується безперешкодний переказ прибутку, одержаного на законних підставах внаслідок реалізації зареєстрованих в установленому порядку інвестиційних проектів.

11. Інвестиції, здійснені для реалізації зареєстрованих в установленому порядку інвестиційних проектів відповідно до цього Закону, не можуть бути націоналізовані, реквізовані або до них можуть бути застосовані заходи, тотожні за наслідками.

12.  На інвестиції, що здійснюються в межах зареєстрованих в установленому порядку інвестиційних проектів відповідно до вимог цього Закону, поширюються гарантії, встановлені для захисту інвестицій іншими законами.

Стаття 27. Відповідальність суб’єктів інвестиційної діяльності

1. Суб’єкти інвестиційної діяльності при здійсненні інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов укладених інвестиційних договорів.

2. Спори, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності  на території Автономної Республіки Крим вирішуються відповідно до чинного законодавства України і підлягають розгляду судами України, якщо інше не визначено міжнародними договорами.

Розділ VI. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з  дня його опублікування, крім підпункту 21 пункту 2 цього розділу, що набирає чинності з 1 січня 2011 року.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) Частину третю статті 6 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, № 47, ст.646 ) викласти в такій редакції:

«Особливості  здійснення інвестиційної діяльності на території України суб’єктами інвестиційної діяльності, розташованими за межами України, та цих суб’єктів і суб’єктів України в зонах вільного підприємництва на Україні, а також на території Автономної Республіки Крим, визначаються спеціальним законодавством України.»

2) У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27):

у статті 60:

частину третю викласти в наступній редакції:

«Прибережна захисна смуга уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється за проектами землеустрою з урахуванням конкретних умов, що склалися, та/або містобудівної документації і становить не менше двох кілометрів від урізу води, а в межах населених пунктів становить не менше 100 метрів від урізу води.»;

абзац п’ятий частини другої  виключити;

доповнити частиною четвертою такого змісту:

«4. При крутизні схилів більше трьох градусів  мінімальна  ширина прибережної захисної смуги подвоюється.».

Частину другу статті 134 доповнити передостаннім абзацом наступного змісту:

«надання земельних ділянок суб’єктам господарювання, які реалізують зареєстровані в установленому порядку Радою міністрів Автономної Республіки Крим інвестиційні проекти на території Автономної Республіки Крим відповідно до Закону України «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території»;

3) У Законі України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»:

у статті 1 термін «орган ліцензування» викласти в такій редакції:

«орган ліцензування – орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим (щодо видів господарської діяльності, що здійснюються на території Автономної Республіки Крим, перелік яких визначений Законом України «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території»)  або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності;»;

У другому реченні частини третьої статті 6 слова «Кабінет Міністрів України» замінити словом «закон»;

частину першу статті 15 доповнити реченням такого змісту:

«За видачу ліцензій щодо видів господарської діяльності, що здійснюються на території Автономної Республіки Крим, перелік яких визначений Законом України «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території», справляється  плата,  розмір  та  порядок зарахування  якої  до  бюджету Автономної Республіки Крим встановлюються Кабінетом Міністрів України.»;

4) Частину першу статті 8 Закону України «Про здійснення державних закупівель» доповнити абзацом такого змісту:

«Функції Уповноваженого органу, визначені пунктами 3, 4, 8 на території Автономної Республіки Крим здійснює Рада міністрів Автономної Республіки Крим.»

5) У Кодексі України про надра:

Статтю 9 викласти в такій редакції:

«Стаття 9. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим у сфері регулювання гірничих відносин

До відання Верховної Ради Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:

1) розподіл між відповідними місцевими бюджетами платежів за користування надрами, визначених цим Кодексом;

2) розробка, затвердження та реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр;

3) оголошення геологічних об’єктів, що становлять наукову або культурну цінність, об’єктами природно-заповідного фонду місцевого значення;

4) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин у межах повноважень визначених законом.»

Доповнити статтями 9-1 та 9-2 в такій редакції:

«Стаття 9-1. Компетенція обласних, Київської та Севастопольської міських рад у сфері регулювання гірничих відносин

До відання обласних, Київської та Севастопольської міських рад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:

1) надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;

2) погодження клопотань про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

3) розподіл між відповідними місцевими бюджетами платежів за користування надрами, визначених цим Кодексом;

4) розробка, затвердження та реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр;

5) оголошення геологічних об’єктів, що становлять наукову або культурну цінність, об’єктами природно-заповідного фонду місцевого значення;

6) припинення права користування ділянкою надр у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом;

7) здійснення контролю за використанням та охороною надр;

8 ) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин у межах повноважень визначених законом.»

Стаття 9-2. Компетенція Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері регулювання гірничих відносин

До відання Ради міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:

1) надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;

2) погодження клопотань про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

3) розробка та забезпечення реалізації місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр;

4) припинення права користування ділянкою надр у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом;

5) здійснення контролю за використанням та охороною надр;

6) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин у межах повноважень визначених законом.»

у статті 16:

у частині сьомій після слів «Спеціальні   дозволи   на   користування   надрами» доповнити словами «для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення»;

доповнити абзацом наступного змісту:

«Спеціальні дозволи на користування надрами на території Автономної Республіки Крим для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»;

частини першу статті 61 після слів «та його органами на місцях» доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – уповноваженим органом Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

частину третю після слів «та його органи на місцях» доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – уповноважений орган Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

6) У Водному кодексі України  (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 24, ст.189):

Статтю 8 викласти в такій редакції:

«Стаття 8. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі регулювання водних відносин

До відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі регулювання водних відносин на території Автономної Республіки Крим належить:

1) затвердження регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

2) визначення у встановленому порядку нормативів і розмірів зборів за спеціальне водокористування з водних об’єктів місцевого значення;

3) координація діяльності районних і міських (міст обласного підпорядкування) Рад у питаннях використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

4) затвердження проектів зон санітарної охорони господарсько-питних водозаборів;

5) прийняття у встановленому порядку рішень про віднесення водних об’єктів місцевого значення до об’єктів природно-заповідного фонду чи до відповідних категорій особливої охорони;

6) встановлення правил користування маломірними суднами на водних об’єктах;

7) встановлення в разі потреби більш суворих, ніж у цілому на території України, нормативів якості води у водних об’єктах місцевого значення;

8 ) погодження розміщення підприємств та інших об’єктів, діяльність яких пов’язана з використанням водних ресурсів і може негативно впливати на їх стан;

9) організація роботи, пов’язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення до цієї роботи підприємств, установ і організацій в порядку, передбаченому законодавством;

10) прийняття за погодженням з державними органами охорони здоров’я та охорони навколишнього природного середовища під час аварійних ситуацій рішень про скидання стічних вод з накопичувачів у водні об’єкти, якщо це не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки водокористування;

11) організація інформування населення про стан водних об’єктів, його зміну та про проведення водоохоронних заходів;

12) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.»

Доповнити статтею 8-1 такого змісту:

«Стаття 8-1. Компетенція  обласних,  Київської  та   Севастопольської    міських Рад у галузі регулювання водних відносин

До відання обласних, Київської та Севастопольської міських Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

1) забезпечення реалізації державної політики у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

2) розпорядження водними об’єктами місцевого значення;

3) погодження державних, цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, участь у їх реалізації;

4) розробка, затвердження та реалізація місцевих програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

5) видача дозволів на спеціальне водокористування з водних об’єктів місцевого значення;

6) визначення у встановленому порядку нормативів і розмірів зборів за спеціальне водокористування з водних об’єктів місцевого значення;

7) погодження розміщення підприємств та інших об’єктів, діяльність яких пов’язана з використанням водних ресурсів і може негативно впливати на їх стан;

8 ) координація діяльності районних і міських (міст обласного підпорядкування) Рад у питаннях використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

9) затвердження проектів зон санітарної охорони господарсько-питних водозаборів;

10) прийняття у встановленому порядку рішень про віднесення водних об’єктів місцевого значення до об’єктів природно-заповідного фонду чи до відповідних категорій особливої охорони;

11) встановлення правил користування маломірними суднами на водних об’єктах;

12) встановлення в разі потреби більш суворих, ніж у цілому на території України, нормативів якості води у водних об’єктах місцевого значення;

13) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств, установ і організацій в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції;

14) організація роботи, пов’язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення до цієї роботи підприємств, установ і організацій в порядку, передбаченому законодавством;

15) прийняття за погодженням з державними органами охорони здоров’я та охорони навколишнього природного середовища під час аварійних ситуацій рішень про скидання стічних вод з накопичувачів у водні об’єкти, якщо це не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки водокористування;

16) організація інформування населення про стан водних об’єктів, його зміну та про проведення водоохоронних заходів;

17) здійснення контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

18) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.»

доповнити статтею 14-1 такого змісту:

«Стаття 14-1. Компетенція Ради міністрів Автономної Республіки Крим в  галузі  управління  і контролю за використанням  і  охороною  вод  та   відтворенням водних ресурсів

До відання Ради міністрів Автономної Республіки Крим в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів в межах території Автономної Республіки Крим належить:

1) забезпечення реалізації державної політики у галузі водного господарства, використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

2) здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

3) участь у розробці та реалізації державних програм, розроблення та забезпечення виконання республіканських програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

4) розпорядження водними об’єктами місцевого значення;

5) здійснення державної екологічної експертизи;

6) видача дозволів на спеціальне  водокористування  з  водних об’єктів місцевого значення;

7) забезпечення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах та здійснення їх міжбасейнового перерозподілу;

8 ) проектування, будівництво і експлуатація водогосподарських систем та об’єктів комплексного призначення;

9) здійснення заходів щодо екологічного оздоровлення поверхневих вод та догляду за ними;

10) прийняття у встановленому порядку рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства;

11) розробка і запровадження у встановленому порядку організаційно-економічних заходів щодо забезпечення охорони і використання вод та відтворення водних ресурсів;

12) виконання заходів, пов’язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист населених пунктів та земель;

13) здійснення контролю за дотриманням режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем;

14)  вирішення інших питань у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів в межах повноважень, визначених законом.»

Статтю 15 доповнити частиною другою такого змісту:

«Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через його територіальні органи, а на території Автономної Республіки Крим – через уповноважений орган з питань екології та природних ресурсів Ради міністрів Автономної Республіки Крим».

Статтю 16 доповнити частиною другою такого змісту:

«Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через його територіальні органи, а на території Автономної Республіки Крим –  через уповноважений орган з питань водного господарства Ради міністрів Автономної Республіки Крим».

частину першу статті 19 після слів «уповноваженими державними органами» доповнити словами «уповноваженими органами Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

7)  Частину другу статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 31, ст.246) викласти в такій редакції:

«Державний   архітектурно-будівельний   контроль   та   нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, а на території Автономної Республіки Крим – Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України, її територіальні органи (далі – інспекції державного архітектурно-будівельного контролю), а на території Автономної Республіки Крим у системі Ради міністрів Автономної Республіки Крим –  уповноважений орган  містобудування   та   архітектури Ради міністрів Автономної Республіки Крим.»

8 ) Першу частину статті 16 Закону України «Про рекламу» викласти в такій редакції:

«1. Розміщення   зовнішньої   реклами   у   населених  пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої  реклами на територіях та об’єктах поза населеними пунктами провадиться на підставі дозволів,  що надаються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями,  в порядку встановленому цими органами.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.»

9) У Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища»:

у частині другій статті 16 після слів «Кабінет Міністрів України» доповнити словами «Уряд Автономної Республіки Крим і його уповноважені органи»;

у статті 18:

частину першу після слів «Уряд Автономної Республіки Крим» доповнити словами «і його уповноважені органи»;

підпункт «е» частини першої статті 18 викласти в такій редакції:

«е) здійснює управління та державний контроль на території Автономної Республіки Крим за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, а також за додержанням норм екологічної безпеки;»

У статті 20:

у частині першій після слів «і його органів на місцях» доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – Уряд Автономної Республіки Крим і його уповноважені органи»;

у частині першій статті 35 після слів «розпорядчими
органами» доповнити словами «Урядом Автономної Республіки Крим і його уповноваженими органами».

10) У Законі України «Про охорону земель»:

у статті 14:

абзац  п’ятий частини першої викласти у такій редакції:

«здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, координація здійснення землеустрою»;

доповнити частиною другою такого змісту:

«Рада міністрів Автономної Республіки Крим здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через її органи.»

статтю 16 доповнити частиною другою такого змісту:

«Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через його територіальні органи, а на території Автономної Республіки Крим – через уповноважений орган з питань земельних ресурсів Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

статтю 17 доповнити частиною другою такого змісту:

«Центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через його територіальні органи, а на території Автономної Республіки Крим – через  уповноважений орган з питань екології та природних ресурсів Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

частину першу статті 19 доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – уповноважені органи Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

11) У Законі України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»:

частину першу статті 5 доповнити словами «через його територіальні органи, а на території Автономної Республіки Крим – через уповноважений орган з питань земельних ресурсів Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

частину другу статті 5 доповнити словами «через його територіальні органи, а на території Автономної Республіки Крим – через уповноважений орган з питань екології та природних ресурсів Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

12) У Законі України «Про охорону атмосферного повітря»:

у частині першій статті 28 після слів «його територіальними органами» доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – уповноваженими органами Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

13) Статтю 29 Лісового кодексі України доповнити частиною другою такого змісту:

«Центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через його територіальні органи, а на території Автономної Республіки Крим – через  уповноважений орган з питань охорони навколишнього природного середовища Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

14) У Законі України «Про рослинний світ»:

у статті 36 після слів «і його органами на місцях» доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – уповноваженими органами Ради міністрів Автономної Республіки Крим».

15) У Законі України «Про тваринний світ»:

у частині четвертій статті 28 після слів «їх територіальні органи» доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – уповноважені органи Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

у частині третій статті 32 після слів «природних ресурсів» доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – уповноваженим органом Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

у частині шостій статті 39 після слів «природних ресурсів» доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – уповноваженого органу Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

статтю 42 доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – уповноваженими органами Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

у статті 49 після слів «їх територіальні органи» доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – уповноважені органи Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

частину першу статті 57 після слів «їх територіальними органами» доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – уповноваженими органами Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

у статті 59:

назву після слів «територіальних органів» доповнити словами «уповноважених органів Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

частину першу та другу після слів «їх територіальні органи» доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – уповноважені органи Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

у статті 60:

назву і частину першу після слів «їх територіальних органів» доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – уповноважених органів Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

частину третю після слів «їх територіальних органах» доповнити словами «уповноважених органах Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

16) У Законі України «Про виключну (морську) економічну зону України»:

у абзаці другому частини першої статті 27 після слова «України» доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – уповноваженим органом Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

у статті 31 після слів «безпеки України» доповнити словами «а на території Автономної Республіки Крим – уповноваженим органом Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

17) Статтю 19 Закону України «Про єдиний митний тариф» доповнити пунктом «я²» такого змісту:

«я²) при ввезенні на митну територію України устаткування обладнання та комплектувальні до нього (далі – товарів), що використовуються при реалізації зареєстрованих в установленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим порядку інвестиційних проектів на території Автономної Республіки Крим, протягом п’яти років від дати отримання свідоцтва про реєстрацію інвестиційного проекту відповідно до Закону України «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території».

Положення абзацу першого цього пункту поширюються виключно на товари, які відповідають сукупності нижченаведених критеріїв:

використання таких нього товарів передбачено зареєстрованим в установленому в установленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим порядку інвестиційним проектом, що реалізується на території Автономної Республіки Крим відповідно до Закону України «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території»;

перелік таких товарів є невід’ємною частиною інвестиційного проекту;

аналогічні товари з характеристиками, передбаченими інвестиційним проектом, не виробляються в Україні;

такі товари не є транспортними засобами, підакцизними товарами та товарами 1 – 24 груп згідно з УКТЗЕД, і не були у використанні.

У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності зобов’язаний сплатити ввізне мито в порядку і розмірах, визначених законом.»;

18) У Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

Пункт 7.13. статті 7 доповнити підпунктом 7.13.12. такого змісту:

«7.13.12. Тимчасово,  строком на п’ять років від дати отримання свідоцтва про реєстрацію інвестиційного проекту відповідно до Закону України «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території», звільняється від оподаткування прибуток суб’єктів господарювання, що реалізують зареєстровані в установленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим порядку інвестиційні проекти на території Автономної Республіки Крим.»;

Підпункт 2.1.3 пункту 2.1. статті 2 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

«Положення частин другої – четвертої не застосовуються щодо платників податку,  які мають такі філії на території Автономної Республіки Крим».

Частину п’яту вважати відповідно частиною шостою.

19) Статтю 5 Закону України «Про податок на додану вартість» доповнити пунктом 5.21. такого змісту:

«5.21. тимчасово,  строком на п’ять років до  від дати отримання свідоцтва про реєстрацію інвестиційного проекту відповідно до Закону України «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території», устаткування обладнання та комплектувальні до нього (далі – товари), що використовуються при реалізації зареєстрованих в установленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим порядку інвестиційних проектів на території Автономної Республіки Крим,.

Положення абзацу першого цього пункту поширюються виключно на товари, які відповідають сукупності нижченаведених критеріїв:

використання таких нього товарів передбачено зареєстрованим в установленому в установленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим порядку інвестиційним проектом, що реалізується на території Автономної Республіки Крим відповідно до Закону України «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території»;

перелік таких товарів є невід’ємною частиною інвестиційного проекту;

аналогічні товари з характеристиками, передбаченими інвестиційним проектом, не виробляються в Україні;

такі товари не є транспортними засобами, підакцизними товарами та товарами 1 – 24 груп згідно з УКТЗЕД, і не були у використанні.

У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених
товарів   платник   податку   зобов’язаний   збільшити   податкові
зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає
таке порушення,  на суму податку на додану вартість,  що мала бути
сплачена в момент ввезення таких товарів.»

20) Статтю 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» доповнити частиною п’ятою такого змісту:

«5. Кабінет Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначає окремий перелік певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства на території Автономної Республіки Крим.»;

21) У частині дев’ятій статті 13 Бюджетного кодексу України:

перше речення доповнити словами «за винятком Фонду розвитку Автономної Республіки Крим, що утворюється відповідно до статті 14 Закону України «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території»;

друге речення доповнити словами «а також розміщення Агентством регіонального розвитку коштів,  отриманих за надання послуг,  на рахунку Фонду розвитку Автономної Республіки Крим.»;

22) Статтю 19 Закону України «Про туризм» доповнити частиною четвертою такого змісту:

«Встановлення  категорії  об’єктам  туристичної  інфраструктури  (готелям, іншим  об’єктам,  призначеним  для  надання  послуг  з розміщення,
закладам  харчування,   курортним   закладам   тощо), що розташовані на території Автономної Республіки Крим здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим.»

3. Закони  та  інші  нормативно-правові  акти,  прийняті   до
набрання чинності цим Кодексом,  діють у частині, що не суперечить
цьому Закону.

4. Кабінету Міністрів України в тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

затвердити перелік підприємств, установ та організацій у сфері курортної справи, сільського господарства та транспорту, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і передаються в управління Ради міністрів Автономної Республіки Крим, забезпечити передачу таких підприємств, установ і організацій.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення реалізації права власності Автономної Республіки Крим

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44):

1) частину першу та другу статі 106 після слів «відповідних органів державної влади» доповнити словами «або органів влади Автономної Республіки Крим»;

2) главу 11 доповнити статтею 174-1 такого змісту:

«Стаття 174-1. Відповідальність за зобов’язаннями Автономної Республіки Крим

1. Автономна Республіка Крим відповідає за своїми зобов’язаннями  своїм  майном,  крім  майна,  на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення»;

3) доповнити статтею 326-1 такого змісту:

«Стаття 326-1.  Право республіканської (Автономної Республіки Крим) власності.

1. У власності Автономної Республіки Крим є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить Автономній Республіці Крим.

2. Від імені та в інтересах Автономної Республіки Крим право власності здійснюють органи влади Автономної Республіки Крим.

3. Управління майном, що є у власності Автономної Республіки Крим, здійснюється органами влади Автономної Республіки Крим, а у випадках, передбачених законом, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, може здійснюватися іншими суб’єктами»;

4) статтю 345 викласти в такій редакції:

«Стаття 345. Набуття права власності у разі приватизації                 державного майна, майна, що є у власності Автономної Республіки Крим та майна, що є в комунальній власності

1. Фізична або юридична особа може набути право  власності  у разі  приватизації  державного майна, майна, що є у власності Автономної Республіки Крим або в комунальній власності.

2. Приватизація   здійснюється   у   порядку,   встановленому законом.»;

5) частину другу статті 356 після слова «держава» доповнити словами «Автономна Республіка Крим»;

6) частину другу статті 368 після слова «держава» доповнити словами «Автономна Республіка Крим»;

7) пункт 1 частини першої статті 434 після слів «державної влади» доповнити словами «органів влади Автономної Республіки Крим».

2. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст. 144):

1) У частині першій статті 2 слова «органи державної влади та органи місцевого самоврядування» замінити словами «органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування»;

2) Статтю 8 викласти в такій редакції:

«Стаття 8. Участь держави, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування в господарській діяльності

1. Держава,  органи  державної  влади, органи влади Автономної Республіки Крим та  органи  місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання.

2. Рішення  органів  державної  влади, органів влади Автономної Республіки Крим та  органів  місцевого самоврядування   з  фінансових  питань,  що  виникають  у  процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів,  а також  з адміністративних    та    інших    відносин    управління,    крім організаційно-господарських, в  яких  орган  державної  влади, орган влади Автономної Республіки Крим  або орган  місцевого самоврядування є суб’єктом,    наділеним господарською компетенцією, приймаються від імені цього органу і в межах його владних повноважень.

3. Господарська   компетенція   органів  державної  влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів   місцевого   самоврядування   реалізується   від  імені відповідної державної, республіканської (Автономної Республіки Крим) чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, Автономної Республіки Крим,  органів   державної   влади, органів влади Автономної Республіки Крим   та   органів    місцевого самоврядування  у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі,  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що  визначені Конституцією та законами України»;

3) доповнити статтями 22-1 та 22-2 такого змісту:

«Стаття 22-1. Особливості управління господарською діяльністю у                 республіканському (Автономної Республіки Крим) секторі економіки

1. Управління господарською діяльністю у республіканському (Автономної Республіки Крим)  секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень Автономної Республіки Крим та органів влади Автономної Республіки Крим щодо суб’єктів господарювання, які належать до республіканського (Автономної Республіки Крим) сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

2. Правовий статус окремого суб’єкта господарювання у республіканському (Автономної Республіки Крим) секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

3. Суб’єктами господарювання республіканського (Автономної Республіки Крим)  сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише власності Автономної Республіки Крим, а також суб’єкти, у статутному фонді яких частка власності Автономної Республіки Крим перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам влади Автономної Республіки Крим право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

4. Законом можуть бути встановлені особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики щодо республіканського (Автономної Республіки Крим) сектора економіки, а також додаткові вимоги та гарантії права власності Автономної Республіки Крим при реалізації процедури банкрутства щодо суб’єктів господарювання республіканського (Автономної Республіки Крим) сектора економіки.

5. Процедура визнання банкрутом застосовується щодо республіканських (Автономної Республіки Крим) підприємств з урахуванням вимог, зазначених у главі 23 цього Кодексу.

6. Органи влади Автономної Республіки Крим несуть відповідальність за наслідки діяльності суб’єктів господарювання, що належать до республіканського (Автономної Республіки Крим) сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.

Стаття 22-2. Відносини суб’єктів господарювання з органами влади Автономної Республіки Крим

1. Органи влади Автономної Республіки Крим здійснюють свої повноваження щодо суб’єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, законами України, нормативно-правовими актами Автономної Республіки Крим. Органи влади Автономної Республіки Крим можуть здійснювати щодо суб’єктів господарювання також окремі державні виконавчі функції та повноваження, надані їм законом.

2. Відносини органів влади Автономної Республіки Крим з суб’єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися також на договірних засадах.

3. Правові акти органів влади Автономної Республіки Крим та їх посадових осіб, прийняті в межах їх повноважень, є обов’язковими для  виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на території Автономної Республіки Крим.

4. Незаконне втручання органів влади Автономної Республіки Крим та їх посадових осіб у господарську діяльність суб’єктів господарювання забороняється. Не допускається видання правових актів органів влади Автономної Республіки Крим, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території Автономної Республіки Крим.

5. Спори про поновлення порушених прав суб’єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів влади Автономної Республіки Крим та їх посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку.»

4) Частину другу та тертю  статті 52  викласти в такій редакції:

«2. Некомерційна    господарська    діяльність    здійснюється суб’єктами господарювання  державного, республіканського (Автономної Республіки Крим)  або  комунального  секторів економіки  у  галузях  (видах  діяльності),  в  яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється  підприємництво,  на  основі рішення  відповідного  органу  державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування.   Некомерційна   господарська   діяльність    може здійснюватися   також   іншими   суб’єктами  господарювання,  яким здійснення  господарської  діяльності   у   формі   підприємництва забороняється законом.

3. Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи  державної  влади,  органи влади Автономної Республіки Крим та органи  місцевого  самоврядування,  їх посадові особи»;

5) Пункт перший частини другої статті 55 викласти в такій редакції:

«1)  господарські  організації  -  юридичні   особи,   створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, республіканські (Автономної Республіки Крим), комунальні  та  інші  підприємства,  створені  відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку»;

6) У статті 63:

частину першу доповнити абзацом сьомим такого змісту:

«республіканське (Автономної Республіки Крим) підприємство, що діє на основі майна, що є власністю Автономній Республіці Крим»;

абзац сьомий частини першої вважати абзацом восьмим.

частину четверту викласти в такій редакції:

«4. Унітарне підприємство створюється одним засновником,  який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на  засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, республіканські (Автономної Республіки Крим), комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.»

7) частину другу статті 70 викласти в такій редакції:

«2. За  рішенням  Кабінету  Міністрів України або органів,  до повноважень яких належить управління державними, республіканськими (Автономної Республіки Крим) або комунальними підприємствами, можуть утворюватися об’єднання підприємств на умовах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами»;

8 ) У Главі 8:

- назву Глави  викласти у такій редакції:

«Глава 8. Державні, республіканські (Автономної Республіки Крим) та комунальні підприємства»;

- доповнити Главу статтями 77-1 та 77-2 такого змісту:

«Стаття 77 -1. Республіканські (Автономної Республіки Крим) унітарні підприємства

1. Республіканське (Автономної Республіки Крим) унітарне підприємство утворюється  Радою міністрів Автономної Республіки Крим в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини власності Автономної Республіки Крим і входить до сфери управління відповідного органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим.

2. Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, до сфери управління якого входить республіканське (Автономної Республіки Крим) унітарне підприємство, визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

3. Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, до сфери управління якого входить республіканське (Автономної Республіки Крим) унітарне підприємство, є представником власника – Автономної Республіки Крим і виконує його функції у межах, визначених цим, іншими законодавчими актами та нормативно-правовими актами Автономної Республіки Крим.

4. Майно республіканського (Автономної Республіки Крим) унітарного підприємства перебуває у власності Автономної Республіки Крим і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (республіканське (Автономної Республіки Крим) комерційне підприємство) або  на праві оперативного управління (республіканське (Автономної Республіки Крим) некомерційне підприємство).

5. Статутний фонд республіканського (Автономної Республіки Крим)  унітарного підприємства утворюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим до реєстрації його як суб’єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду республіканського (Автономної Республіки Крим)  унітарного підприємства встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

6. Найменування республіканського (Автономної Республіки Крим) унітарного підприємства повинно містити слова «Кримське республіканське підприємство».

7. Республіканське (Автономної Республіки Крим) унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями власника і органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, до сфери управління якого воно входить.

8. Республіканське (Автономної Республіки Крим) унітарне підприємство очолює керівник підприємства, що призначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, і є підзвітним їй та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, до сфери управління якого входить підприємство.

9. Збитки,   завдані   республіканському (Автономної Республіки Крим)  унітарному  підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.

10. Закупівлю товарів, робіт чи послуг республіканське (Автономної Республіки Крим) унітарне підприємство здійснює відповідно до законодавства.»

9) У статті 115:

частини першу викласти в такій редакції:

«1.  Орендним  підприємством визнається підприємство,  створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державного, республіканського (Автономної Республіки Крим)  або  комунального  підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу  (структурної  одиниці)  цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності»;

частини четверту викласти в такій редакції:

«4. Орендодавцями щодо майнових комплексів,  які  належать  до державної власності, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та  у випадках визначених законом – Фонд майна Автономної Республіки Крим, а також органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами управляти майном, що є у власності Автономної Республіки Крим  або є у комунальній власності.»;

частини п’яту викласти в такій редакції:

«5. Законом  визначаються  об’єкти  державної власності, республіканської (Автономної Республіки Крим) власності  та  комунальної власності,  на  основі  яких  не   можуть   створюватися   орендні підприємства.»

10) У статті 119:

частину першу  та четверту викласти в такій редакції:

«1. Залежно  від  порядку  заснування  об’єднання  підприємств можуть утворюватися як господарські об’єднання або як державні, республіканські (Автономної Республіки Крим) чи комунальні господарські об’єднання»;

«4. Державне, республіканське (Автономної Республіки Крим), комунальне господарське об’єднання – об’єднання підприємств, утворене державними, республіканськими (Автономної Республіки Крим), комунальними підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об’єднання), або рішенням компетентних органів влади Автономної Республіки Крим, органів  місцевого самоврядування»;

У частині п’ятий слова «Державне  (комунальне)» замінити словами «Державне, республіканське (Автономної Республіки Крим), комунальне»;

11) Частину шосту статті 120 викласти в такій редакції:

«6. Державні, республіканські (Автономної Республіки Крим) і комунальні господарські об’єднання утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об’єднання (комбінат, трест тощо).»;

12) У частині четвертій статті 122 слова «державним  (комунальним)» замінити словами «державним,  республіканським (Автономної Республіки Крим),  комунальним»;

13) Частину третю статті 131 викласти в такій редакції:

«3. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим  та органи місцевого самоврядування, а також державні, республіканські (Автономної Республіки Крим) та комунальні підприємства, установи, організації, що повністю або частково фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками (засновником) та/або членами благодійної організації.»;

14) Частину четверту статті 135  викласти в такій редакції:

«4. Державні, республіканські (Автономної Республіки Крим) та  комунальні підприємства можуть бути  об’єднані за  рішенням власника (уповноваженого ним органу) у державні, республіканські (Автономної Республіки Крим), комунальні господарські об’єднання, передбачені цим Кодексом.»;

15) Частини третю та четверту статті 145 викласти в такій редакції:

«3. Правовий режим майна суб’єкта господарювання, заснованого на державній власності, республіканській (Автономної Республіки Крим) власності, комунальній власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного, республіканського (Автономної Республіки Крим), комунального підприємства відповідно до закону.

4. Правовий режим майна суб’єкта господарювання, заснованого на  державній власності, республіканській (Автономної Республіки Крим) власності, комунальній власності, може бути змінений шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду»;

16) Статтю 146 викласти в такій редакції:

«Стаття 146. Приватизація державних, республіканських (Автономної Республіки Крим) та комунальних  підприємств

1. Майно єдиного  цілісного  майнового  комплексу  державного (республіканського (Автономної Республіки Крим), комунального)  підприємства  або  його окремих підрозділів,  що є єдиними  (цілісними)  майновими  комплексами і  виділяються   в самостійні підприємства, а також об’єкти незавершеного будівництва та акції  (частини,  паї),  що  належать  державі, Автономній Республіці Крим, територіальним громадам,  у  майні  інших суб’єктів   господарювання,   можуть  бути  відчужені  на  користь громадян  чи  недержавних  юридичних  осіб  і  приватизовані  цими особами відповідно до закону.

2. Приватизація     державних    (республіканських (Автономної Республіки Крим), комунальних)    підприємств здійснюється  не  інакше  як  на  виконання   державної   програми приватизації,  що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, і в порядку, встановленому законом.

3. Приватизація державних  (республіканських (Автономної Республіки Крим), комунальних)  підприємств  чи  їх майна здійснюється шляхом:

купівлі-продажу   об’єктів  приватизації  на   аукціоні,   за конкурсом, іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців;

викупу     цілісного    майнового    комплексу     державного    (республіканського (Автономної Республіки Крим), комунального)  підприємства, зданого  в  оренду,  у  випадках  та порядку, передбачених законом;

викупу  майна державного (республіканського (Автономної Республіки Крим), комунального) підприємства в  інших випадках, передбачених законом.

4. Кожний   громадянин   України   має   право  на  придбання державного (республіканського (Автономної Республіки Крим), комунального) майна в процесі приватизації в  порядку,  встановленому законом.

5. Загальні   умови   та   порядок   здійснення  приватизації державних (республіканських (Автономної Республіки Крим), комунальних)  підприємств  або  їх  майна  визначаються законом.

6. В  окремих  галузях  народного господарства законом можуть бути   визначені   особливості   приватизації   майна    державних (республіканських (Автономної Республіки Крим), комунальних) підприємств.

7. У    процесі    приватизації   державного   (республіканського (Автономної Республіки Крим), комунального) підприємства права працівників  підприємства,  що  приватизується, гарантуються законом»;

17) Главу 18 доповнити статтею 172-1 такого змісту:

«Стаття 172-1. Здійснення корпоративних прав Автономної Республіки Крим

1. Корпоративні права Автономної Республіки Крим здійснюються органами влади Автономної Республіки Крим та уповноваженими особами в порядку, встановленому Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

2. Органи  влади Автономної Республіки Крим та уповноважені особи:

здійснюють правомочності щодо участі в управлінні господарською організацією відповідно до частки (акцій, паїв) Автономної Республіки Крим у статутному фонді цієї організації;

ведуть реєстр корпоративних прав Автономної Республіки Крим;

проводять оцінку  корпоративних прав Автономної Республіки Крим;

здійснюють контроль за ефективністю роботи господарської організації у частині реалізації належних корпоративних Автономній Республіці Крим прав.

3. Умови передачі повноважень та завдання з управління корпоративними правами Автономної Республіки Крим, у тому числі щодо юридичної відповідальності уповноважених осіб, є обов’язковою частиною відповідного рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим та договору з уповноваженою особою.

4. Корпоративні    права    Автономної Республіки Крим   та   активи   суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких визначено частку Автономної Республіки Крим, підлягають оцінці за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог закону.

5. Уповноваженою  особою  з управління корпоративними правами Автономної Республіки Крим може бути громадянин або юридична особа, що визначена за результатами конкурсу, з якою Рада міністрів Автономної Республіки Крим  або уповноважений нею орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим укладає договір доручення з управління корпоративними правами Автономної Республіки Крим.

6. Порядок проведення конкурсу з визначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління корпоративними правами Автономної Республіки Крим встановлюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

7. Орган   виконавчої   влади,   уповноважений  Радою міністрів Автономної Республіки Крим для здійснення необхідних заходів з управління корпоративними правами Автономної Республіки Крим, координації діяльності органів виконавчої влади у цій сфері та надання необхідних відомостей іншим органам влади, формує і веде реєстр корпоративних прав Автономної Республіки Крим у порядку, визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

8. Відносини, пов’язані з управлінням корпоративними правами Автономної Республіки Крим, регулюються цим Кодексом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. »;

18) У частині другій статті 175 слова «органи державної влади,  органи  місцевого  самоврядування» замінити словами «органи державної влади,  органи влади Автономної Республіки Крим та органи  місцевого  самоврядування»;

19) Абзац другий частини другої статті 176 викласти в такій редакції:

«між суб’єктом господарювання та власником, який є засновником даного суб’єкта, або органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, наділеним господарською компетенцією щодо цього суб’єкта»;

20) Частину першу статті 209 викласти в такій редакції:

«1. У  разі нездатності суб’єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов’язання перед іншими особами, територіальною громадою, Автономною Республікою Крим або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб’єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним»;

21) Частини першу та другу статті 211 викласти в такій редакції:

«1. Засновники  (учасники)  суб’єкта  підприємництва,  власник майна, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов’язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству.

2. Власники майна державного, республіканського (Автономної Республіки Крим), комунального або приватного підприємства, засновники (учасники) суб’єкта підприємництва, що виявився неплатоспроможним боржником, кредитори та інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству вказаного суб’єкта можуть подати йому фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення його зобов’язань перед кредиторами, включаючи зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), та  відновлення платоспроможності цього суб’єкта (досудова санація).»;

22) Частину четверту статті 214 доповнити словами «республіканських (Автономної Республіки Крим) підприємств».

23) У другому реченні частини першої статті 228 слова «Державні    (комунальні)» замінити словами «Державні,  республіканські (Автономної Республіки Крим), комунальні»;

24) Частину третю статті 279 викласти в такій редакції:

«3. Товарна   біржа   створюється   на   основі  добровільного об’єднання заінтересованих суб’єктів господарювання. Засновниками і  членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади, органи Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, а також державні, республіканські (Автономної Республіки Крим) і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.»

25) Частину другу статті 378 викласти в такій редакції:

«2. У  зовнішньоекономічній  діяльності  можуть  брати  участь також зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридичної особи, утворені в Україні відповідно до закону органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування.»

26) У статті 283:

Абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:

«державні, республіканські (Автономної Республіки Крим) та  комунальні  підприємства   або   їх   структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об’єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об’єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання»;

Частини четверту та п’яту викласти в такій редакції:

«4. Оренда структурних підрозділів  державних, республіканських (Автономної Республіки Крим)  та  комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства.

5. Законом може бути встановлено перелік державних, республіканських (Автономної Республіки Крим) та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об’єктом оренди.»;

27) Статтю 287 викласти у такій редакції:

«Стаття 287. Оренда державного майна, майна, що є у власності Автономної Республіки Крим, та комунального майна

1. Орендодавцями щодо державного майна, республіканського майна (майна, що є у власності Автономної Республіці Крим) та комунального майна є:

1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом, крім майна,  що  належить  до  майнового  комплексу  Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що  належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що  надається  в  оренду партнерам наукових парків;  а також крім цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю та розташоване на території Автономної Республіки Крим;

Фонд майна Автономної Республіки Крим – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю та розташоване на території Автономної Республіки Крим;

2 ) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами  управляти  майном,  -  відповідно  щодо майна, яке є у власності Автономної Республіки Крим, або є у комунальній власності;

3) державні  (республіканські (Автономної Республіки Крим), комунальні)  підприємства   -   щодо   окремого індивідуально   визначеного   майна,  а  з  дозволу  орендодавців, зазначених у пункті 2 цієї статті,  – також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.

2. Організаційні та майнові відносини,  пов’язані з передачею в  оренду  цілісних   майнових   комплексів   державного  сектора економіки,  цілісних   майнових   комплексів, що є у власності Автономної Республіки Крим, а також цілісних майнових комплексів, що є комунальною власністю, регулюються законодавством відповідно до цього Кодексу.

3. Утворення орендного підприємства  здійснюється  відповідно до  статті  115  цього  Кодексу.  Статут  суб’єкта господарювання, утвореного на базі орендованого майна,  не може суперечити  умовам договору оренди».

28) Назву статті 288 викласти в такій редакції:

«Стаття 288. Суборенда державного, республіканського (Автономної Республіки Крим)  та комунального майна»;

29) Частину другу статті 289 викласти в такій редакції:

«2. Умови викупу орендованого державного, республіканського (Автономної Республіки Крим)  та комунального майна (цілісного майнового комплексу) визначаються відповідно до закону.»;

30) Частини четверту та п’яту статі 292 викласти в такій редакції:

«4. Майно,  зазначене в частині  першій  цієї  статті,  яке  є державною власністю, власністю Автономної Республіки Крим, комунальною власністю, може бути об’єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном, відповідно до закону.

5. Не можуть бути об’єктами лізингу земельні ділянки, інші природні об’єкти, а також цілісні майнові комплекси державних, республіканських (Автономної Республіки Крим), комунальних підприємств та їх структурних підрозділів»;

31) Частину четверту статті 293 викласти в такій редакції:

«4. Не може бути  об’єктом  міни  (бартеру)  майно,  віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної власності, республіканської (Автономної Республіки  Крим) власності, комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним, республіканським (Автономної Республіки Крим) чи комунальним підприємством. Законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов’язаних з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання.»;

32) Абзац другий частини другої статті 326 викласти в такій редакції:

«державне, республіканське (Автономної Республіки Крим), комунальне) інвестування, що здійснюється органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування за рахунок бюджетних коштів та інших коштів відповідно до закону;»;

33) Частини першу та другу статті 406 викласти в такій редакції:

«1. Концесія -  це  надання  з  метою  задоволення  суспільних потреб уповноваженим органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі вітчизняним або іноземним суб’єктам господарювання (концесіонерам) права на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об’єктом концесії за умови взяття концесіонером на себе відповідних зобов’язань, майнової відповідальності і підприємницького ризику.

2. Сфери господарювання, в яких дозволяється концесійна діяльність, об’єкти права державної власності, республіканської (Автономної Республіки Крим) власності або комунальної власності, що можуть надаватися в концесію, а також види підприємницької діяльності, які не дозволяється здійснювати на концесійній основі, визначаються законом»;

34) Четвертий абзац частини першої статті 407 викласти в такій редакції :

«комплексне  та оплатне використання об’єкта концесії,  участь держави, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування у частковому фінансуванні об’єктів концесії соціального призначення;»

35) Частину першу статті 408 викласти в такій редакції:

«1. Концесійна  діяльність  здійснюється на основі концесійних договорів, що укладаються відповідно до законодавства України з концесіонерами, в тому числі іноземними інвесторами, Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом державної влади, або органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування.»;

36) Частини першу та другу статті 409 викласти в такій редакції:

«1. Припинення   діяльності   державного,  республіканського (Автономної Республіки Крим)   або    комунального підприємства, майно якого передається в концесію, здійснюється шляхом ліквідації даного підприємства, з припиненням права господарського відання на майно, закріплене за цим державним, республіканським (Автономної Республіки Крим)  або комунальним підприємством.

2. Умовами концесійного договору повинно передбачатися максимальне використання в концесійній діяльності праці громадян України, в тому числі звільнених у зв’язку з ліквідацією державного, республіканського (Автономної Республіки Крим)  або комунального підприємства, майно якого передано в концесію».

3. Внести до Закону України «Про приватизацію державного майна» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 24, ст.348 ) такі зміни:

1) Пункт 6 статті 7 викласти у такій редакції:

«6. Органом приватизації в Автономній Республіці Крим щодо державного майна, що розташоване на території Автономної Республіки Крим, є Фонд майна Автономної  Республіки Крим, що  діє у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, і повноважень, делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим щодо розпорядження майном, що є у власності Автономної Республіки Крим.

Орган приватизації в Автономній Республіці Крим у питаннях приватизації майна, що є у власності Автономної Республіки Крим, є підзвітним та підконтрольним Верховній Раді Автономної Республіки Крим»;

2) Пункт 1 статті 23 викласти у такій редакції:

«1. Кошти, одержані від приватизації державного майна, крім державного майна, що розташоване на території Автономної Республіки Крим, та інші надходження, пов’язані з приватизацією, зараховуються до Державного бюджету України у повному обсязі.

Кошти, одержані від приватизації державного майна, що розташоване на території Автономної Республіки Крим, та інші надходження, пов’язані з приватизацією, зараховуються до бюджету Автономної Республіки Крим у повному обсязі.»;

4. Абзац 4 статті 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, № 24, ст.350 ), викласти у такій редакції:

«Продавцем об’єктів приватизації, що входять до складу майна, що належить  Автономній Республіці Крим,  об’єктів приватизації,  що перебувають у державній власності та розташовані на території Автономної Республіки Крим, є Фонд майна Автономної Республіки Крим».

5. У Законі України «Про оренду державного та комунального майна» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 30, ст.416 ):

1) назву закону викласти в такій редакції: «Про оренду державного, республіканського (Автономної Республіки Крим) та комунального майна»;

2) по тексту закону слова «що належать Автономній Республіці Крим» та «що належить Автономній Республіці Крим» замінити відповідно словами «що є у власності Автономної Республіки Крим»;

3) статтю 5 викласти у такій редакції:

«Стаття 5. Орендодавці

Орендодавцями є:

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук,; майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду партнерам наукових парків, а також крім цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю та розташоване на території Автономної Республіки Крим;

Фонд майна Автономної Республіки Крим – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю та розташоване на території Автономної Республіки Крим;

органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно перебуває у власності Автономної Республіки Крим або перебуває у комунальній власності;

підприємства – щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, – також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.»

6. У Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом) ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 31, ст.440 ):

1) абзац двадцать другий статті 1 викласти у такій редакції:

«учасники провадження у  справі  про  банкрутство  -  сторони, арбітражний   керуючий   (розпорядник  майна,  керуючий  санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника,  а  також  у  випадках,  передбачених цим Законом,  інші особи,  які беруть участь у провадженні у справі про  банкрутство, Фонд   державного   майна   України,   державний  орган  з  питань банкрутства,   Фонд майна Автономної Республіки Крим, представник органу влади Автономної Республіки Крим, представник   органу   місцевого    самоврядування, представник  працівників  боржника,  уповноважена особа акціонерів або    учасників    товариств    з    обмеженою    чи   додатковою відповідальністю»;

2)частину першу статті 3 викласти у такій редакції:

« 1. Засновники (учасники) боржника – юридичної особи,  власник майна,  центральні  органи  виконавчої  влади,  органи влади Автономної Республіки Крим, органи   місцевого самоврядування  в  межах  своїх  повноважень  зобов’язані  вживати своєчасних заходів для запобігання  банкрутству підприємства-боржника»;

3) частину п’яту статті 5 викласти у такій редакції:

«5. Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб  – підприємств,  що  є  об’єктами  права державної власності, власності Автономної Республіки Крим,  які не підлягають приватизації,  в частині санації  чи  ліквідації  після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об’єктів»;

1) частину восьму статті 5 викласти у такій редакції:

«8. Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб -  підприємств, що є об’єктами права республіканської (Автономної Республіки Крим) власності та права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.»

5) частину чотирнадцяту статті 17 викласти у такій редакції:

«14. Якщо   порушено  провадження  у  справі  про  банкрутство державного, республіканського (Автономної Республіки Крим) підприємства,  його  трудовий  колектив  має  переважне право   вимагати   передачі  йому  цілісного  майнового  комплексу підприємства-боржника в оренду за умови взяття  на  себе  грошових зобов’язань боржника і за наявності згоди на це кредиторів»;

Абзац 6 частини п’ятої статті 18 «Керуючий санацією зобов’язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, майном, що є у власності Автономної Республіки Крим, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної або республіканської (Автономної Республіки Крим) власності перевищує п’ятдесят відсотків.»;

7) абзац другий частини другої статті 20 викласти у наступній редакції:

«Продаж частини  майна  боржника  -  державного, республіканського (Автономної Республіки Крим) підприємства в процедурі санації проводиться відповідно до законодавчих  актів  з питань  приватизації з урахуванням особливостей,  передбачених цим Законом»;

8 ) частину другу статті 24 викласти у такій редакції:

«2. За  клопотанням  ліквідатора,   погодженим   з   комітетом кредиторів, господарський суд призначає членів ліквідаційної комісії. У разі ліквідації державного, республіканського (Автономної Республіки Крим) підприємства або підприємства, у статутному фонді якого державна частка (частка Автономної Республіки Крим) складає більш ніж двадцять п’ять відсотків, господарський суд призначає членами ліквідаційної комісії представника державного органу з питань банкрутства (представника органу влади Автономної Республіки Крим) та при необхідності – органу місцевого самоврядування»;

9) частину третю статті 25 викласти у такій редакції:

«3.  До  складу ліквідаційної комісії включаються представники кредиторів, уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з  обмеженою чи додатковою відповідальністю, фінансових органів, а в  разі необхідності – також представники державного органу у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України, державного органу з питань банкрутства, якщо банкрутом визнано державне підприємство, органу влади Автономної Республіки Крим, якщо банкрутом визнано республіканське (Автономної Республіки Крим) підприємство, та представник органів місцевого самоврядування»;

10) частину другу статті 30 викласти у такій  редакції:

«2. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, власності Автономної Республіки Крим, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про приватизацію державного майна» та інших нормативно-правових актів з питань приватизації»;

11) частину сьому статті 31 викласти у такій редакції:

«7.  У  разі  якщо  господарським  судом  винесено  ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних, республіканських (Автономної Республіки Крим) підприємств – відповідному органу приватизації для наступного продажу. Кошти, одержані від продажу цього майна, спрямовуються відповідно до Державного бюджету України,  бюджету Автономної Республіки Крим»;

7. У Законі України «Про концесії» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 41, ст.372 ):

1) преамбулу закону після слова «державного» доповнити словами «республіканського (Автономної Республіки Крим)».

2) по тексту закону слова «державної чи комунальної власності» замінити словами «державної,  республіканської (Автономної Республіки Крим) чи комунальної власності»;

3) абзац п’ятий статті 1 викласти у такій редакції:

«концесієдавець – орган виконавчої влади або відповідний орган місцевого самоврядування, уповноважений відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування на укладення концесійного договору;

4) абзац чотирнадцятий статті 2 викласти у такіій редакції:

«участь держави, Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування
у частковому фінансуванні об’єктів концесії, які мають соціальне значення»;

3) частину третю статті 3 викласти в такій редакції:

«3. Виключно  на  пленарних засіданнях Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві ради можуть прийняти рішення щодо додаткового переліку сфер господарської діяльності, для здійснення діяльності у яких об’єкти права республіканської (Автономної Республіки Крим) чи комунальної власності можуть надаватися у концесію.»

4)     у статті 6:

частину другу викласти в такій редакції:

«2. Затвердження   переліку   об’єктів    права    республіканської (Автономної Республіки Крим) чи комунальної власності, які можуть надаватися в концесію, здійснюється виключно на пленарних засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад.»;

частину четверту викласти в такій редакції:

«4. Рішення про надання концесії на об’єкт  права  республіканської (Автономної Республіки Крим) власності за результатами концесійного конкурсу приймає Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення про надання концесії на об’єкт  права  комунальної власності за результатами концесійного конкурсу приймає уповноважений орган місцевого самоврядування.»;

частину шосту викласти в такій редакції:

«6. Концесія на об’єкти права республіканської (Автономної Республіки Крим), комунальної власності  надається з   урахуванням інтересів регіону, територіальної громади в забезпеченні споживачів товарами (роботами, послугами), які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.»

7) частину першу статті 8 викласти у такій редакції:

«1. Інформація   про  оголошення  концесійного  конкурсу  щодо надання нових концесій чи поновлення концесій, строк дії яких закінчився, публікується в газетах «Урядовий кур’єр» та «Голос України» або у відповідному друкованому виданні органу влади Автономної Республіки Крим,  органу місцевого самоврядування»;

5)     статтю 14 доповнити частиною третьою наступного змісту:

«2. У разі,  якщо об’єктом концесії є об’єкт права республіканської (Автономної Республіки Крим) власності, орган, уповноважений укласти концесійний договір в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, реєструє такий договір та повідомляє Фонд майна Автономної Республіки Крим про  укладення  такого  концесійного договору. Порядок ведення обліку концесійних договорів, укладених органами влади Автономної Республіки Крим, визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим. Порядок ведення обліку концесійних договорів, укладених органами місцевого самоврядування, визначається Кабінетом Міністрів України.»

9) У статті 20:

абзац третій частини першої викласти у такій  редакції

«Майно, яке придбав концесіонер на виконання умов концесійного договору, належить йому на праві власності та може переходити у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади після закінчення строку дії концесійного договору відповідно до умов, передбачених цим Законом та концесійним договором»;

абзац третій частини третьої викласти у такій редакції:

«Право власності  на  поліпшене,   реконструйоване,   технічно переоснащене майно залишається відповідно за державою, Автономною Республікою Крим або територіальною громадою»;

6)     статтю 23 викласти в такій редакції:

«Стаття 23.  Припинення діяльності державного, республіканського (Автономної Республіки Крим) або комунального  підприємства, майно якого надано у концесію

1. Припинення діяльності державного, республіканського (Автономної Республіки Крим) або комунального підприємства, майно якого передається в концесію, здійснюється шляхом його ліквідації.

2. Право повного господарського відання на майно, що було закріплене за державним, республіканським (Автономної Республіки Крим)  або комунальним підприємством та передається у концесію, припиняється.

3. Працівникам державного, республіканського (Автономної Республіки Крим) або комунального підприємства, що припинило свою діяльність, забезпечуються соціально-правові гарантії, передбачені законодавством України для працівників, які звільняються у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці.

4. Концесієдавець зобов’язаний при укладенні концесійного договору передбачити в умовах договору максимальне використання в концесійній діяльності працівників – громадян України, в тому числі і звільнених у зв’язку з ліквідацією державного, республіканського (Автономної Республіки Крим) або комунального підприємства, майно якого надано у концесію.»

8. Статтю   22   Закону   України   «Про   режим   іноземного інвестування» ( 93/96-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 19, ст.80) після слів «у державній» доповнити словами «республіканській (Автономної Республіки Крим)».

9.  У Законі України «Про передачу об’єктів права державної  та комунальної власності» (Відомості Верховної Ради України, 1998, № 34, ст.228; 2000, № 5, ст.35; 2001, № 9, ст.39; 2002, № 26, ст.173; 2004, №10, ст.96,  № 19, ст.255; 2005, № 16, ст.256, №25, ст.333; 2006, №  4, ст.63;  2009, № 10-11, ст.137):

1)    Назву закону викласти в такій редакції:

«Про передачу об’єктів права державної, республіканської (Автономної Республіки Крим)  та комунальної власності»;

2)    Преамбулу викласти в такій редакції:

«Цей Закон визначає основні засади передачі об’єктів права державної власності у власність Автономної Республіки Крим та комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об’єктів права власності Автономної Республіки Крим та комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну.»

3)    Статтю 1 викласти в такій редакції:

«Стаття 1. Сфера застосування Закону

Цей Закон регулює відносини, пов’язані з передачею об’єктів права державної власності у власність Автономної Республіки Крим та  комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об’єктів права власності Автономної Республіки Крим та комунальної власності у державну власність.

Дія цього Закону поширюється на об’єкти права державної власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальної власності, у тому числі передані в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду.

Передача у державну власність, власність Автономної Республіки Крим або комунальну власність об’єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.»

4)    У статті 2:

Абзаци п’ятий та шостий частини першої викласти в такій редакції:

«акції (частки, паї), що належать державі, Автономній Республіці Крим або суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств;

житловий фонд та інші об’єкти соціальної інфраструктури (далі -  об’єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних, республіканських (Автономної Республіки Крим) підприємств, установ, організацій (далі – підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.»

Частину другу після слів «з державної у» доповнити словами «республіканську (Автономної Республіки Крим) або»;

5)    Доповнити закон статтею 3-1 такого змісту:

«Стаття 3-1. Ініціатива щодо передачі об’єктів права державної власності у  власність Автономної Республіки Крим

Ініціатива щодо передачі об’єктів права державної власності у  власність Автономної Республіки Крим може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно, відповідних органів влади Автономної Республіки Крим.»;

6) У статті 4:

у назві  та по тексту статті після слів «державної власності у» доповнити словами «республіканську (Автономної Республіки Крим) або»;

частину другу після слова «згоди» доповнити словами «Верховної Ради Автономної Республіки Крим»;

абзац перший частини четвертої після цифри «3» доповнити цифрою «3-1»

7) Доповнити статтею 4-3 такого змісту:

«Стаття 4-3. Прийняття рішень про передачу об’єктів власності Автономної Республіки Крим у державну власність

1. Передача об’єктів з власності Автономної Республіки Крим у державну власність здійснюється за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

2. Передача об’єктів з власності Автономної Республіки Крим у державну власність здійснюється за наявності згоди на передачу Кабінету Міністрів України – щодо об’єктів, визначених в абзацах другому, третьому та п’ятому частини першої статті 2 цього Закону, або органів, уповноважених управляти державним майном, – щодо окремого індивідуально визначеного майна підприємств (крім нерухомого майна).

3. Пропозиції щодо передачі об’єктів з власності Автономної Республіки Крим у державну власність, на яку потрібна згода Кабінету Міністрів України, погоджуються з органом, уповноваженим управляти державним майном, до сфери управління якого пропонується передати об’єкт, а також погоджуються відповідно до абзаців третього – п’ятого частини третьої статті 4 цього Закону.

4. Пропозиції щодо передачі об’єктів з власності Автономної Республіки Крим у державну власність, яка здійснюється без отримання згоди Кабінету Міністрів України, погоджуються відповідно до абзаців третього та четвертого частини третьої статті 4 цього Закону, а також з підприємством.

5. Порядок подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з власності Автономної Республіки Крим у державну власність визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим.»

8 ) Статтю 6 викласти в такій редакції:

«Стаття 6. Комісія з питань передачі об’єктів

1. Передача об’єктів здійснюється комісією з питань передачі об’єктів, до складу якої входять представники органів влади Автономної Республіки Крим, виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.

У разі передачі об’єктів, закріплених за самоврядною організацією, або об’єктів, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, орендованого майна, акцій (часток, паїв), що належать державі, Автономній Республіці Крим або суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств, до складу комісії з питань передачі об’єктів включаються представники відповідно самоврядної організації або органу приватизації.

2. Утворює комісію з питань передачі об’єктів та призначає її голову:

орган влади Автономної Республіки Крим –  у разі передачі об’єктів у республіканську (Автономної Республіки Крим) власність;

виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом, – у разі передачі об’єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах;

відповідна районна, обласна рада або уповноважений нею орган -  у разі передачі об’єктів у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст;

орган, уповноважений управляти державним майном, – у разі передачі об’єктів у державну власність.

3. Порядок утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів визначається:

Кабінетом Міністрів України – у разі передачі об’єктів у державну власність;

Верховною Радою Автономної Республіки Крим – у разі передачі об’єктів у республіканську (Автономної Республіки Крим) власність;

відповідними органами місцевого самоврядування – у разі передачі об’єктів у комунальну власність.»

9) У статті 7:

абзац перший частини першої після слів «з державної власності у» доповнити словами  республіканську (Автономної Республіки Крим) власність або»

абзаци перший та другий частини другої викласти такій редакції:

«2. Передача об’єктів права державної власності, республіканської (Автономної Республіки Крим) власності та комунальної власності шляхом обміну цими об’єктами здійснюється у порядку, визначеному цим Законом, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, якщо інше не передбачено законодавством України.

У разі передачі об’єктів права державної власності, республіканської (Автономної Республіки Крим) власності Автономної Республіки Крим та комунальної власності шляхом обміну цими об’єктами до узгоджених та оформлених відповідно до статей 4 і 5 цього Закону пропозицій додаються звіти або акти про оцінку майна, затверджені органом, уповноваженим управляти державним майном, і відповідним органом влади  Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування.»

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

2. Кабінету  Міністрів  України  у  тримісячний  строк  з дня опублікування цього Закону:

підготувати та  подати  до  Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових  актів,  необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої  нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України                                                                           В.ЯНУКОВИЧ

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання земельних відносин на території Автономної Республіки Крим»

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів:

1. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27):

1)  в частині другій статті 2, частині першій статті 20, пункті а) абзацу першого статті 21, пункті в) абзацу першого статті 80, частині першій статті 119,  частині першій статті 127, частинах третій, восьмій та одинадцятій статті 128, абзаці чотирнадцятому частини другій статті 134, частинах першій та п’ятій статті 136, частині третій статті 137, статті 146, частині першій статті 149, частинах першій, восьмій, дев’ятій та одинадцятій статті 151, статті 187, статті 194 слова «орган державної влади» в усіх відмінках і числах замінити словами «орган виконавчої влади» у відповідному відмінку і числі;

2) у статті 118:

частину першу після слів «подає заяву до» доповнити словами «Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

частину третю після слова «або» доповнити словами «Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

частину шосту після слів «подають клопотання до» доповнити словами «Ради міністрів Автономної Республіки Крим»;

частину сьому доповнити з початку словами «Рада міністрів Автономної Республіки Крим»;

частину дев’яту доповнити з початку словами «Рада міністрів Автономної Республіки Крим».

3) у статті 122:

у пункті в) частини третьої слово «частиною» замінити словами «частинами шостою та»;

у частині шостій слова «частинами третьою» замінити словами «пунктами а) та б) частини третьої, частиною»;

4) у статтю 149:

у пункті в) частини п’ятої слово «частиною» замінити словами «частинами восьмою та»;

у частині восьмій слова «частинами п’ятою, дев’ятою» замінити словами «пунктами а) та б) частини п’ятої»;

5) у пункті 12 розділу Х «Перехідні положення»:

абзац перший після слів «зазначених в абзаці» доповнити словами «другому та»;

доповнити абзацом третім наступного змісту:

«На території Автономної Республіки Крим до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади, а в межах населених пунктів – відповідні сільські, селищні, міські ради (щодо земель лісогосподарського, оздоровчого, рекреаційного, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, розпорядження якими здійснюється за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим.)».

2. Статтю 35 Закону України «Про землеустрій» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 36, ст. 282) після слів «об’єктів землеустрою» доповнити словами «категорій земель».

II. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про особливості здійснення інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим»

Цей Закон спрямований на забезпечення ефективного соціального та економічного розвитку  та підвищення інвестиційної привабливості Автономної Республіки Крим, стимулювання і розвиток інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим, а також розвиток міжнародного економічного співробітництва та інтеграції.

Стаття 1. Визначення термінів.

Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:

а) інвестиційна пропозиція – документ,  який  містить  відомості щодо організаційних,  фінансових, технічних та інших заходів, які здійснюватимуться суб’єктами інвестиційної діяльності відповідно до інвестиційного договору, необхідні розрахунки та обґрунтування, бізнес-план та інші відомості, що підтверджують доцільність здійснення інвестиційної діяльності;

б) інвестиційний проект -  схвалена Радою міністрів Автономної Республіки Крим інвестиційна пропозиція;

в) рекреаційні ресурси     -     об’єкти   природного та історико-культурного середовища, які можуть бути використані для організації рекреаційної діяльності;

г) рекреація – відновлення за межами постійного місця проживання розумових, духовних і фізичних сил людини, що   здійснюється шляхом загальнооздоровчого, культурно-пізнавального відпочинку, туризму, оздоровлення, любительського та спортивного рибальства, полювання тощо;

ґ) інвестиційний клімат – сукупність політичних, правових, економічних, соціальних  та інших умов для здійснення інвестиційної діяльності;

д) територія Автономної Республіки Крим – територія в межах адміністративно-територіальної одиниці – Автономної Республіки Крим, а також відповідна частина внутрішніх вод та територіального моря України.

У цьому законі терміни «інвестиції», «інвестиційна діяльність», «суб’єкти інвестиційної діяльності» та «об’єкти інвестиційної діяльності» використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про інвестиційну діяльність».

Стаття 2. Сфера дії цього Закону.

1. Цей Закон визначає принципи та умови здійснення інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим та поширюється  на  правовідносини, пов’язані із здійсненням інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим.

Стаття 3. Мета регулювання інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим

1. Метою регулювання інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим є залучення інвестицій, насамперед, у пріоритетні сфери інвестиційної діяльності для  забезпечення реалізації природного та економічного потенціалу  автономії, стимулювання розвитку окремих галузей економіки, створення в регіоні сприятливого інвестиційного клімату, нових робочих місць, запровадження інноваційних та енергозберігаючих технологій, ефективного використання унікальних рекреаційних ресурсів, раціонального використання природних ресурсів, зниження антропогенного впливу на навколишнє природне середовище та досягнення інших цілей, що забезпечать сталий розвиток регіону.

Стаття 4. Принципи здійснення інвестиційної діяльності

1. Основними принципами здійснення інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим є:

захист прав та інтересів, майна суб’єктів інвестування;

невтручання органів влади та місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, їх об’єднань у інвестиційну діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання відповідно до законодавства;

добровільність інвестування;

захищеність інвестицій;

рівноправність суб’єктів інвестування;

свобода вибору сфери  здійснення інвестиційної діяльності;

доступність інформації, необхідної для здійснення інвестиційної діяльності;

економічна обґрунтованість інвестиційних проектів;

законність та об’єктивність рішень органів влади та місцевого самоврядування щодо регулювання інвестиційної діяльності;

цільове використання інвестицій відповідно до інвестиційного проекту та умов інвестиційного договору.

Стаття 5. Державне регулювання інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим

1. Державне регулювання інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим здійснюється шляхом:

створення правових та економічних умов, що стимулюють розвиток інвестиційної діяльності та сприяють залученню інвестицій;

розробки законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання інвестиційної діяльності;

створення сприятливого інвестиційного клімату;

надання пільг щодо оподаткування суб’єктам господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на основі новітніх енергозберігаючих, екологічно прийнятних та наукоємних технологій, пов’язаних з модернізацією діючих та створенням нових виробництв (підприємств) і спрямованих на збереження та створення нових робочих місць;

інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності;

спрощення процедури надання земельних ділянок із земель державної та/або комунальної власності для реалізації інвестиційних проектів;

спрощення процедури отримання документів та узгоджень, необхідних для здійснення інвестиційної діяльності, за принципом «єдине інвестиційне вікно»;

включення до загальнодержавних програм соціально-економічного розвитку заходів щодо створення необхідної для здійснення інвестиційної діяльності інфраструктури;

фінансової підтримки інвестиційних проектів;

підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

впровадження інших механізмів сприяння активізації інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим.

Стаття 6. Пріоритетні сфери інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим

1. Пріоритетними сферами інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим є:

1) охорона здоров’я на базі підприємств курортно-рекреаційного комплексу та сучасної медицини, в тому числі із використанням місцевих рекреаційних ресурсів;

2) рекреація і туризм;

3) сільське господарство на базі підприємств аграрно-промислового комплексу, що виконують повний цикл виробництва (включаючи обробку/переробку продукції), в першу чергу, розвиток:

виноградарства і виноробства,

садівництва,

овочівництва,

вирощування ефіроолійних культур,

тваринництва;

рибальства і рибництва;

4) паливно-енергетичний комплекс, в першу чергу, виробництво альтернативних видів палива;

5) транспортна інфраструктура;

6) комунальне господарство;

7) охорона навколишнього природного середовища, в першу чергу, поводження з відходами.

Стаття 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим в сфері здійснення інвестиційної діяльності

1. До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим в сфері здійснення інвестиційної діяльності належать:

визначення структури і пріоритетних напрямів розвитку економіки Автономної Республіки Крим;

визначення напрямів та пріоритетів інвестиційної діяльності;

затвердження регіональних програм в сфері здійснення інвестиційної діяльності;

надання пільг щодо оподаткування діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють інвестиційну діяльність на території Автономної Республіки Крим;

вирішення інших питань інвестиційної діяльності.

Стаття 8. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим в сфері здійснення інвестиційної діяльності

1. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим в сфері здійснення інвестиційної діяльності належать:

розробка та забезпечення реалізації регіональних програм в сфері здійснення інвестиційної діяльності;

координація діяльності районних державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим та органів місцевого самоврядування з питань здійснення інвестиційної діяльності;

організація заходів щодо залучення інвестицій;

затвердження переліку інвестиційних проектів,  що реалізуватимуться на території Автономної Республіки Крим на основі новітніх енергозберігаючих, екологічно прийнятних та наукоємних технологій, пов’язаних з модернізацією діючих та створенням нових виробництв (підприємств) і спрямованих на збереження та створення нових робочих місць;

організація заходів щодо забезпечення спрощення процедур отримання документів та узгоджень, необхідних для здійснення інвестиційної діяльності, за принципом «єдине інвестиційне вікно»;

видача ліцензій на здійснення певних видів діяльності при реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних сферах інвестиційної діяльності;

визначення порядку розгляду і схвалення інвестиційних пропозицій;

визначення порядку реєстрації (внесення змін) інвестиційних проектів,  що реалізуватимуться на території Автономної Республіки Крим на основі новітніх енергозберігаючих, екологічно прийнятних та наукоємних технологій, пов’язаних з модернізацією діючих та створенням нових виробництв (підприємств) і спрямованих на збереження та створення нових робочих місць;

розгляд та схвалення інвестиційних пропозицій;

визначення та надання інвестиційному проекту відповідного статусу;

здійснення реєстрації інвестиційних проектів;

видача та анулювання свідоцтв про реєстрацію інвестиційних проектів;

визначення порядку укладення інвестиційних договорів;

укладення інвестиційних договорів щодо інвестиційних проектів, яким надано регіональний статус;

погодження проектів інвестиційних договорів щодо інвестиційних проектів, яким надано районний або місцевий статус;

визначення порядку моніторингу реалізації інвестиційних проектів та контролю виконання умов інвестиційних договорів (незалежно від наданого статусу);

розгляд та схвалення змін до інвестиційних проектів.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим реалізує визначені частиною першою цієї статті повноваження безпосередньо та/або через уповноважені  нею органи (установи).

Стаття 9. Повноваження районних державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим та органів місцевого самоврядування в сфері здійснення інвестиційної діяльності

1. До повноважень районних державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим та органів місцевого самоврядування в сфері здійснення інвестиційної діяльності належать:

вжиття заходів щодо залучення інвестицій;

укладання інвестиційних договорів щодо інвестиційних проектів, яким надано районний або місцевий статус відповідно;

видача документів дозвільного характеру та надання узгоджень, необхідних для здійснення інвестиційної діяльності, в установленому законодавством порядку;

сприяння забезпеченню спрощення процедур отримання документів та узгоджень, необхідних для здійснення інвестиційної діяльності, за принципом «єдине інвестиційне вікно»;

здійснення моніторингу реалізації інвестиційних проектів (яким надано районний або місцевий статус) та контролю виконання умов інвестиційних договорів в установленому порядку.

Стаття 10. Розгляд і схвалення інвестиційних пропозицій

1. Розгляд і схвалення інвестиційної пропозиції здійснюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

2. Порядок розгляду і схвалення інвестиційної пропозиції визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

3. Інвестиційна пропозиція може бути схвалена за наступних умов:

1) інвестиційний проект реалізуватиметься на території Автономної Республіки Крим;

2) суб’єкт господарювання, що здійснюватиме реалізацію інвестиційного проекту, буде зареєстрований на території Автономної Республіки Крим;

3) інвестиційний проект реалізуватиметься на основі новітніх енергозберігаючих, екологічно прийнятних та наукоємних технологій, пов’язаних з модернізацією діючих та створенням нових виробництв (підприємств) і спрямованих на збереження та створення нових робочих місць;

4) інвестиційною пропозицією передбачається вкладення в об’єкт інвестиційної діяльності інвестиції, що еквівалентна не менш як 3 млн. дол. США  (для малих підприємств – не менш як 500 тис. дол. США);

5) інвестиційною пропозицією передбачається умова збереження кількості робочих місць, заявленої при поданні інвестиційної пропозиції, не менш як протягом п’яти років з моменту закінчення  реалізації інвестиційного проекту (при цьому, кількість робочих місць, зайнятих іноземними громадянами, не може перевищувати 20 відсотків від загальної штатної чисельності).

Стаття 11. Статус інвестиційних проектів

1. Виходячи з ступеню значимості інвестиційного проекту для соціального та економічного розвитку автономії інвестиційним проектам може бути наданий регіональний, районний або місцевий статус.

2. Надання статусу здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим при схваленні інвестиційної пропозиції.

3. Статус проекту може бути змінений Радою міністрів Автономної Республіки Крим протягом строку реалізації проекту при зміні істотних умов інвестиційного проекту.

Стаття 12. Реєстрація інвестиційного проекту та укладення інвестиційного договору

1. Інвестиційні проекти підлягають обов’язковій реєстрації.

2. Порядок реєстрації інвестиційних проектів визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

3. Інвестиційний проект визнається таким, що зареєстрований  в установленому порядку, з моменту отримання суб’єктом господарювання свідоцтва про реєстрацію інвестиційного проекту.

4. Свідоцтво про реєстрацію інвестиційного проекту є підставою для укладення інвестиційного договору.

5. Порядок укладення інвестиційних договорів визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Стаття 15. Моніторинг реалізації інвестиційних проектів та контроль  виконання умов інвестиційних договорів

1.        Суб’єкти господарювання, які реалізують зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти, надають звітні відомості щодо реалізації інвестиційних проектів та виконання умов інвестиційних договорів Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Державній податковій адміністрації в Автономній Республіці Крим, Кримській митниці, відповідним районним державним адміністраціям в Автономній Республіці Крим  та органам місцевого самоврядування, у строки та за формою, що визначаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

2.        Відповідні районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим та органи місцевого самоврядування здійснюють моніторинг реалізації інвестиційних проектів в установленому порядку.

3.        Результати моніторингу обов’язково направляються Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

4.        У разі невиконання або неналежного виконання суб’єктом господарювання, який реалізує інвестиційний проект,  зобов’язань, передбачених інвестиційним договором, або порушення умов інвестиційного проекту, або неодноразового неподання звітних даних відповідно до частини першої цієї статті, Радою міністрів Автономної Республіки Крим може бути прийнято рішення про  анулювання свідоцтва про реєстрацію інвестиційного проекту, яке є підставою для розірвання інвестиційного договору.

Стаття 16. Видача документів та надання узгоджень, необхідних для  здійснення інвестиційної діяльності

1. Видача документів та надання узгоджень, необхідних для здійснення інвестиційної діяльності, провадиться в установленому законодавством порядку, за принципом «єдине інвестиційне вікно».

2. Згідно принципу «єдине інвестиційне вікно» видача (переоформлення, видача дублікатів, анулювання тощо) документів та узгоджень, що необхідні для здійснення інвестиційної діяльності, здійснюється в єдиному центрі шляхом взаємодії представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, їх дозвільних центрів та інших органів, наділених відповідними повноваженнями, що забезпечується Радою міністрів Автономної Республіки Крим або уповноваженим нею органом (установою).

Стаття 17. Ліцензування певних видів діяльності, що здійснюватимуться при реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних сферах інвестиційної діяльності

1. Органом ліцензування певних видів діяльності, що здійснюватимуться при реалізації зареєстрованих в установленому порядку інвестиційних проектів у пріоритетних сферах інвестиційної діяльності, є Рада міністрів Автономної Республіки Крим.

2. Виключний перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню  при реалізації зареєстрованих в установленому порядку інвестиційних проектів у пріоритетних сферах інвестиційної діяльності відповідно до цього Закону, визначає Кабінет Міністрів України.

Стаття 18. Оподаткування в сфері інвестиційної діяльності

1. Оподаткування інвестиційної діяльності та надання пільг щодо діяльності суб’єктів господарювання, які реалізують зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти відповідно до цього Закону, здійснюється у відповідності з податковим законодавством.

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування надають пільги щодо оподаткування діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють інвестиційну діяльність на території Автономної Республіки Крим в межах повноважень, наданих їм податковим законодавством.

Стаття 19. Гарантії інвестицій

1.        Держава гарантує стабільність здійснення інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Криму відповідно до цього Закону.

2.        Держава гарантує збереження в повному об’ємі всіх майнових і немайнових прав суб’єктів господарювання, які реалізують зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти відповідно до цього Закону.

3. Кабінет   Міністрів  України,   органи влади Автономної Республіки Крим та міські ради можуть надавати гарантії суб’єктам господарювання, які реалізують на території Автономної Республіки Крим зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти відповідно до цього Закону, у межах повноважень, встановлених нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини.

4. Умови договорів, укладених між суб’єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів, в тому числі у випадках, коли після їх укладення законодавством встановлено умови, що погіршують становище суб’єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.

5. Окремі гарантії щодо забезпечення прав суб’єктів господарювання, які реалізуватимуть зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти відповідно до цього Закону, надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та районними державними адміністраціями в Автономній Республіці Крим та визначаються ними при укладенні конкретних інвестиційних договорів.

6. Спори, що можуть виникнути при здійсненні інвестиційної діяльності, підлягають розгляду судами України, а спори за участю іноземних суб’єктів – в судах, визначених за погодженням сторін, у тому числі, за кордоном.

Стаття 20. Відповідальність

1. Суб’єкти інвестиційної діяльності при здійсненні інвестиційної діяльності несуть відповідальність згідно законодавства України.

Стаття 21. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набуває чинності з  дня опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) Частину третю статті 6 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, № 47, ст.646 ) викласти в такій редакції:

«Особливості  здійснення інвестиційної діяльності на території України суб’єктами інвестиційної діяльності, розташованими за межами України, та цих суб’єктів і суб’єктів України в зонах вільного підприємництва на Україні, а також на території Автономної Республіки Крим, визначаються спеціальним законодавством України.»

2) Частину другу статті 134 Земельного кодексу України доповнити передостаннім абзацом наступного змісту:

«надання земельних ділянок суб’єктам господарювання, які реалізують зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти на території Автономної Республіки Крим відповідно до спеціального закону».

4. Кабінету Міністрів України в тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

Президент України                                                                             В. ЯНУКОВИЧ