Все материалы на тему "Комитет экономических реформ"

Протокол заседания №10

УТВЕРЖДАЮ

ответственный секретарь

Регионального комитета по

экономическим реформам –

заместитель Председателя Совета министров

Автономной Республики Крым

_______________ Е. Юрченко

ПРОТОКОЛ № 10

заседания Регионального комитета по экономическим реформам

13.09.2010                                                                               г. Симферополь

Председательствующий:

Заместитель Председателя Совета министров Автономной Республики Крым Е. Юрченко.

Присутствовали:

Члены Регионального комитета по экономическим реформам:

Заместитель Председателя Совета министров Автономной Республики Крым Г.Псарев, Заместитель Председателя Совета министров Автономной Республики Крым А.Абдуллаев, министр экономики Автономной Республики Крым С. Верба, директор Центра технологий устойчивого развития при Таврическом национальном университете им. В.И. Вернадского С. Карпенко, заместитель Постоянного Представителя Президента Украины в Автономной Республике Крым А. Малышев, министр финансов Автономной Республики Крым П.Токарев, председатель Государственной налоговой администрации в Автономной Республики Крым В.Охрименко.

Приглашенные:

министры, председатели республиканских комитетов.

Повестка дня:

1. О ходе разработки проектов государственных программ «Вода Крыма» на 2011-2020 гг., «Развитие транспортно-дорожного комплекса Автономной Республики Крым» на период 2011-2020 гг., «Экологически безопасный Крым» на период 2011-2020 гг.

2. О результатах работы по оптимизации республиканских программ, утвержденных Верховной Радой Автономной Республики Крым.

Выступили: Н.Черевков, Н.Порицкий, А.Лиев, А.Саутин, С.Верба.

Открыла заседание заместитель Председателя Совета министров Автономной Республики Крым Е. Юрченко, которая огласила повестку дня.

Министр транспорта и связи Автономной Республики Крым Н.Черевков доложил о ходе разработки проекта государственной программы «Развитие транспортно-дорожного комплекса Автономной Республики Крым» на период 2011-2020 гг. (далее Программа).

Программа направлена на решение основных проблем транспортного комплекса автономии: отставание в развитии автомобильных дорог общего пользования от темпов автомобилизации страны; несоответствие транспортно-эксплуатационного состояния автодорог современным требованиям; низкая пропускная способность автомобильных и железных дорог на стратегически важных направлениях; стремительное старение подвижного состава и транспортной инфраструктуры; «зажатость» морских портов городской инфраструктурой, отсутствие территорий для их развития и др.

К числу приоритетных направлений Программы относятся: передача автодорог в концессию, перенос грузовой части Евпавторийского морского порта на косу Южная оз.Донузлав, строительство и запуск линии скоростного метро «Радан», реконструкция международного аэропорта «Симферополь», строительство двух современных марин в гг.Ялта и Евпатория, строительство транспортного перехода через Керченский пролив.

Общая сумма средств, необходимая на выполнение Программы, по предварительным подсчетам, составляет около 89 млрд. грн., в том числе
44 млрд. грн. – средства Государственного бюджета Украины, 43,6 млрд. грн. – внебюджетные средства.

И.о. министра жилищно-коммунального хозяйства Автономной Республики Крым Н.Порицкий отчитался о разработке проекта государственной программы «Вода Крыма» на 2011-2020 гг. (далее –Программа). Общая стоимость Программы составляет 3,86 млрд. грн., 62% средств предполагается получить из Государственного бюджета Украины.

В результате реализации Программы ожидается снижение энергопотребления на 30-35%, уменьшение потерь воды до нормативных значений, стабильность тарифов на жилищно-коммунальные услуги. Основная цель Программы ‑ к 2020 году обеспечить все население Крыма качественной питьевой водой в полном объеме.

Председатель Республиканского комитета по водохозяйственному строительству и орошаемому земледелию А.Лиев добавил, что на водные ресурсы в рамках Программы предусмотрено 670 млн. грн., в том числе на орошение – 150 млн. грн.

Программа дополнена тремя разделами: развитие внутрихозяйственной сети, содержание рек и озер, мониторинг состояния грунтовых вод.

Для развития внутрихозяйственной сети предлагаются стимулирующие мероприятия: финансирование процентов по кредиту и софинансирование (30%) покупки конечного продукта – дождевальной техники.

Заместитель председателя Республиканского комитета по охране окружающей среды А.Саутин отчитался о ходе разработки проекта государственной программы «Экологически безопасный Крым» на период 2011-2020 гг.

На данный момент подготовлена концепция Программы, проект технического задания, выполнена оценка современного экологического состояния территории, определены приоритеты в сфере охраны окружающей среды. К основным приоритетам в сфере экологии относятся: обращение с отходами, охрана земельных ресурсов, охрана водных ресурсов в части сохранения биоразнообразия и увеличения природно-заповедного фонда, региональный мониторинг и экологическое образование и просвещение.

В настоящее время все рабочие материалы по Программе направлены в Украинский научно-исследовательский институт экологических проблем и Национальный институт стратегических исследований для согласования.

Министр экономики Крыма С.Верба сообщила о результатах работы по оптимизации республиканских программ, утвержденных Верховной Радой автономии. Подготовлены проекты комплексных программ по основным сферам развития, вместо ранее действующих по отдельным направлениям.

В сфере образования была разработана одна комплексная Программа развития образования на 2011-2015 годы (вместо семи, действующих в настоящее время), объем финансирования из бюджета Автономной Республики Крым ‑ около 400 млн.грн. на весь период реализации.

Подготовлена Программа поддержки семьи, детей и молодежи, утверждения гендерного равенства. В проект включены направления по 6 действующим республиканским программам: преодоления детской беспризорности и безнадзорности; утверждение гендерного равенства; поддержки семьи; отдыха и оздоровления детей; поддержки молодежи; привлечения молодежи на госслужбу.

Министерством здравоохранения количество действующих программ после их оптимизации доведено до 4-х (было 7). В базовую Программу «Здоровье крымчан» до 2012 года включены мероприятия по двум ранее действовавшим программам: медицинская помощь больным с хронической почечной недостаточностью, развития кардио- и нейрососудистой хирургии. Кроме того, продолжат дальнейшую реализацию 3 программы, срок окончания которых не наступил.

Министерством культуры и искусств разработана комплексная Программа развития культуры и охраны культурного наследия на 2011–2017 годы с объемом финансирования 300 млн.грн.

Кроме того, разработаны проекты принципиально новых программ по актуальным направлениям: Программа развития села в Автономной Республики Крым, Программа развития торговли и защиты прав потребителей до 2012 года, Программа реформирования и развития жилищно-коммунального хозяйства АРК до 2014 года, Программа охраны земель в АРК до 2015 г., Программа обустройства, социально-культурного развития депортированных граждан и обеспечения межнационального согласия до 2015 года, Программа обеспечения общественной безопасности.

В обсуждении также приняли участие: Е. Юрченко, Г.Псарев, А.Абдуллаев, В. Плакида.

РЕШИЛИ:

1.                 Министерству жилищно-коммунального хозяйства Автономной Республики Крым в срок до 20 октября 2010 года обеспечить разработку Концепции и проекта Государственной программы  «Вода Крыма» на 2011-2020 годы.

2.                 Министерству транспорта и связи Автономной Республики Крым  в срок до 01 октября 2010 года обеспечить разработку Концепции и проекта Государственной Программы развития дорожно-транспортного комплекса  на 2011-2020 годы.

3.                 Республиканскому комитету Автономной Республики Крым по охране окружающей природной среды в срок до 11 октября 2010 года обеспечить разработку Концепции и проекта Государственной программы охраны окружающей природной среды Крыма («Экологически безопасный Крым»).

4.                 Министерству жилищно-коммунального хозяйства Автономной Республики Крым, Министерству транспорта и связи Автономной Республики Крым, Республиканскому комитету Автономной Республики Крым по охране окружающей природной среды направить проекты государственных программ и исходные материалы к ним в Национальный институт стратегических исследований в сроки указанные в пунктах 1,2,3 данного решения.

5.                 Согласиться с предложениями Республиканского комитета АРК по лесному и охотничьему хозяйству, Республиканского комитета АРК по охране окружающей природной среды о нецелесообразности разработки республиканской Программы интегрированной системы управления биологическими ресурсами.

6.                 Министерству строительной политики и архитектуры  Автономной Республики Крым обеспечить разработку проекта республиканской Программы развития строительной отрасли и жилищного строительства до 2017 года в срок до 01 октября 2010 г.

7.                 Министерству топлива и энергетики Автономной Республики Крым  обеспечить разработку Концепции и проекта Государственной программы развития топливно-энергетического комплекса в Автономной Республике Крым  в срок до 01 ноября 2010 г.

8.                 Управлению делами Совета министров Автономной Республики Крым совместно с Главным управлением по материальному резерву, оборонно-мобилизационной работе и гражданской защите населения Совета министров Автономной Республики Крым при формировании проекта Программы обеспечения общественной безопасности рассмотреть вопросы профилактики правонарушений, повышения уровня правовой культуры и совершенствования системы правового образования населения, содействия укреплению и развитию Вооруженных Сил Украины на территории Автономной Республики Крым, создания страхового фонда документации, развития гражданской защиты в Автономной Республике Крым.

9.                 Министерствам, республиканским комитетам в Автономной Республике Крым:

9.1. Доработать  проекты  республиканских программ с учетом замечаний и в срок до 01 октября 2010 г. представить в Министерство экономики Автономной Республики Крым

9.2. При доработке проектов программ исходить из реальных финансовых возможностей доходной части бюджета.

9.3. Привести проект Программы экономического и социального развития Автономной Республики Крым на 2011 год  в соответствие с предложениями по оптимизации программ в части республиканских программ.

10.             Министерству финансов Автономной Республики Крым в срок до 25 сентября 2010 г.  согласовать проекты республиканских программ.

11.              Министерству экономики Автономной Республики Крым:

11.1. В срок до 15 ноября 2010 г. сформировать перечень республиканских программ, предлагаемых к финансированию в 2011 году из бюджета Автономной Республики Крым, и представить в Министерство финансов Автономной Республики Крым.

11.2. Организовать совместно с Проектом разработки и внедрения публичной политики (PRIZM) проведение тренингов для ответственных за подготовку республиканских программ.

Протокол вела

член Регионального комитета

по экономическим реформам –

министр экономики

Автономной Республики Крым                                                                       С.ВЕРБА

Повестка дня заседания №10

ПОВЕСТКА ДНЯ

заседания Регионального комитета по экономическим реформам

г. Симферополь                                                                         13 сентября 2010 года

Начало        -   1500 час. Окончание -   1700 час.

VIP-зал Совета министров Автономной Республики Крым (2 этаж)

1. О ходе разработки проектов государственных программ «Вода Крыма» на 2011-2020 гг., «Развитие транспортно-дорожного комплекса Автономной Республики Крым» на период 2011-2020 гг., «Экологически безопасный Крым» на период 2011-2020 гг.

Н.Порицкий –

Первый заместитель министра жилищно-коммунального хозяйства Автономной Республики Крым

А.Лиев –

Председатель Республиканского комитета Автономной Республики Крым  по водохозяйственному строительству и орошаемому земледелию

Н.Черевков  -

Министр транспорта и связи Автономной Республики Крым

Е.Бубнов –

Председатель Республиканского комитета Автономной Республики Крым по охране окружающей природной среды

2. О результатах работы по оптимизации республиканских программ, утвержденных Верховной Радой Автономной Республики Крым.

С.Верба –

Министр экономики Автономной Республики Крым

Содокладчики:

Министры, председатели республиканских комитетов

Предложения в рабочую группу «Международная интеграция и сотрудничество»

Робоча група «Міжнародна

інтеграція і співпраця»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до загальнодержавної Програми економічних реформ.

ПРО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ДОСТУПУ

УКРАЇНСЬКИХ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ ДО ЗОВНІШНІХ РИНКІВ

1. Виклад проблеми / формулювання основного завдання

Україна втрачає свої традиційні (і наближені географічно) ринки збуту,   проте   при цьому   повільно   упроваджує   продукцію   на   нові   ринки.

Конкурентоспроможність українських товарів на зовнішніх ринках залишається низькою. Сировинна спрямованість українського експорту обуславливает його чутливість до коливань цін на світовому ринку. Висока енергоємність орієнтованих на експорт областей (металургії, хімічній промисловості) є причиною залежності експорту від постачань імпортних енергоносіїв, не дає можливості направляти валютні вступи від експорту на технологічне оновлення виробництва, посилює залежність від Росії.

Перш за все слід змінити структуру експорту у напрямі збільшення долі кінцевої продукції в загальному об’ємі експорту; підвищити ефективність експортних операцій; відновити присутність на традиційних ринках і укріпити позиції на нових перспективних ринках; удосконалити державне регулювання зовнішньої економічної діяльності, розробити єдину систему стандартизації відповідну міжнародним стандартам.

Зміцнення зовнішньоторговельних стосунків з країнами, економіка яких історично ориентованна на співпрацю з Україною, зниження митних бар’єрів на експорт готової продукції, при мінімальних витратах дозволить значно збільшити експорт продукції українських товаровиробників, що дозволить залучити додаткові засоби на підвищення конкурентоспроможності продукції.

Відсутність  цілісної  зовнішньоекономічної  політики  України,  побудованої  на  основі стратегічних пріоритетів розвитку  економіки; недосконалість механізмів координування  зовнішньоекономічного  співробітництва.  Це  призводить  до  непогодженості позицій різних відомств під час діалогу з торговельними партнерами, невідповідності між внутрішніми реформами й пріоритетами зовнішньоекономічної політики,  недостатньої  економічної  обґрунтованості  участі  України  в  інтеграційних процесах, неповного використання інструментів торговельного захисту.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу

- поліпшення умов торгівлі на зовнішніх ринках для вітчизняних виробників з метою збільшення обсягів експорту, підвищення його географічної й товарної диверсифікованості, у тому числі за рахунок товарів з вищою доданою вартістю;

- інтеграція України у внутрішній ринок ЄС шляхом створення зони вільної торгівлі «плюс» (ЗВТ) з ЄС. Інтеграція як стратегічний орієнтир зовнішньої й внутрішньої економічної політики держави буде механізмом забезпечення внутрішніх системних соціально-економічних перетворень і розширення доступу до ринку ЄС, а також ринків третіх країн.

3. Принципи і механізми реформи

–  запровадити безвізовий режим між Україною і ЄС (для короткострокових поїздок громадян) як перший етап створення умов для вільного доступу до ринку послуг ЄС;

–  провести модернізацію двосторонніх і багатосторонніх торгово-економічних угод у рамках СНД відповідно до норм СОТ;

–  укласти  економічно  обґрунтовані  угоди  про  ЗВТ  із  ключовими  торговельними партнерами.

4. Необхідні кроки / рекомендації

Поліпшення умов торгівлі на зовнішніх ринках для вітчизняних виробників:

– просування й захист економічних інтересів України шляхом використання механізмів СОТ;

– побудова сприятливих торговельних та інвестиційних режимів, у тому числі шляхом укладання економічно обґрунтованих угод про вільну торгівлю з ключовими партнерами.  Проведення  аналізу  потенційних  вигід  і  ризиків  створення  ЗВТ, моделювання оптимальних параметрів ЗВТ у рамках переговорів із залученням експертів;

–  запровадження  механізмів  державної  фінансової  підтримки  малого  й  середнього підприємництва шляхом гарантування й страхування експортних операцій;

–  розширення  співпраці  з  міжнародними  організаціями,  у  тому  числі  фінансовими (зокрема, ОЕСР, Всесвітнім банком, МВФ, Європейським банком реконструкції та розвитку,  Європейським  інвестиційним  банком  тощо),  розробка  національної  дорожньої карти з активізації співпраці з Організацією економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) і набуття членства в ОЕСР у середньостроковій перспективі.

5. Необхідні ресурси

–  завершення переговорів щодо ЗВТ з ЄС, яка стане частиною Угоди про асоціацію між  Україною  і  ЄС.  Реалізація  секторальних  реформ  і  адаптація  законодавства  й регуляторної практики  у сферах, що пов’язані зі  створенням ЗВТ  і  формуванням асоціативних відносин між Україною і ЄС;

–    виконання положень Дорожньої карти безвізового режиму Україна – ЄС;

–  розробка й реалізація Плану заходів щодо виконання Стратегії економічного розвитку країн-учасниць СНД до 2020 р.;

–   укладання  та  реалізація  Договору  про  ЗВТ  країн-учасниць  СНД  відповідно  до норм СОТ.

________________________________________________________________________________

Робоча група «Міжнародна

інтеграція і співпраця»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до загальнодержавної Програми економічних реформ.

РОЗВИТОК ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ

1. Виклад проблеми / формулювання основного завдання

Історично складена система розвитку зовнішньої торгівлі товарами та послугами Автономної Республіки Крим не відповідає вимогам розвитку конкурентоздатної, експортоорієнтовної економіки.

Автономна Республіка Крим в 2009 році здійснювала зовнішньоекономічну діяльність з партнерами з 119 країнами світу.

Загальний обсяг експорту товарів та послуг Автономної Республіки Крим у 2009 році склав 631,7 млн. дол. США, імпорту – 205,3 млн. дол.. США.

Загальносвітова економічна криза суттєво вплинула на загальний обсяг експортованої продукції товаровиробників Криму. Суттєвих змін зазнала і географічна структура експорту Автономної Республіки Крим.

Такий стан речей привів до межі фінансово-господарську діяльність експортоорієнтованих підприємств республіки. Маркетингові центри та служби підприємств не мають можливості окремо вирішувати проблеми пошуку надійних партнерів по зовнішній торгівлі, бо це пов’язано по перше, з мовними бар’єрами, по друге, з географічною віддаленістю партнерів та специфікою регіональних правил ведення бізнесу, а по третє, протекціоністськими заходами, здійснюваними країнами в умовах економічної кризи.

За останні два роки Рада міністрів Автономної Республіки Крим на прохання кримських експортерів неодноразово зверталася до МЗС України, в Посольства України за кордоном з метою сприяння в просуванні інтересів експортерів на зовнішні ринки. Однак, ніяких конкретних дій щодо презентації можливостей Автономної Республіки Крим по експорту продукції кримських товаровиробників не було зроблено. Рада міністрів Автономної Республіки Крим отримала лише календарний план виставково-ярмаркових заходів за кордоном.

Сьогодні ситуація дещо змінюється і Кабінетом Міністрів України прийнято рішення торгово-економічні місії України за кордоном ввести до складу Посольств України за кордоном. Це дасть змогу більш плідно координувати зусилля України по виходу на зовнішні ринки.

Аналіз факторів, що спричинили проблему:

1. Підвищення ступеня конкуренції на міжнародних ринках в умовах загальносвітової економічної кризи.

2. Недостатня інформованість підприємств Автономної Республіки Крим про умови експорту товарів в країни світу.

3. Низька конкурентоспроможність окремих товарів кримських виробників.

4. Відсутність обігових коштів, неповернення ПДВ.

5. Невідповідність вітчизняних стандартів на товари міжнародним, зокрема по маркуванню та упаковці.

6. Недостатньо ефективна система протекціонізму та преференцій вітчизняним експортерам.

7. Відсутність представництва інтересів експортерів Автономної Республіки Крим за кордоном.

8. Відсутність координуючого центру (Асоціації) експортерів Автономної Республіки Крим.

Основні завдання, які необхідно вирішити:

1. Формування державної політики розвитку експортоорієнтованої вітчизняної економіки, створення розвинутого конкурентного середовища на експортному ринку.

2. Модернізація експортоорієнтованих підприємств, підвищення конкурентоздастності їх продукції.

3. Оздоровлення фінансового стану експортерів.

4. Забезпечення експортними контрактами кримських експортерів.

5. Створення системи консалтингу та інформаційної підтримки кримських експортерів шляхом об’єднання експортерів Кріму в Асоціацію експортерів та створення в Раді міністрів Автономної Республики Крим Інформаційного центру експорту.

6. Створення торгово-економічних представництв Автономній Республіки Крим в країнах, з високим ступенем економічної активності та маючих перспективу до імпорту продукції кримських товаровиробників.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу

1. Покращення фінансового стану експортерів республіки

- активізувати повернення ПДВ експортерам АРК.

- запровадити пільгове кредитування проектів модернізації виробництва.

- здійснити підтримку експортерів Криму з бюджету республіки.

2. Запровадити державну протекціоністську політику захисту внутрішнього ринку та надати преференції вітчизняним експортерам.

3. Привести державні стандарти на експортну продукцію у відповідність міжнародним, провести заходи щодо сертифікації експортної продукції відповідно вимог міжнародної торгівлі.

4. Створення системи ефективного управління розвитком експортного потенціалу Криму:

- створити Асоціацію експортерів Автономної Республіки Крим

- створити Інформаційний центр експорту Автономної Республіки Крим при Раді міністрів Автономної Республіки Крим

- відкрити торгово-економічні представництва Автономної Республіки Крим в ОАЄ, КНР, РФ, країнах ЄС, Туреччині та інш.

- зобов’язати через МЗС України налагодити систему ефективного інформування експортерів Автономної Республіки Крим про умови та потреби ринків за кордоном.

3. Принципи і механізми реформи

Державна політика реформування системи управління розвитком експортного потенціалу Автономної Республіки Крим базується на таких основних принципах:

- спрямованості держави, регіональних (місцевих) органів виконавчої влади та експортерів на збільшення загальних обсягів експорту та збільшення частки продукції кримських товаровиробників на зовнішніх ринках;

- поінформованості вітчизняних учасників ЗЕД про умови входження на зовнішній ринок, специфіку локального(регіонального) ринку

- координації зусиль держави та бізнес-середовища щодо виходу на зовнішній ринок

- представництва інтересів експортерів за кордоном.

4. Необхідні кроки/ рекомендації

З метою реформування системи розвитку експортного потенціалу країни та зокрема Криму необхідно внести зміни на законодавчому рівні, змінити фіскальні підходи до експортних операції та адміністрування ПДВ, заохотити експортерів до модернізації виробництва та збільшення експортноорієнтованої продукції.

Для формування державної політики розвитку експортоорієнтованої вітчизняної економіки, створення розвинутого конкурентного середовища на експортному ринку необхідно:

- доопрацювати Податковий Кодекс України в частині запровадження заохочувальних механізмів збільшення виробництва продукції на експорт, безподаткового режиму ввозу обладнання на модернізацію експортоорієнтованих виробництв, та пільговий режим запуску проектів виробництва конкурентоздатної експортоорієнтованої продукції, з високою часткою доданої вартості.

- розробити та прийняти окрему Державну програму «Експорт України» до 2016 року, де передбачити кошти промисловим підприємствам-експортерам на зниження ставок по кредитам, на формування окремого Експортного Фонду чи передати такі повноваження окремому банку по фінансуванню окремих регіональних проектів збільшення обсягів виробництва конкурентоздатної експортоорієнтованої продукції, з високою часткою доданої вартості.

- внести зміни в Закони України «Про дипломатичну службу України», «Про закордонні представництва України» в частині збільшення кола обов’язків працівників дипломатичної служби України

- внести пропозиції в проект Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим» в частині розширення повноважень Криму щодо започаткування та функціонування торгово-економічних представництв АРК за кордоном.

5. Необхідні ресурси

На регіональному рівні для започаткування та функціонування торгово-економічних представництв Автономної Республіки Крим за кордоном необхідно: 2011 р. –. 4,8 млн. грн.(2 представництва), на 2012 р. – 9,6 млн. грн.(4 представництва), на 20013 р. – 14,4 млн. грн. (6 представництв) .

Прогнозний  обсяг фінансового забезпечення виконання завдань по розвитку та підтримці експортерів Автономній Республіки Крим – на 2012-2016 рр. – орієнтовно 300-350 млн. грн.

___________________________________________________________________________________

Робоча група «Міжнародна

інтеграція і співпраця»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до загальнодержавної Програми економічних реформ.

ПРИВЕДЕННЯ ЄДИНОГО МИТНОГО ТАРИФУ УКРАЇНИ У ВІДПОВІДНІСТЬ З МІЖНАРОДНОЮ

КОНВЕНЦІЄЮ ПРО ГАРМОНІЗОВАНІ СИСТЕМИ ОПИСУ ТОВАРІВ

1. Виклад проблеми / формулювання основного завдання

Приведення Єдиного митного тарифу України у відповідність з міжнародною Конвенцією про гармонізовані системи опису товарів.

В АРК обсяг експорту продукції промислових підприємств за січень–травень 2010р. склав 197,5 млн.дол. США, що більше рівня січня–травня 2009р. у 1,6 рази. Питома вага експорту товарів підприємств промисловості за даний період збільшилась на 9,0 в.п. і склала 88,1% від загального обсягу експорту товарів АРК. Промислові підприємства закупили імпортної продукції на 56,1 млн.дол., що також більше рівня січня–травня 2009р. у 2 рази. Питома вага імпорту товарів підприємств промисловості зросла на 11,1 в.п. і становила 55,5% від загального обсягу імпорту АРК.

Увесь обсяг експорту товарів складає продукція підприємств переробної промисловості. У січні–травні поточного року найбільші обсяги продукції на експорт відправили підприємства хімічної промисловості – 107,0 млн.дол., або 54,2% від загального обсягу експорту промислових підприємств. Користується попитом за кордоном також продукція підприємств, які виробляють транспортні засоби, її частка складає 23,2%, машини та устаткування – 10,2%, харчові продукти – 6,8%.

Найбільші обсяги імпортних товарів надійшли на підприємства з виробництва машин та устаткування, питома вага яких склала 36,8% від загального обсягу імпорту промислової продукції. Частка імпорту товарів підприємств хімічного виробництва склала 33,8%, харчової промисловості – 12,0%, підприємств з виробництва готових металевих виробів – 4,7%.

Державні нормативно-правові акти затримуються. Так, застаріла Угода про зону вільної торгівлі від 1994 р вимагає перегляду. В Угоді немає процедур застосування, порядку судових розглядів, застосування державної допомоги, процедур переміщення послуг і фізичних осіб.

Нова Угода повинна вирішити питання вилучень і обмежень, членство України в СОТ, з урахуванням наявності Митного союзу (Росії, Білорусії і Казахстану) з діючим з 1 липня 2010 Митним кодексом цього Союзу.

Функції зовнішньоторговельного регулювання:

- Зміна ставок ввізних мит між сторонами;

- Введення товарної номенклатури зовнішньоторговельної діяльності

- Встановлення тарифних пільг і квот (З визначенням системи тарифних преференцій)

- Введення нетарифних заходів регулювання

- Проведення спеціальних захисних антидемпінгових та компенсаційних розслідувань

За даними рейтингу Світового банку 2010 року «Рейтинг ведення бізнесу» Україна займає 139 місце за статтею «міжнародна торгівля».

Країни, що розвиваються задають високий темп реформ в галузі регулювання бізнесу.

З 2008 року Україна вступила до СОТ. На сьогоднішній день аналіз показав, що найбільш життєздатною є хімічна промисловість, За п ять місяців у Автономній Республіці Крим  вона, перш за все, представлена підприємствами м. Армянська – 77089,1 тис.дол.США (34,4%), м. Керчі – 59,782.3 тис.дол.США (26,7 %) та м. Красноперекопська – 41789,2 тис.дол.США (18,6 %). Т.ч., з певною часткою впевненості можна судити про розвиток цих регіонів Криму за рахунок збільшення обсягів експорту. Сімферополь більшою частиною представлений підприємствами машинобудування і їхня частка в експорті Криму 14,7%. Машинобудівна галузь в деякій мірі постраждала від вступу України до СОТ через низьку конкурентоспроможності продукції. І, нарешті, галузь сільського господарства виявляється найбільш уразливою.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу

На сьогоднішній день Україні необхідно переглянути принципи і механізми вступу в інтеграційні об’єднання. (Так, предметом для розгляду повинен стати митний союз, у який входять Білорусія, Росія і Казахстан)

Однією з головних цілей України у розвитку регіонального співробітництва є розширення експортної бази, орієнтованої на ринки сусідніх країн, налагодження з ними виробничо-коопераційних зв’язків та науково-технічного співробітництва. Більш того, участь України в регіональному співробітництві вимагає створення необхідної інфраструктури економічного і культурного спілкування. Адже зростання мобільності населення у зв’язку з полегшенням громадянам України умов виїзду за кордон має, в першу чергу, економічну природу.

Очікувані результати реформи

Результатом цих рішень стане створення економіки відкритого типу, тобто такої економічної системи, яка останнім часом набрала найбільше число прихильників у світі. Це, з одного боку, дозволить Україні відкритися світу, стати зрозумілою країнам-партнерам і говорити з ними однією мовою бізнесу, а з іншого боку, відкриє для ТНК дорогу в Україну.

Вступ України до Митного Союз з Росією, Білоруссю і Казахстаном дасть прогнозований позитивний економічний ефект у частині збільшення ВВП України (так, за прогнозами експертів до 2015 року економічний ефект для країн, що входять до Митного союзу, складе більше 416 млрд. дол США)

3. Принципи і механізми реформи

З метою входження у світовий економічний простір Україна зобов’язана впровадити в практику принципи вільної торгівлі і сповідувати в зв’язку з цим відкритість економіки, послідовно й неухильно проводити приватизацію і створити ефективну, скорочену до мінімуму державну адміністрацію:

1. Включення України у світову економіку ставляться як її розвиток в рамках інтеграційних об’єднань, так і її незалежний розвиток на даному етапі, з відстоюванням національних інтересів.

2. Подальша реструктуризація економіки, зміна механізму співпраці та підготовки правового поля

4. Необхідні кроки / рекомендації

Необхідно внести зміни у зовнішньополітичний курс України, у зв’язку з:

- Угодою про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ) (24 червня 2010, перша Угода після приєднання нашої країни до Світової організації торгівлі в 2008 р.)

- Договором про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (з 1998 р. проводяться заходи з формування   зони вільної торгівлі).

Розглянути можливість:

- Входження України з категорії країни-спостерігача в члени Євразійського економічного співтовариства. (Євразійське економічне співтовариство було створено в 2000 році. Міжнародна економічна організація, мета якої полягає у формуванні загальних зовнішніх митних кордонів держав-учасників, вироблення єдиної зовнішньоекономічної політики, тарифів, цін та інших складових функціонування спільного ринку. Сьогодні до складу ЄврАзЕС входять Білорусь, Казахстан , Киргизія, Росія і Таджикистан).

- Ратифікацію Україною Статуту СНД (де-юре вона не є державою-членом СНД, відносячись до держав-засновників і держав –учасників Співдружності)

5. Необхідні ресурси

Для досягнення поставленої мети необхідне чітке узгодження дій Президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів України.

Предложения в рабочую группу «Технологическая модернизация экономики и развитие инфраструктуры»

Робоча група «Технологічна

модернізація економіки і

розвиток інфраструктури»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до загальнодержавної Програми економічних реформ.

СПРОЩЕННЯ ПРОЦЕДУР ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ

ДІЛЯНОК В БУДІВНИЦТВІ

1. Викладення проблеми /формулювання основного завдання.

Проектом програми економічних реформ на 2010-2014 роки, розробленої Національним комітетом з економічних реформ, передбачено спрощення процедур видачі документів дозвільного характеру та скорочення кількості видів діяльності і робіт, що вимагають одержання дозволів.

Зокрема, розділом «Поліпшення бізнес-клімату й залучення інвестицій» передбачено законодавчо затвердити вичерпний перелік документів дозвільного характеру та максимально скорочувати його у подальшому. Також передбачено зменшення переліку документів, що подаються для одержання дозволів.

Окремо заплановано спрощення дозвільної системи в будівництві шляхом кодифікації будівельного законодавства в Містобудівному кодексі, скорочення кількості та строків оформлення дозвільних документів, необхідних для початку будівельно-монтажних робіт, та спрощення процедури відведення земельних ділянок для будівництва.

Разом з тим, проектом програми не визначено практичні можливості та шляхи реалізації зазначених заходів.

Відповідно до чинного законодавства обов’язковою умовою для початку будівництва об’єктів містобудування є наявність розробленого проекту відведення земельної ділянки. Термін його розроблення в деяких випадках у 1,5-2 рази перевищує нормативний термін будівництва житлового будинку, що перешкоджає залученню коштів інвесторів, ускладнює дозвільні процедури та не дозволяє своєчасно приступати до виконання будівельних робіт.

При цьому більшість підприємств-забудовників, які здійснюють будівництво багатоквартирних житлових будинків, на відміну від забудовників індивідуальних житлових будинків, об’єктів торгівлі, соціально-побутового обслуговування та іншого призначення, після введення їх в експлуатацію передають побудовані будинки на баланс експлуатуючим організаціям. Таким чином, розроблення проектів відведення земельних ділянок виконується будівельними організаціями, які здійснюють будівництво багатоквартирних житлових будинків, виключно з метою отримання дозвільних документів. В той же час, наявність розроблених проектів відведення земельних ділянок необхідна експлуатуючим організаціям як балансоутримувачам об’єктів.

З огляду на вищевикладене, з метою спрощення дозвільно-погоджувальних процедур у сфері будівництва житла та створення сприятливих умов для нарощування обсягів житлового будівництва пропонуємо шляхом внесення змін до статей 28-1 та 29 Закону України «Про планування і забудову територій» звільнити забудовників, які здійснюють будівництво багатоквартирного житла, від розроблення проектів відведення земельних ділянок та зобов’язати забезпечувати розроблення таких проектів експлуатуючі організації як балансоутримувачів будинків після їх введення в експлуатацію.

Такого ж спрощення вимагає процедура відведення ділянок під лінійні інженерні споруди.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу.

Основна мета запропонованої реформи полягає у створенні сприятливих умов для залучення коштів інвесторів в будівельну галузь, спрощенні дозвільно-погоджувальних процедур та своєчасного початку будівельно-монтажних робіт.

3. Принципи і механізми реформи.

Основні принципи запропонованої реформи:

1. Зниження адміністративних бар’єрів для бізнесу.

2. Недискримінаційний розвиток всіх форм власності;

3. Створення сприятливих умов для розвитку житлового будівництва та підвищення забезпеченості населення житлом.

4. Розвиток інженерної інфраструктури.

Реалізація реформи передбачає законодавче звільнення забудовників, які здійснюють будівництво багатоквартирного житла та лінійних інженерних споруд, від розроблення проектів відведення земельних ділянок, та зобов’язання забезпечувати розроблення таких проектів експлуатуючі організації після введення об’єктів в експлуатацію.

4. Необхідні кроки /рекомендації.

внесення відповідних змін та доповнень до законів України «Про планування і забудову територій», «Про основи містобудування» та відповідні підзаконні нормативно-правові акти.

Питання щодо погодження місцерозташування багатоквартирних житлових будинків та лінійних інженерних споруд, виконання проектно-вишукувальних робіт, добросусідства та сплати орендної плати пропонуємо вирішувати на підставі плану земельної ділянки як невід’ємної частини договору оренди та її експертної грошової оцінки.

5. Необхідні ресурси

Запропонована реформа потребує відповідного нормативно-правового та організаційного забезпечення.

___________________________________________________________________________________________________

Робоча група «Технологічна

модернізація економіки і

розвиток інфраструктури»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до загальнодержавної Програми економічних реформ.

РЕФОРМИ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

1. Викладення проблеми /формулювання основного завдання.

У житлово-комунальному господарстві Автономної Республіки Крим  загострилося безліч проблем.

Стан житлового фонду має прогресуючу тенденцію до  росту його фізичного зношення.

Протягом останніх років обсяги виконання капітального ремонту житлового фонду склалися на рівні 8-12% від нормативних.

Кожний третій житловий будинок вимагає капітального ремонту.

Основна частина виробничих потужностей водопровідно-каналізаційної системи побудована в період 1960-1980 років, має велике фізичне зношення і вимагає реконструкції.

Технічний стан основного і допоміжного устаткування  джерел теплопостачання також має  велике фізичне зношення. Терміни експлуатації 45% котелень  перевищують 25 років. У них продовжують експлуатуватися  495 морально й фізично  зношених котлів з низьким КПД.

Технічний стан рухомого складу КРПП «Кримтролейбус» вимагає відновлення. Із загальної кількості пасажирських тролейбусів 98% мають наднормативний строк експлуатації.

Весь рухомий склад Евпаторійського трамвайного управління досяг наднормативного строку експлуатації, 80% довжини трамвайного шляху вимагає ремонту.

Стан об’єктів  благоустрою й рівень їхнього змісту не повною мірою задовольняє потреби населення.

Велика кількість вулиць і штучних споруджень не відповідають  нормативним умовам їхньої експлуатації.

Полігони і смітники твердих побутових відходів стають найбільшими забруднювачами навколишнього середовища.

Фінансовий стан підприємств житлово-комунального господарства не дозволяє забезпечити якісне надання послуг, поліпшити за рахунок власних коштів інвестиційну діяльність, спрямовану на капітальний ремонт і реконструкцію  основних фондів, розвиток і відновлення  інфраструктури міст і населених пунктів.

Аналіз факторів, що спричинили проблему:

1. Незадовільним є фінансовий стан підприємств, обумовлений заборгованістю за надані житлово-комунальні послуги.

2. Невирішеними залишаються питання фінансування не тільки розвитку, відновлення, модернізації, але й змісту діючих потужностей водопостачання, водовідведення, теплопостачання, міського електротранспорту, інженерних споруджень, об’єктів житлового фонду, зовнішнього благоустрою міст і селищ.

3. Стримує розвиток житлово-комунального господарства невідповідність структур і систем управління підприємствами умовам їхньої інтеграції у ринкову економіку.

4. Соціальна залежність підприємств і організацій галузі, їх незадовільний фінансовий стан визначає на нинішньому етапі невисокий рівень якості житлово-комунального забезпечення.

5. Монополізм комунальних підприємств, неврегульованість правових механізмів їхньої відповідальності за кількість і якість послуг не дозволяють ефективно захищати інтереси споживачів.

Основні завдання, які необхідно вирішити:

1. Формування державної житлової політики, створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла, створення ефективного власника житла.

2. Забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства.

3. Технічне переоснащення житлово-комунального господарства, запровадження енергоефективних технологій та обладнання.

4. Забезпечення населення якісною питною водою.

5. Скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва (надання) житлово-комунальних послуг.

6. Запровадження ефективного фінансування галузі, залучення інвестицій та співпраця з міжнародними фінансовими установами, донорськими організаціями.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу.

1. Створення системи ефективного управління житлом та підприємствами житлово-комунального господарства, розвиток системи державного регулювання природних монополій у сфері виробництва і надання житлово-комунальних послуг:

- збільшити частку загальної площі багатоквартирного житлового фонду, що обслуговується об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків або іншими формами самоорганізації населення, до 70%. Передбачається передати на обслуговування об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків
11 550 тис.м² житлового фонду.

2. Поглиблення демонополізації житлово-комунального господарства та потенційно конкурентних ринків житлово-комунальних послуг:

- запровадити інститут управителів житлового фонду з метою передачі до 2014 року  у їх управління до 68% житлового фонду;

- зменшити частку загальної площі багатоквартирного житлового фонду, що перебуває в управлінні комунальних підприємств до 32%.

3. Забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства. Довести рентабельність підприємств тепло-, водо- забезпечення та водовідведення до рівня не нижче 7 %.

4. Технічне переоснащення житлово-комунального господарства:

- забезпечити зниження частки ветхих та аварійних об’єктів житлового фонду до 0,2%;

- забезпечити зниження частки ветхих та аварійних мереж водопостачання і теплопостачання  у загальній протяжності мереж відповідно до 25 та 15 %;

- забезпечити зниження частки пасажирського рухомого складу строком експлуатації, що перевищує нормативний, до 20%;

- оснастити до 2014 року будинковими приладами обліку теплової енергії 70 відсотки наявного житлового фонду, будинковими приладами обліку води – 50 відсотки житлового фонду;

- зменшити витрати умовного палива на відпуск тепла до 159,5 кг у.п./Гкал;

зменшити питомі витрати електроенергії на 1 куб. м поданої води до              0,76 кВт.год/куб. м та на очищення і транспортування 1 куб. м стічних вод до           0,65 кВт.год/куб. м;

- здійснити реконструкцію вулиць райцентрів та малих міст, здійснити переоснащення мереж зовнішнього освітлення вулиць та малих міст.

Відповідно до Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства пріоритетним завданням є здійснення заходів щодо сприяння у розробці і реалізації інвестиційних та пілотних проектів і залучення позабюджетних джерел для їх фінансування.

3. Принципи і механізми реформи.

Державна політика реформування житлово-комунального господарства базується на таких основних принципах:

- спільна відповідальність держави та органів місцевого самоврядування за якісне виконання програми, забезпечення населення житлово-комунальними послугами відповідно до державних соціальних стандартів та ефективність сфери житлово-комунального господарства в цілому;

- формування та дотримання державних соціальних стандартів ( норм і нормативів) у сфері житлового фонду та житлово-комунального обслуговування;

- створення умов для прозорого та незалежного державного регулювання у сфері житлово-комунальних послуг, захисту справ споживачів і налагодження зв’язку з суспільством;

- створення рівних умов для всіх суб’єктів господарювання і споживачів на ринку житла та житлово-комунальних послуг, забезпечення рівних умов для всіх інвесторів;

- технічне переоснащення галузі на основі широкого застосування вітчизняних і зарубіжних науково-технічних досягнень, зокрема енерго- та ресурсозбереженні, впровадження екологічно чистих технологій.

4. Необхідні кроки /рекомендації.

Необхідно вирішити питання щодо нормативно-правового забезпечення виконання завдань, які передбачають необхідність системного підходу щодо правового регулювання в сфері житлової політики і житлово-комунальних послуг.

Основними  законодавчими актами, які потребують розробки і затвердження є:

-    проект Житлового кодексу України;

-    проект закону про державне регулювання в сфері ЖКГ;

-    проект закону про централізоване водопостачання і водовідведення, внесення змін до Закону України «Про питну воду і питне водо- забезпечення», «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 рр.»;

-    внесення змін до Закону України «Про теплопостачання»;

-    проект Закону України «Про основи державної житлової політики»;

-     внесення змін до Закону України «Про об’єднання власників багатоквартирних житлових будинків»;

-    проект Закону України «Про особливості передачі в аренду або концесію об’єктів тепло-, водопостачання, водовідведення»;

-    проект Закону України «Про акціонування (приватизацію) підприємств, які здійснюють діяльність на ринку  житлово-комунальних послуг;

-    проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо питань економічного стимулювання енергозбереження на підприємствах ЖКГ».

5. Необхідні ресурси

Прогнозний обсяг фінансового забезпечення виконання завдань на період 2010-2014 років становить 2371, млн.грн.

В тому числі:

- Державний бюджет України – 1242,7 млн.грн.;

- бюджет Автономної Республіки Крим – 250,8 млн.грн.;

- місцеві бюджети – 377,3 млн.грн.;

- інші джерела (кредитні ресурси, кошти інвесторів, міжнародна фінансова допомога, власні кошти підприємств і населення) – 500,3 млн.грн.

___________________________________________________________________________________________________

Робоча група «Технологічна

модернізація економіки і

розвиток інфраструктури»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до загальнодержавної Програми економічних реформ.

РЕФОРМУВАННЯ СЕКТОРУ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ

1. Викладення проблеми /формулювання основного завдання.

Проектом програми економічних реформ на 2010-2014 роки, розробленої Національним комітетом з економічних реформ, передбачено реформування природних монополій виключно в контексті регулювання тарифів та житлово-комунального господарства. Разом з тим, проектом програми не враховано необхідність реформування системи взаємовідносин природних монополій (підприємств-постачальників ресурсів електроенергії, природного газу, послуг водо-, теплопостачання та водовідведення) із будівельними організаціями та індивідуальними забудовниками.

Практика застосування діючого законодавства в галузі інженерного забезпечення об’єктів містобудування стримує розвиток будівельної галузі, нарощування обсягів введення в експлуатацію житла та будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до Порядку надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №489, у технічних умовах, що видаються юридичними особами, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або забезпечують їх експлуатацію, обов’язково передбачаються виключно ті роботи і в тих обсягах, що необхідні для здійснення інженерного забезпечення проектованого об’єкта. Разом з тим, поширена практика видачі забудовникам завищених технічних умов з інженерного забезпечення об’єктів містобудування призводить до збільшення вартості будівництва об’єктів житлового, соціального, культурно-побутового призначення та уповільнення темпів будівництва.

Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», що набрав чинності з 14.01.2009, передбачено заходи щодо зменшення фінансових навантажень на забудовників, однак відсутність відповідних підзаконних актів не дозволяє забезпечити практичну реалізацію ключових норм закону. Зокрема, Кабінетом Міністрів України не затверджено порядок відшкодування забудовникам витрат на будівництво (реконструкцію) додаткових інженерних мереж, побудованих згідно із технічними умовами, виданими суб’єктами природних монополій. Неврегульованість цього питання перетворює забудовників у безоплатних інвесторів суб’єктів природних монополій, у т.ч. господарських товариств, що суперечить елементарним вимогам та принципам інвестування в умовах ринкової економіки.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу.

Основна мета запропонованої реформи сектору природних монополій полягає у створенні сприятливих умов для здешевлення вартості будівництва 1 м² житла та запровадженні справедливих ринкових принципів в систему взаємовідносин між забудовниками та суб’єктами природних монополій.

Видатки забудовників, обумовлені будівництвом (реконструкцією) додаткових інженерних мереж (об’єктів) згідно із виданими технічними умовами, пайовою участю в створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури (розмір якої встановлюється органами місцевого самоврядування), передачею частини загальної площі збудованого житла в комунальну власність та дольовою участю в будівництві та реконструкції інженерних мереж та споруд (розмір якої встановлюється суб’єктами природних монополій) підвищує вартість будівництва житлових об’єктів орієнтовно на 20-30%.

3. Принципи і механізми реформи.

Основні принципи запропонованої реформи:

1. Недискримінаційний розвиток всіх форм власності;

2. Розвиток інженерної інфраструктури;

3. Створення сприятливих умов для стабілізації рівня цін на житло та підвищення забезпеченості населення житлом.

4. Зниження фінансових навантажень на забудовників.

Реалізація реформи полягає в законодавчому врегулюванні наступних механізмів:

1. Форми відшкодування видатків забудовників на будівництво (реконструкцію) додаткових інженерних мереж (об’єктів) згідно із технічними умовами, виданими підприємствами-постачальниками ресурсів електроенергії, природного газу, послуг водо-, теплопостачання та водовідведення: грошова компенсація, надання корпоративних прав, викуп побудованих мереж (об’єктів) в розстрочку, надання пільг тощо.

2. Порядку відшкодування видатків забудовників на будівництво (реконструкцію) додаткових інженерних мереж (об’єктів) згідно із технічними умовами, виданими підприємствами-постачальниками ресурсів електроенергії, природного газу, послуг водо-, теплопостачання та водовідведення.

3. Порядку передачі на баланс підприємств-постачальників ресурсів електроенергії, природного газу, послуг водо-, теплопостачання та водовідведення інженерних мереж (об’єктів), побудованих силами або за рахунок забудовників відповідно до виданих технічних умов з інженерного забезпечення об’єктів.

4. Необхідні кроки /рекомендації.

4.1. Прийняття постанови Кабінету Міністрів України про затвердження порядку відшкодування видатків забудовників на будівництво (реконструкцію) додаткових інженерних мереж (об’єктів) згідно із технічними умовами, виданими підприємствами-постачальниками ресурсів електроенергії, природного газу, послуг водо-, теплопостачання та водовідведення.

4.2. Нормативно-правове врегулювання питання звільнення забудовників від дольової участі в будівництві та реконструкції інженерних мереж та споруд, розмір якої встановлюється суб’єктами природних монополій.

5. Необхідні ресурси

Запропонована реформа потребує відповідного нормативно-правового та організаційного забезпечення.

__________________________________________________________________________________________

Робоча група «Технологічна

модернізація економіки і

розвиток інфраструктури»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до загальнодержавної Програми економічних реформ.

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І

ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ

1. 1. Виклад проблем /формулювання основного завдання

На сьогоднішній день в Автономній Республіки Крим відсутні, сприятливі умови для використання енергоефективних технологій і відновлюваних джерел енергії у вигляді конкретного економічного механізму.

Проблема забезпечення енергоресурсами Автономної Республіки Крим визначаються специфічними для регіону чинниками, основними з яких є:

виснаження запасів і збільшення вартості здобичі традиційних ПЕР;

проблеми з постачанням енергоресурсів і диверсифікацією джерел постачання;

негативний вплив функціонування традиційної енергетики на навколишнє середовище;

низькі темпи нарощування об’ємів виробництва енергії за рахунок відновлюваних джерел енергії.

Це створює загрозу національній безпеці України, конкурентоспроможності вітчизняних товарів та послуг.

Специфіка географічного положення Автономної Республіки Крим зумовлює залежність економіки півострова від постачання енергоресурсів з материка.

Одним з основних показників рівня розвитку економіки регіону є енергоємність валового регіонального продукту (далі – ВРП). Проблема високої енергоємності ВРП Автономної Республіки Крим має як регіональний, так і загальнодержавний характер, оскільки впливає на рівень собівартості продукції та її конкурентоспроможність.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу

Основні стратегічні напрямки підвищення енергоефективності та реалізації потенціалу енергозбереження Автономної Республіки Крим передбачають створення чітких економічних механізмів, які сприяють підвищенню енергоефективності та енергозбереженню, а також підвищенню рівня впровадження ВДЕ. Основним показником реформи є економія ПЕР. Яка повинна скласти до 200 тис. т у. п. на рік що складає до 4,7 % економії ПЕР від об’єму споживання.

3. Принципи і механізм реформи

Прискорена реалізація програм енергоефективності та енергозбереження.

Збільшення власних інвестиційних ресурсів для реалізації інвестиційних проектів.

Розвиток регіонів,  підвищення їх економічної самостійності.

4. Необхідні кроки / рекомендації

Внести зміни і доповнення до Бюджетного Кодексу України де окремим рядком передбачати засоби на енергозбереження та використання відновлюваних джерел енергії :

- доповнити статтю 29 Бюджетного кодексу України п.5 наступним змістом:

«50 відсотків надходження збору за перевитрати паливно-енергетичних  ресурсів (енергетичний збір)»;

- доповнити пункт 1 ст. 66 Бюджетного кодексу України підпунктом 4 наступного змісту:

«50 відсотків надходження збору за  перевитрати  паливно-енергетичних  ресурсів (енергетичний збір)».

За рахунок цих коштів планується сформувати регіональний фонд енергозбереження. Сьогодні ці кошти надходять до держбюджету.

5. Необхідні ресурси

Не потребує.

________________________________________________________________________________________

Робоча група «Технологічна

модернізація економіки і

розвиток інфраструктури»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до загальнодержавної Програми економічних реформ.

ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ПРИЙОМУ-ПЕРЕДАЧІ ОБ’ЄКТІВ ПЕК

НА БАЛАНС СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ПІДПРИЄМСТВ, ПОБУДОВАНИХ ЗА РАХУНОК КОШТІВ БЮДЖЕТІВ ВСІХ РІВНІВ ТА ІНШИХ ДЖЕРЕЛ

1. Виклад проблеми/формування основного завдання

- значна частина об’єктів газопостачання та електропостачання, побудована за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, субвенцій з державного бюджету і населення в установленому порядку власниками не передана в експлуатацію  спеціалізованим підприємствам.

- відсутність порядку щодо регулювання процедури прийому-передачі об’єктів ПЕК;

- об’єкти закінченого будівництва  введені в експлуатацію, але у зв’язку з тим, що підприємства-замовники не обслуговують дану категорію об’єктів, більшість з них знаходяться в незадовільному технічному стані та без належної експлуатації;

- прийняти нормативно-правовий акт, що визначить порядок процедури прийому-передачі об’єктів ПЕК.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу

- забезпечить скорочення витрат та фінансового навантаження на бюджети всіх рівнів;

- дасть можливість спеціалізованим підприємствам закладати щорічні витрати на технічне обслуговування та експлуатацію об’єктів ПЕК, понизить рівень технологічних втрат, підвищить безпеку функціонування.

3. Принципи і механізми реформи

- гарантоване, стабільне та надійне забезпечення споживачів, включаючи населення, енергоносіями від об’єктів ПЕК (енергоносіїв, що знаходяться в транзиті постачань);

- створення умов для спеціалізованих підприємств ТЕК в  частині прийняття на свій баланс об’єктів інженерних мереж для забезпечення технічного обслуговування та безпечної експлуатації.

4. Необхідні кроки/рекомендації

- Кабінету Міністрів України  прискорити розробку та прийняття Порядку передачі функцій управління об’єктами  державної власності суб’єктам господарювання (стаття 6 Закону України «Щодо управління об’єктами державної власності») та Порядку передачі об’єктів, будівництво яких проведено за рахунок або силами замовників (власників), в державну власність і на баланс підприємств електроенергетики та  трубопровідного  транспорту (стаття 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» та стаття  18 Закону України «Про електроенергетику»).

5. Необхідні ресурси

Необхідність в залученні ресурсів відсутня.

__________________________________________________________________________________________

Робоча група «Технологічна

модернізація економіки і

розвиток інфраструктури»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до загальнодержавної Програми економічних реформ.

ПРИСКОРЕННЯ ТЕРМІНІВ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА НОВОГО БУДІВНИЦТВА МАГІСТРАЛЬНИХ ГАЗОПРОВОДІВ І ВИСОКОВОЛЬТНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ

1. 1. Виклад проблеми / формулювання основного завдання

В умовах обмеженого фінансування стримуючим чинником прискорення термінів будівництва лінійних об’єктів газифікації і електропостачання в Автономній Республіці Крим є неврегульованість питання відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва на земельних ділянках, які виділяються замовникам на період будівництва (розрахункова величина відшкодування складає до 15% кошторисної вартості будівництва об’єктів). Визначені статтею 208 Земельного кодексу України і пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1279 «Про розмір і Порядок визначення сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» переліки випадків звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва нетотожні і трактуються контролюючими органами неоднозначно.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу

Прискорена реалізація інвестиційних програм реконструкції і розвитку об’єктів паливно-енергетичного комплексу.

Збільшення власних інвестиційних ресурсів для реалізації інвестиційних проектів

Розвиток регіонів,  підвищення їх економічної самостійності.

3. Принципи і механізми реформи

Надання сприятливих умов для інвестиційної діяльності   підприємств ПЕК.

4. Необхідні кроки / рекомендації

Внести  доповнення до статті 208 Земельного кодексу України і пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1279 «Про розмір і Порядок визначення сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» в частині звільнення будівництва державних об’єктів газотранспортної системи і ліній електропередач від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва за умови повернення земельних ділянок в придатному стані для подальшого використання.

5. Необхідні ресурси:

Необхідність в залученні ресурсів відсутня.

_________________________________________________________________________________________________

Робоча група «Технологічна

модернізація економіки і

розвиток інфраструктури»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до загальнодержавної Програми економічних реформ.

НАРОЩУВАННЯ ОБСЯГІВ ВИДОБУВАННЯ ВУГЛЕВОДНІВ

1. 1. Виклад проблеми / формулювання основного завдання

Потреба споживачів Криму  в природному газі  забезпечується за рахунок власного видобутку, в основному  з морських родовищ, на рівні не більше 70 %.

Для реалізації планів прискореного освоєння нових нафтогазоносних площ Чорного і Азовського морів, де собівартість видобування в 1,7 рази вище за аналогічні витрати на суші,  ДАТ «Чорноморнафтогаз» потрібне надання цільової державної підтримки, зокрема шляхом надання податкових преференцій.

У Російській Федерації, Туреччині, Румунії в даний час  національними компаніями із залученням інвесторів проводяться інтенсивні геологорозвідувальні роботи на глибоководному шельфі Чорного моря  для забезпечення в найближчій перспективі  видобування  тут вуглеводневої сировини.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу

Забезпечення  видобування природного газу до 2015 року в об’ємі до             2,0 млн.м³.

Збільшення власних інвестиційних ресурсів ДАТ «Чорноморнафтогаз» для реалізації проектів з нарощування об’ємів видобування вуглеводневої сировини.

Розвиток регіонів,  підвищення їх економічної самостійності.

3. Принципи і механізм реформи

Надання податкових пільг для вітчизняних компаній із видобування вуглеводневої сировини.

Розширення спільної діяльності з іноземними інвесторами.

4. Необхідні кроки / рекомендації

Внесення змін до чинного законодавства – введення в дію Закону України «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат», який передбачає податкові преференції для морського нафтогазовидобування (дія  закону  щорічно з 2004 року припинялася, зокрема останнім Законом України  № 309 від 03.06.2008  – до 1 січня 2010 року).

Статтею 11 вищезгаданого закону від оподаткування рентними платежами за нафту, природний газ і газовий конденсат звільняються об’єми нафти, природного газу і газового конденсату, здобуті в межах територіальних вод і виняткової (морської) економічної зони України.

5. Необхідні ресурси:

Необхідність в залученні ресурсів відсутня.
___________________________________________________________________________________________________

Робоча група «Технологічна

модернізація економіки і

розвиток інфраструктури»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до загальнодержавної Програми економічних реформ.

ОСВОЄННЯ ВУГЛЕВОДНЕВОЇ СИРОВИНИ УКРАЇНСЬКОГО СЕКТОРУ

ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ

1.Виклад проблеми/формування основного завдання

Сьогодні одним кроків щодо зміцнення енергетичної незалежності України є збільшення видобутку нафти і природного газу, що передбачено Енергетичною стратегією України на період до 2030 року. Одним з найперспективніших в цьому відношенні регіонів є морська акваторія України.

Стримуючим чинником освоєння морських вуглеводневих родовищ є відсутність Державної цільової програми освоєння вуглеводневої сировини українського сектору Чорного та Азовського морів, в якій повинні бути чітко визначені об’єми, види і напрями робіт, механізми їх проведення і фінансування.  Необхідно розмежувати  вуглеводні ресурси по глибинах, як це здійснено в більшості країн світу, де мілководі родовища (до 300 м) знаходяться  під контролем державних компаній (норвезьких, російських, венесуельських, арабських, китайських). Зоною діяльності транснаціональних корпорацій,  що володіють сучасними технологіями видобутку нафти і газу,  визначити освоєння ресурсів на великих глибинах.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу

Забезпечення енергетичної безпеки країни.

Нарощування ресурсної бази.

Збільшення власних інвестиційних ресурсів вітчизняних нафтогазових підприємств.

Розширення спільної діяльності з іноземними інвесторами.

Залучення іноземних інвестицій на освоєння родовищ  глибоководної частини Чорного моря.

3. Принципи і механізми реформі

Необхідно створити умови, спрямовані на підвищення інвестиційної спроможності вітчизняних нафтогазовидобувних підприємств та залучення іноземних стратегічних інвесторів.

4. Необхідні кроки/рекомендації

Кабінету Міністрів України  прискорити розробку та прийняття Державної програми освоєння вуглеводневих ресурсів українського сектору Чорного та Азовського морів.

5. Необхідні ресурси:

Необхідність в залученні ресурсів відсутня.

________________________________________________________________________________________________

Робоча група «Технологічна

модернізація економіки і

розвиток інфраструктури»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до загальнодержавної Програми економічних реформ.

СТВОРЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ (ПРОМИСЛОВИХ) ПАРКІВ

1.Виклад проблеми/формування основного завдання

Найбільша доцільність створення нової інноваційної структури існує в застійних (депресивних) районах з недорозвиненою інфраструктурою, що найбільше страждають від безробіття, наслідків глобальної фінансово-економічної кризи. Надаючи таким районам особливий статус, необхідно створити умови, яки б максимально стимулювали розвиток наявних виробництв, інтегрованих у внутрішній ринок, а також забезпечували додаткові робочі місця.

Індустріальний (промисловий) парк – спеціальна територія площею від декількох гектарів до декількох сотень гектарів у межах однієї територіально-адміністративної одиниці, виділена для промислового розвитку, що має розвинену інфраструктуру та забезпечує контроль виробництва і впливу на навколишнє середовище.

Індустріальні (промислові) парки:

- надають у межах своєї території необхідні для організації виробничого процесу комунікації та виробничі, складські й офісні приміщення;

- мають продуману ефективну систему під’їзних колій, місць стоянки, зон навантаження-розвантаження, контрольно-пропускних зон;

- надають різноманітні види послуг учасникам індустріального парку;

- забезпечені державною підтримкою розвитку.

Важливе значення мають: близькість основних транспортних коридорів (морські порти та аеропорти, автомагістралі, залізниця, трубопроводи); наявність, професійний рівень і вартість робочої сили; наявність необхідних комунікацій.

В Автономній Республіці Крим розроблено Концепцію створення та функціонування індустріальних (промислових) парків, відповідно до якої виконується реалізація трьох пілотних проектів щодо створенню Щолкінського індустріального парку (прогнозна вартість проекту – 647,6 млн. грн.), Промислово-логістичного парку «Новий Крим» у місті Джанкої (прогнозна вартість проекту – 200,0 млн. грн.) і Бахчисарайського районного промислового парку (прогнозна вартість проекту – 202,0 млн. грн.).

Промислові комплекси, що сполучають складські, виробничі, офісні та соціально-побутові приміщення, досить поширені у світі – тільки в Німеччині функціонують понад 200 парків, у США – понад 400. Останні десятиліття техно- і індустріальні парки активно розвивалися в країнах азіатського регіону, Східної Європи й у Прибалтиці.

В Україні, крім Криму, створення промислових парків здійснюється в Київській, Львівській, Одеській і Харківській областях.

Основним завданням на даному етапі є максимальне сприяння реалізації цих проектів, допомога в рішенні питань із вибором й оформленням земельних ділянок, пошук стратегічного інвестора.

2. Стратегічні цілі реалізації заходу

Створення цих структур, що є серйозним інструментом залучення інвестицій, будуть сприяти втягуванню в задіяний регіон потужних підприємств, передових технологій, створення сприятливих умов для розвитку середнього й малого бізнесу, що у перспективі дасть нові робочі місця й значні надходження в бюджети.

Результатами стануть:

- залучення в економіку республіки понад 1 млрд.грн. інвестиції, у тому числі іноземних,

- економічний ріст регіонів,

- підвищення інвестиційної активності, ріст інноваційного потенціалу;

- ріст надходжень у бюджет;

- створення понад 10 тисяч нових робочих місць у слаборозвинені (у тому числі депресивних) регіонах і збільшення рівня заробітної плати.

3. Основні принципи й механізми реалізації заходу

- введення на території індустріальних (промислових) парків особливого режиму інвестиційної діяльності,

- можливе впровадження спеціальних митних зон,

- введення дворічного податкового кредиту по податку на прибуток, насамперед, для інвесторів, що працюють у депресивних територіях,

- для великих інвестиційних проектів, здатних істотно розвивати місцеву економіку – можливість одержання додаткових пільгових умов.

4. Необхідні рекомендації

- прискорення прийняття Закону України «Про індустріальні (промислових) парки», що буде регулювати спеціальний правовий режим їхньої діяльності через механізм здійснення державної підтримки й преференцій (проект закону розроблений Кабінетом Міністрів України ще в 2007 році),

- якнайшвидше прийняття Закону України «Про Автономну Республіку Крим».

5. Необхідні ресурси

Кошти Державного бюджету України – 37 млн. грн.;

Кошти бюджету Автономної Республіки Крим – 1 млн. грн.;

Інвестиційні ресурси – 1 млрд. грн.

________________________________________________________________________________________________

Робоча група «Технологічна

модернізація економіки і

розвиток інфраструктури»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до загальнодержавної Програми економічних реформ.

ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ЗАХИСТУ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИКА.

1. Виклад проблеми / формулювання основного завдання

Фактори які стримують відродження виробництва вітчизняного виробника:

- Висока вартість матеріалу (частіше за все експортованого) і енергоносіїв.

- Відсутність контролю імпорту аналогічної продукції.

Ряд підприємств пострадянського економічного радянського простору, інтегрованих в єдину систему економіки колишнього СРСР, випускали продукцію високої якості на високому науково-технічному рівні. В даний час такі підприємства відірвані від єдиної системи виробництва і залишені державою на виживання, без будь-якої підтримки. Продукція, що випускається такими підприємствами, зазвичай, конкурентоздатна на світовому ринку, проте на внутрішньому ринку, зважаючи на обмежене фінансування з боку держави глобальних програм з відновлення економіки, не затребувана. Ситуація ускладнена тиском конкурентів з країн: Китай, Туреччина, Італія, що завозять на територію України «залежаний» товар сумнівної якості, а тому і дешевий.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу

- Збільшення кількості робочих місць.

- Підняти рівень вітчизняного виробництва.

3.Принципи і механізми реформи

Вирішення питань підтримки вітчизняного виробництва  шляхом:

- Введення (підвищення) ввізного мита на товари  аналогічні українським.

- Введення квот на ввезення товарів аналогічних українським.

4. Необхідні кроки / рекомендації

- Визначити підприємства вітчизняної економіки які потребують державної підтримки.

- Прийняти Закон про введення (підвищення) мита і квот на аналогічну продукцію.

- При Міністерстві економіки України створити дозвільний комітет з імпорту аналогічної продукції, якій буде  здійснювати регулювання імпорту.

5. Необхідні ресурси

Реформа не потребує додаткових інвестицій.

_________________________________________________________________________________________________

Робоча група «Технологічна

модернізація економіки і

розвиток інфраструктури»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до загальнодержавної Програми економічних реформ.

АДАПТАЦІЯ  ВОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

ДО ВИМОГ ВОДНОЇ РАМКОВОЇ ДИРЕКТИВИ ЄС 2000/60/EC.

1. Виклад проблеми / формулювання основного завдання

Розкриття суті проблеми, на розв‘язання якої спрямована реформа

У рамках Плану дій «Україна – ЄС» передбачено адаптацію українського законодавства до законодавства ЄС, впровадження європейських моделей управління і охорони природних ресурсів. Зокрема надзвичайно важливим є реформування у сфері управління водними ресурсами, зрошуваного землеробства. Прийнята у 2000 році Водна Рамкова Директива ЄС 2000/60/EC визначає основні принципи управління водними ресурсами, забезпечення самоокупності водного господарства. Меліоративна мережа АРК сприяла масштабному розвитку сільського господарства на основі зрошуваного землеробства. У Криму зрошуване землеробство є основною складовою  сталого соціально-економічного розвитку.  Перехід до ринкової економіки призвів до значного зменшення посівних площ. Так, з 400 га зрошуваних площ фактично зрошуються лише 150 га. Значна частина раніше зрошуваних площ вже не відновиться ніколи. Це також пов’язано з тим, що аграрії керуючись підприємницьким інтересом використовують землі, які рахуються зрошуваними, на вирощування культур, що не потребують поливу.  Таким чином, основною проблемою в галузі управління водними ресурсами Криму є малоефективне використання зрошуваного землеробства,  і як наслідок висока дотаційність водного господарства. Механізмом її вирішення є реформа водного господарства, зокрема в частині адаптації водного кодексу до Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60/EC, забезпечення самоокупності галузі.

Аналіз факторів, що спричинили проблему:

1. Спад сільського господарства у зв’язку з переходом від планової до ринкової економіки. Процес руйнації колгоспів та перехід від державної до приватної власності спричинив значне зменшення обсягів сільгоспвиробництва. Окрім цього, приватний інтерес аграріїв та реалії ринку призводять до збільшення обсягів виробництва найбільш рентабельних культур, нехтуючи вирощуванням стратегічно важливих.
2. Довготривала відсутність ефективного державного регулятора в галузі, управління водними ресурсами, зрошуваного землеробства. В умовах ринкової економіки, поведінка суб’єктів ринку обумовлюється власними інтересами, які не завжди вбачають пріоритетність тієї чи іншої галузі для розвитку країни. Стратегічно важливі галузі економіки, такі як агропромисловий комплекс потребують безпосереднього регуляторного впливу з боку держави. До цього державний регулятор не був готовий. Таким чином, сільське господарство в Криму, зокрема в частині зрошуваного землеробства було зменшено на 70% порівняно з радянськими часами.

Порівняння з досвідом інших країн

Відповідно до вимог водної рамкової директиви Європейського Союзу 2000/60/EC, дія якої поширюється на всі країни-члени ЄС галузь водного господарства кожної з країн повинна бути самозабезпеченною. Останньою з країн, де була проведена комплексна реформа водного господарства та зрошуваного землеробства є Румунія, модель зрошуваного землеробства якої подібна до української.

Основні завдання, які необхідно вирішити

Виходячи з вищенаведеного основним завданням реформи є: адаптація української законодавчої бази, в частині управління водними ресурсами до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60/EC, як обов’язковий  елемент ефективного державного управління в галузі зрошуваного землеробства.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу

Опис стратегічних цілей, які має досягти пропозиція реформи за 5 років

Введення зазначеної реформи за 5 років забезпечить  наближення основ держувправління водними ресурсами України до вимог країн ЄС, дозволить налагодити плідну співпрацю в рамках інтегрованої басейнової моделі управління водними ресурсами. Реформа може бути реалізована на прикладі Румунії та королівства Нідерланди, які суттєво покращили стан управління водними ресурсами та зрошуване землеробство, досягли вагомих результатів у використанні інтегрованої басейнової моделі управління водними ресурсами, спромоглися забезпечити самоокупність водного господарства.

Очікувані, кількісно вимірювані результати реалізації реформи

Введення зазначеної реформи за 5 років забезпечить  збільшення посівних площ зрошуваного землеробства на 25% відсотків, збільшить обсяги виробництва сільгосппродукції щонайменше в 1,5 рази, забезпечить дотримання технологій вирощування сільгоспкультур, підвищення рентабельності виробництва. Механізми, які передбачені реформою дозволять державному регулятору впливати на збільшення обсягів виробництва стратегічно важливих для Криму культур (такі як кормові культурі, виноградники, овочівництво).

3. Принципи і механізми реформи

Основні принципи, які мають бути покладені в основу реформи

В основі запропонованої реформи закладено 2 основних принципи управління водними ресурсами, а саме:

1. Впровадження інтегрованої басейнової моделі управління водними ресурсами, що передбачає спільні дії усіх держав, які знаходяться у басейнах річок.
2. Забезпечення самоокупності галузі водного господарства (в перспективі).

Механізми реалізації пропозиції реформи

Механізм реалізації пропозиції реформи полягає у впровадженні досвіду країн-членів ЄС при адаптації своєї законодавчої бази до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60/EC.

4. Необхідні кроки / рекомендації

Перелік змін до законів, необхідних для проведення реформи

Для забезпечення адаптації українського законодавства  з основними вимогами ЄС у галузі водного господарства, зрошуваного землеробства потребують змін наступні законодавчі акти:

1. Водний кодекс України:

- щодо впровадження дієвих механізмів інтегрованої басейнової моделі управління водними ресурсами та ефективної участі України у співпраці з ЄС в галузі водного господарства.

- щодо впровадження механізмів державного регулювання, підтримки та  стимулювання зрошуваного землеробства, впровадження дієвого механізму утворення вартості подачі води.

2. Земельний кодекс України:

- щодо визначення основоположень для врегулювання питань у галузі правовстановлюючих документів на водні об’єкти.

Опис рішень (послідовності дій) органів влади, необхідних для реалізації реформи.

1. Аналіз розбіжностей законодавчої бази України та ЄС, зокрема з урахуванням вимог Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60/EC.
2. Вивчення досвіду країн ЄС у проведенні реформи управління водними ресурсами, збільшення обсягів зрошуваного землеробства, забезпечення самоокупності водного господарства.
3. Розробка відповідних змін до законодавчих актів, з урахуванням специфіки водного господарства України, вимог Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60/EC, досвіду країн ЄС у впровадженні реформ водного господарства.
4. Визначення строків та механізмів поступового впровадження реформи з урахуванням специфіки водного господарства та агропромислового комплексу України.

Пропозиції щодо структурних (інституційних) змін

Інституційні зміни можуть бути запропоновані у ході реалізації реформи.

5. Необхідні ресурси

Визначення потреби та обсягу інституційного, кадрового, матеріально-технічного, фінансового, організаційного забезпечення проведення реформи.

Реформа реалізується за рахунок існуючого інституційного, кадрового, матеріально-технічного, фінансового, організаційного потенціалу України.

Визначення орієнтовного обсягу та можливих джерел фінансового забезпечення реформи, строки, етапи її проведення

Фінансове забезпечення: реалізується в рамках наявного фінансування діяльності причетних до реформа органів влади.

Строки впровадження: орієнтовний строк впровадження реформи – до кінця 2014 року.

Протокол заседания №9

УТВЕРЖДАЮ

ответственный секретарь

Регионального комитета по

экономическим реформам –

заместитель Председателя

Совета министров

Автономной Республики Крым

_______________ Е. Юрченко

ПРОТОКОЛ № 9

заседания Регионального комитета по экономическим реформам

16.08.2010                                                                               г. Симферополь

Председательствующий:

Заместитель Председателя Совета министров Автономной Республики Крым Е. Юрченко.

Присутствовали:

Члены Регионального комитета по экономическим реформам:

министр экономики Автономной Республики Крым С. Верба, начальник Управления по вопросам банкротства в Автономной Республике Крым и г. Севастополе Государственного департамента по вопросам банкротства Министерства экономики Украины О. Егоров, директор Центра технологий устойчивого развития при Таврическом национальном университете
им. В.И. Вернадского С. Карпенко, председатель Постоянной комиссии Верховной Рады Автономной Республики Крым по экономической, бюджетно-финансовой и налоговой политике И.Лукашев, начальник филиала Крымского республиканского управления ОАО «Государственный ощадный банк Украины» С. Ляшенко, заместитель Постоянного Представителя Президента Украины в Автономной Республике Крым А. Малышев.

Приглашенные:

заместитель министра экономики Автономной Республики Крым А. Баланин, временно исполняющий обязанности начальника Крымской таможни О. Ганжин, заместитель начальника Главного управления Национального банка Украины в Автономной Республике Крым Н. Денисевич, заместитель председателя Государственной налоговой администрации в Автономной Республике Крым Л. Ельцова, заместитель начальника Главного управления Государственного казначейства Украины в Автономной Республике Крым – главный бухгалтер Г. Казачкова, заместитель министра финансов Автономной Республики Крым В. Левандовский, министр топлива и энергетики Автономной Республики Крым В. Плакида, Первый заместитель Министра Совета министров Автономной Республики Крым – начальник Главного управления правовой политики Управления делами Совета министров Автономной Республики Крым Е. Полякова.

Повестка дня:

О проекте Налогового кодекса Украины.

Выступили: В. Левандовский, Л. Ельцова, И. Лукашев.

Открыла заседание заместитель Председателя Совета министров Автономной Республики Крым Е. Юрченко, которая огласила повестку дня.

Заместитель министра финансов Автономной Республики Крым В. Левандовский отметил, что 17 июня 2010 года Верховная Рада Украины в первом чтении приняла проект Налогового кодекса Украины и, с учётом того, что к данному проекту поступило огромное количество замечаний, а по результатам обсуждения в Верховной Раде Украины – предложений народных депутатов по наиболее острым проблемам в налоговом законодательстве, которые вызвали широкий общественный резонанс, Верховной Радой Украины было принято решение о всенародном обсуждении проекта Налогового кодекса Украины. Проект был вынесен на всенародное обсуждение с учётом поправок, поступивших по результатам первого слушания в Верховной Раде Украины. Также В. Левандовский проинформировал присутствующих об основных целях проекта Налогового кодекса Украины, позитивных изменениях налогового законодательства, предусмотренных в проекте, ходе его всенародного обсуждения в Автономной Республике Крым, наиболее актуальных для республики вопросах, подлежащих обсуждению.

Заместитель председателя Государственной налоговой администрации в Автономной Республике Крым Л. Ельцова поддержала выступление В. Левандовского и отметила, что при принятии Налогового кодекса Украины необходимо учесть вопросы единого социального взноса, а также сохранить налогообложение доходов физических лиц от сдачи жилья в наем по спецпатенту. Кроме того, Л. Ельцова разъяснила особенности упрощенной системы налогообложения для малых предприятий в редакции обсуждаемого проекта Налогового кодекса Украины.

Председатель Постоянной комиссии Верховной Рады Автономной Республики Крым по экономической, бюджетно-финансовой и налоговой политике И. Лукашев в ходе выступления затронул тему таможенных пошлин, предложив ввести льготы на таможенное оформление оборудования, ввозимого отечественными субъектами хозяйствования с целью использования в производственной деятельности, а также сделать более прозрачным механизм определения индикативных цен для расчета таможенных пошлин.

В обсуждении вопроса также приняли участие: Е. Юрченко, Е. Полякова, С. Верба, В. Плакида, О. Ганжин, С. Ляшенко.

РЕШИЛИ:

1. Членам регионального комитета по экономическим реформам, министрам, председателям республиканских комитетов, городским головам, председателям районных государственных администраций в Автономной Республике Крым подготовить предложения и дополнения в проект Налогового кодекса Украины и в срок до 18 августа 2010 года направить их ответственному секретарю Регионального комитета по экономическим реформам.

2. Министерству финансов Автономной Республики Крым обобщить предложения и дополнения в проект Налогового кодекса Украины и в срок до 25 августа 2010 года направить их в национальный Комитет по экономическим реформам и Кабинет Министров Украины.

3. Министерству финансов Автономной Республики Крым в срок до 18 августа 2010 года подготовить обращение в Верховную Раду Автономной Республики Крым с целью приглашения руководства и депутатов Верховной Рады Автономной Республики Крым на республиканские общественные слушания по обсуждению проекта Налогового кодекса Украины 25 августа 2010 года.

4. Министерству финансов Автономной Республики Крым совместно с Государственной налоговой администрацией в Автономной Республике Крым разработать предложения в проект Налогового кодекса Украины в части взимания рыночного сбора и в срок до 20 августа 2010 года направить их в Министерство финансов Украины.

5. Рекомендовать Крымской таможне в срок до 30 августа 2010 года провести пресс-конференцию по вопросам начисления и взимания таможенных пошлин.

Протокол вела

член Регионального комитета

по экономическим реформам –

министр экономики

Автономной Республики Крым                                                            С.ВЕРБА

Протокол заседания №8

УТВЕРЖДАЮ

Первый заместитель

Председателя Совета

министров Автономной

Республики Крым

_______________ П.Бурлаков

ПРОТОКОЛ №8

заседания Регионального комитета по экономическим реформам

15.07.2010                                                                               г. Симферополь

Председательствующий:

Первый заместитель Председателя Совета министров Автономной Республики Крым П.Бурлаков.

Присутствовали:

Члены Регионального комитета по экономическим реформам:

заместитель Председателя Совета министров Автономной Республики Крым Е.Юрченко, председатель Постоянной комиссии Верховной Рады Автономной Республики Крым по экономической, бюджетно-финансовой и налоговой политике И.Лукашев, министр промышленной политики Автономной Республики Крым Н.Кирильчук, министр финансов Автономной Республики Крым П. Токарев и др.

Приглашенные:

заместитель Председателя Совета министров Автономной Республики Крым Э.Гривковский, министры, председатели республиканских комитетов.

Повестка дня:

Об оптимизации программ, утвержденных Верховной Радой Автономной Республики Крым.

Выступили: Т.Сухотерина, П.Токарев.

Открыл заседание первый заместитель Председателя Совета министров Автономной Республики Крым П.Бурлаков, который огласил повестку дня.

Первый заместитель министра экономики Автономной Республики Крым Т.Сухотерина отметила, что целью оптимизации программ является  повышение эффективности использования бюджетных и прочих ресурсов на решение вопросов социально-экономического развития, а также обеспечение реализации Стратегии развития Автономной Республики Крым на период до 2017 года. Актуально это и в рамках перехода на программно-целевой метод формирования расходной части бюджета.

В рамках Программы экономического и социального развития Автономной Республики Крым на 2010 год предусмотрена реализация 52 республиканских программ, в том числе 8 проектов. В 2010 году заканчивается действие 21 программы.

Анализ показал, что ряд программ длительное время не финансировался, некоторые не соответствуют методике разработки и реализации программ. Кроме того, в ряде сфер отсутствуют комплексные республиканские программы (транспорт, курорты, АПК, ТЭК, ряд направлений по экологии и т.д.), вместе с тем по некоторым направлениям реализуется большое количество программ, что приводит к неэффективному использованию бюджетных средств, наблюдается дублирование мероприятий в программах, что является недопустимым, усложняется контроль за их реализацией.

В связи с этим предлагается сократить, начиная с 2011 года, количество республиканских программ до 30, сроки реализации новых программ (2011-2012 годы) предполагается синхронизировать с этапами Национальной Программы экономических реформ и Стратегии развития Крыма; по ранее принятым программам предлагается оставить прежние сроки.

Министр финансов Автономной Республики Крым П.Токарев отметил, что кардинальное различие в формировании расходной части бюджета 2010 года от предыдущего заключается в увеличении расходов на реализацию программ (если в бюджете-2009 была запланирована реализация 28 программ на сумму 83 млн. грн., то в бюджете на текущий год уже предусмотрена реализация 33 программ на сумму 196 млн. грн.). К проблемам внедрения программно-целевого метода в формировании расходной части бюджета П.Токарев отнес принципы бюджетного финансирования, существующие в настоящее время (финансирование осуществляется по кодам экономической классификации расходов, а не по отраслям, как это предполагает программно-целевой метод).

Первый заместитель Председателя Совета министров П.Бурлаков подчеркнул, что в автономии создан Координационный совет по стратегическому развитию Автономной Республики Крым, в который вошли представители научных учреждений и общественных организаций, в том числе зарубежных, инвесторы, финансисты. и т.д.; целью которого является координация разработки проекта Стратегии развития автономии и разработка проектов законодательных и нормативно-правовых актов по развитию Крыма. П.Бурлаков отметил, что совет занимается разработкой проекта Закона Украины «Об Автономной Республике Крым», который расширит полномочия автономии и предоставит большую финансовую самостоятельность в формировании бюджета. В то же время принятие данного закона невозможно без стратегии развития региона, которая предусмотрит эффективное и комплексное использование финансовых ресурсов путем реализации соответствующих программ.

В обсуждении вопроса также приняли участие: Е.Юрченко, Н.Порицкий, Н.Черевков, Е.Вырская, Э.Дудаков.

РЕШИЛИ:

1. Членам регионального комитета по экономическим реформам информацию первого заместителя министра экономики Автономной Республики Крым Сухотериной Т.З. и министра финансов Автономной Республики Крым Токарева П.В. принять к сведению и руководству в работе.

2. Министерствам, республиканским комитетам, Управлению делами Совета министров Автономной Республики Крым

2.1. В срок до 01 сентября 2010 года привести республиканские программы в соответствие с целями и задачами проекта Стратегии развития Автономной Республики Крым на период до 2017 года согласно предлагаемому перечню (прилагается) и подготовить соответствующие проекты постановлений Верховной Рады Автономной Республики Крым.

2.2. Создать рабочие органы (комитеты, рабочие группы, координационные советы) с целью разработки республиканских программ с привлечением представителей научных организаций, экспертов.

3. Министерству экономики Автономной Республики Крым оказывать методическую помощь министерствам, республиканским комитетам, Управлению делами Совета министров Автономной Республики Крым по разработке проектов республиканских программ.

Ответственный секретарь Регионального

комитета по экономическим реформам –

заместитель Председателя Совета министров

Автономной Республики Крым                                                                                Е.Юрченко

Скачать Приложение в формате MS Word

Повестка дня заседания №8

ПОВЕСТКА ДНЯ
заседания Регионального комитета по экономическим реформам

г. Симферополь, 15 июля 2010 года
Зал заседаний Совета министров Автономной Республики Крым (2 этаж)

Начало – 11.30 час.
Окончание – 12.30 час.

1. Об оптимизации программ, утвержденных Верховной Радой Автономной Республики Крым.

Сухотерина Т. З. – первый заместитель министра экономики Автономной Республики Крым
Токарев П. В. – министр финансов Автономной Республики Крым

Предложения Автономной Республики Крым к Программе экономических реформ на 2010-2014 гг

Во всех городах и районах республики Крым прошли общественные слушания Программы экономических реформ на 2010-2014 гг.

В заседаниях «круглых столов» по обсуждению Программы приняли участие представители власти на местах, общественных организаций, научных учреждений, средств массовой информации, жители регионов. По результатам широкого обсуждения было выработано и направлено в Администрацию Президента Украины более 50 предложений и замечаний к Программе экономических реформ.

В связи с большим объемом и сложностью итоговых документов, предлагаем Вам

скачать «Предложения Автономной Республики Крым к Программе экономических реформ на 2010-2014 гг»

в формате MS Word

скачать «Предложения разработанные по результатам проведения заседания «круглого стола» на базе Таврического национального университета им.В.И.Вернадского

02 июля 2010 года»в формате MS Word

Предложения к разделу «Реформа жилищно-коммунального хозяйства» проекта общегосударственной Программы экономических реформ

Робоча група «Регіональний економічний розвиток»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до розділу «Реформа житлово-комунального господарства» проекту загальнодержавної Програми економічних реформ.

РЕФОРМИ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

1. Викладення проблеми /формулювання основного завдання.

У житлово-комунальному господарстві Автономної Республіки Крим  загострилося безліч проблем.

Стан житлового фонду має прогресуючу тенденцію до  росту його фізичного зношення.

Протягом останніх років обсяги виконання капітального ремонту житлового фонду склалися на рівні 8-12% від нормативних.

Кожний третій житловий будинок вимагає капітального ремонту.

Основна частина виробничих потужностей водопровідно-каналізаційної системи побудована в період 1960-1980 років, має велике фізичне зношення і вимагає реконструкції.

Технічний стан основного і допоміжного устаткування  джерел теплопостачання також має  велике фізичне зношення. Терміни експлуатації 45% котелень  перевищують 25 років. У них продовжують експлуатуватися  495 морально й фізично  зношених котлів з низьким КПД.

Технічний стан рухомого складу КРПП «Кримтролейбус» вимагає відновлення. Із загальної кількості пасажирських тролейбусів 98% мають наднормативний строк експлуатації.

Весь рухомий склад Евпаторійського трамвайного управління досяг наднормативного строку експлуатації, 80% довжини трамвайного шляху вимагає ремонту.

Стан об’єктів  благоустрою й рівень їхнього змісту не повною мірою задовольняє потреби населення.

Велика кількість вулиць і штучних споруджень не відповідають  нормативним умовам їхньої експлуатації.

Полігони і смітники твердих побутових відходів стають найбільшими забруднювачами навколишнього середовища.

Фінансовий стан підприємств житлово-комунального господарства не дозволяє забезпечити якісне надання послуг, поліпшити за рахунок власних коштів інвестиційну діяльність, спрямовану на капітальний ремонт і реконструкцію  основних фондів, розвиток і відновлення  інфраструктури міст і населених пунктів.

Аналіз факторів, що спричинили проблему:

1. Незадовільним є фінансовий стан підприємств, обумовлений заборгованістю за надані житлово-комунальні послуги.

2. Невирішеними залишаються питання фінансування не тільки розвитку, відновлення, модернізації, але й змісту діючих потужностей водопостачання, водовідведення, теплопостачання, міського електротранспорту, інженерних споруджень, об’єктів житлового фонду, зовнішнього благоустрою міст і селищ.

3. Стримує розвиток житлово-комунального господарства невідповідність структур і систем управління підприємствами умовам їхньої інтеграції у ринкову економіку.

4. Соціальна залежність підприємств і організацій галузі, їх незадовільний фінансовий стан визначає на нинішньому етапі невисокий рівень якості житлово-комунального забезпечення.

5. Монополізм комунальних підприємств, неврегульованість правових механізмів їхньої відповідальності за кількість і якість послуг не дозволяють ефективно захищати інтереси споживачів.

Основні завдання, які необхідно вирішити:

1. Формування державної житлової політики, створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла, створення ефективного власника житла.

2. Забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства.

3. Технічне переоснащення житлово-комунального господарства, запровадження енергоефективних технологій та обладнання.

4. Забезпечення населення якісною питною водою.

5. Скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва (надання) житлово-комунальних послуг.

6. Запровадження ефективного фінансування галузі, залучення інвестицій та співпраця з міжнародними фінансовими установами, донорськими організаціями.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу.

1. Створення системи ефективного управління житлом та підприємствами житлово-комунального господарства, розвиток системи державного регулювання природних монополій у сфері виробництва і надання житлово-комунальних послуг:

- збільшити частку загальної площі багатоквартирного житлового фонду, що обслуговується об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків або іншими формами самоорганізації населення, до 70%. Передбачається передати на обслуговування об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків 11 550 тис.м2 житлового фонду.

2. Поглиблення демонополізації житлово-комунального господарства та потенційно конкурентних ринків житлово-комунальних послуг:

- запровадити інститут управителів житлового фонду з метою передачі до 2014 року  у їх управління до 80% житлового фонду;

- зменшити частку загальної площі багатоквартирного житлового фонду, що перебуває в управлінні комунальних підприємств до 20%.

3. Забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства.

4. Технічне переоснащення житлово-комунального господарства:

- забезпечити зниження частки ветхих та аварійних об’єктів житлового фонду до 0,4%;

- забезпечити зниження частки ветхих та аварійних мереж у загальній протяжності мереж до 10,2%;

- забезпечити зниження частки пасажирського рухомого складу строком експлуатації, що перевищує нормативний, до 45%;

- оснастити до 2014 року будинковими приладами обліку теплової енергії 66,4 відсотки наявного житлового фонду, будинковими приладами обліку води – 92 відсотки житлового фонду;

- зменшити витрати умовного палива на відпуск тепла до 154,5 кг у.п./Гкал;

зменшити питомі витрати електроенергії на 1 куб. м поданої води до 0,566 кВт.год/куб. м та на очищення і транспортування 1 куб. м стічних вод до 0,476 кВт.год/куб. м;

- здійснити реконструкцію вулиць райцентрів та малих міст, здійснити переоснащення мереж зовнішнього освітлення вулиць та малих міст.

Відповідно до Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства пріоритетним завданням є здійснення заходів щодо сприяння у розробці і реалізації інвестиційних та пілотних проектів і залучення позабюджетних джерел для їх фінансування.

3. Принципи і механізми реформи.

Державна політика реформування житлово-комунального господарства базується на таких основних принципах:

- спільна відповідальність держави та органів місцевого самоврядування за якісне виконання програми, забезпечення населення житлово-комунальними послугами відповідно до державних соціальних стандартів та ефективність сфери житлово-комунального господарства в цілому;

- формування та дотримання державних соціальних стандартів ( норм і нормативів) у сфері житлового фонду та житлово-комунального обслуговування;

- створення умов для прозорого та незалежного державного регулювання у сфері житлово-комунальних послуг, захисту справ споживачів і налагодження зв’язку з суспільством;

- створення рівних умов для всіх суб’єктів господарювання і споживачів на ринку житла та житлово-комунальних послуг, забезпечення рівних умов для всіх інвесторів;

- технічне переоснащення галузі на основі широкого застосування вітчизняних і зарубіжних науково-технічних досягнень, зокрема енерго- та ресурсозбереженні, впровадження екологічно чистих технологій.

4. Необхідні кроки /рекомендації.

З метою здійснення розвитку державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг необхідно розробити проект закону щодо державного регулювання у сфері житлово-комунальних послуг та інших нормативно-правових актів щодо контролю за дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення.

Для формування державної житлової політики, створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла необхідно:

- доопрацювати нову редакцію Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”;

- прийняти Житловий кодекс.

З метою забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства необхідно:

- розробити і затвердити на законодавчому рівні порядок коригування тарифів на житлово-комунальні послуги у випадку зміни ціни на енергоносії та розміру мінімальної заробітної плати, який би передбачав збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги шляхом прийняття відповідного рішення на державному рівні.

- внести зміни до Закону України “ Про податок на додану вартість” щодо спеціального режиму оподаткування діяльності з надання житлово-комунальних послуг та постачання теплової енергії, визначивши можливість використання частки податкових платежів на реалізацію інвестиційних проектів щодо реконструкції виробничих фондів підприємств.

5. Необхідні ресурси.

Прогнозний  обсяг фінансового забезпечення виконання завдань Програми протягом 2010-2014 років за рахунок коштів Державного бюджету України становить на технічне переоснащення житлово-комунального господарства, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг – 1625 млн. грн.

Предложения к разделу «Развитие сельского хозяйства и земельная реформа» проекта общегосударственной Программы экономических реформ

Робоча група «Технологічна модернізація економіки і розвиток інфраструктури»

Регіональний комітет з економічних реформ Автономної Республіки Крим надає пропозиції до розділу «Розвиток сільського господарства та земельна реформа» проекту загальнодержавної Програми економічних реформ.

І. СТАБІЛІЗАЦІЯ СІТУАЦІЇ В ГАЛУЗІ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА

1. Викладення проблеми /формулювання основного завдання.

За останні 19 років (з 1990 по 2009 рр.) в усіх категоріях господарств чисельність поголів’я великої рогатої худоби скоротилась на 659,5 тис. голів, або в 4,7 рази, в тому числі корів на 165,9 тис. голів – в 2,9 рази.

Найбільше зниження поголів’я великої рогатої худоби відбулося в великотоварних господарствах. Поголів’я великої рогатої худоби в сільгосппідприємствах республіки скоротилося в 20,6 раз, в тому числі корів в 24,9 раз.

Основні фактори, які причинили зниження поголів’я великої рогатої худоби, в тому числі корів:

• збитковість вирощування великої рогатої худоби;
• диспаритет цін на молочну та м’ясну продукцію;
• велика собівартість кормів за рахунок зрошування кормових культур;
• недостатня забезпеченість ферм молочним обладнанням нового покоління;
• відсутність ефективної стабільної державної підтримки розвитку молочного скотарства;

Основне завдання яке необхідно вирішити для стабілізації та нарощування поголів’я великої рогатої худоби, в тому числі корів – це виділення усім категоріям господарств дотаційної підтримки з державного бюджету України:

• на кожну наявну   на початок року та збережену на кінець року корову молочного напряму продуктивності 1 тис. грн. на голову;
• за вирощений та проданий на забій і переробку суб’єктам господарювання, які мають власні (орендовані) переробні потужності, або забитий та перероблений у власних (орендованих) переробних цехах молодняк великої рогатої худоби.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу.

Підвищення конкурентоспроможності молочної галузі, стабілізація та збільшення  в усіх категоріях господарств  поголів’я великої рогатої худоби, в тому числі корів за 5 років (2010-2015 р.) на 5 %.

3. Принципи і механізми реформи.

Основний принцип який має бути положено в основі розвитку молочної галузі, це розвиток регіону, підвищення його економічної самостійності, створення додаткових робочих   місць, забезпечення населення молочною і м’ясною продукцією.

4. Необхідні кроки.

Розробити Порядок використання коштів державного бюджету України, що спрямовується для фінансової підтримки продукції тваринництва та затвердити постановою Кабінету Міністрів України.

5. Необхідні ресурси.

Передбачити в державному бюджеті України кошти для підтримки галузі молочного скотарства, в тому числі за кожну наявну на початок року та збережену на кінець року корову молочного напряму продуктивності, за вирощений та проданий на забій і переробку молодняк великої рогатої худоби суб’єктам господарювання, які мають власні (орендовані) переробні потужності, або забитий та перероблений у власних (орендованих) переробних цехах.

ІІ. ПИТАННЯ ХАРЧОВОЇ ТА ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

• введення диференційованої плати за ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами власного виробництва залежно від об’єму її реалізації;
• розробка порядку перерахунку собівартості виноматеріалів, що закладаються на витримку на термін більше 2 років, у виробництві шампанського класичним способом, а також при виробленні марочних вин;
• відновлення обміну акцизних марок.

1. Викладення проблеми /формулювання основного завдання.

В  Автономної Республіці Крім з 50 підприємств виноробної галузі працюють 38. Ведення для товаровиробників нульової вартості  ліцензії на оптову торгівлю продукцією власного виробництва (оскільки даний вид діяльності вимагає обов’язкового придбання ліцензії на виробництво) або у розмірі 1,5%  від  суми реалізації  відповідної продукції за попередній період, але не більше 500 тис. грн. в рік дозволить стабілізувати ситуацію у виноробній галузі, запобігти  скороченню  кількості працюючих підприємств, оскільки для дрібнотоварних підприємств неможливе придбання ліцензій вартістю 500 тис.грн.

Підприємствами харчової промисловості Автономної Республіки Крим в 2009 році реалізовано продукції на суму 4,2 млрд. грн., що складає 33,8%  від загального об’єму реалізованої промислової продукції по Автономній Республіці Крим.

Найбільшу питому вагу в структурі реалізованої продукції за 2009 рік  складають  напої – 2,06 млрд. грн. або 48,7%.

Виробництво марочних вин, а також шампанського класичним способом має технологічний цикл не менше 3 років. Виноматеріали (сировина) купуються за 3 роки до реалізації готової продукції за цінами, що склалися на той період.

Внаслідок нестабільної економічної ситуації, зростання цін собівартість готової продукції щорічно збільшується, при цьому частка сировини в структурі собівартості відповідно зменшується. Оптово-відпускна ціна   включає прибуток, від якого в результаті діючого оподаткування на розвиток підприємства практично нічого не залишається. Застосування коефіцієнта надасть можливість підприємствам забезпечувати закупівлю сировини на подальший період роботи.

Окрім цього, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 № 179 «Про введення марок акцизного збору нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів» Державна податкова адміністрація  повинна була провести  до 1 жовтня 2008 року безоплатний обмін  марок нового зразка підприємствам-виробникам та імпортерам алкогольних напоїв натомість на повернені марки попереднього зразка.

Проте, фінансування даної програми Міністерством фінансів України було припинено.

Станом на 01.04.2010 в Автономній Республіці Крим  не обмінено 32,9 млн.шт. акцизних марок.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу.

• підвищення рівня продовольчої безпеки держави,
• нарощування об’ємів виробництва та реалізації продукції,
• підвищення рівня конкурентоспроможності  продукції.

3. Принципи і механізми реформи.

Стабілізація фінансово-економічного стану підприємств галузі. Внесення змін до діючого законодавства.

4. Необхідні кроки /рекомендації.

1. Внести зміні до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (481/95-ВР) про введення диференційованої платні за ліцензію на право оптової торгівлі  алкогольними напоями і тютюновими виробами власного виробництва залежно від об’ємів її реалізації.

2. Міністерству фінансів України  внести зміни в методику розрахунку собівартості виноробної продукції за умови витримки більш 2-х років.

3. Відновити обмін акцизних марок в відповідності до  постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.08 р.  №179 «Про введення марок акцизного збору нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

5. Необхідні ресурси

Ресурсів не потребує.

ІІІ. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ОБСЛУГОВУЮЧІ КООПЕРАТИВИ

1. Виклад проблеми/ формулювання основного завдання.

На сьогоднішній день кооперація є основою для подальшого підйому економіки села, інфраструктури аграрного ринку. Існуючий аграрний ринок, у тому числі і система сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів за поданням послуг не задовольняє зростаючі потреби  особистих селянських і фермерських господарств.

Формування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів стримується наступними факторами:

• недосконалість законодавства України
• відсутність державної фінансової підтримки.

Необхідно внести зміни в закони України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про фермерське господарство», в яких буде передбачено нову систему оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і законодавчо буде вирішено  питання неприбуткового статусу цих суб’єктів аграрного ринку.

2. Цілі реформи  на середньострокову перспективу.

• активізація  подальшого розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів,
• удосконалення  нормативно – правових, економічних і організаційних умов щодо створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, підвищення рівня зайнятості і добробуту  сільського населення.

3.  Принципи і механізми реформи.

Об’єднання фермерських господарств (1564) і особистих селянських господарств (46556) в обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи.

4. Необхідні кроки / рекомендації.

• внесення змін до законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про фермерське господарство» (законопроект від 29.05.2009 р. № 4563)
• передбачити фінансову державну підтримку.

5. Необхідні ресурси

Фінансування може здійснюватися за рахунок  коштів бюджету України, передбачених на відповідний рік, місцевих бюджетів, коштів інвесторів, що залучаються для реалізації  інвестиційних проектів, кредитних ресурсів і оборотних коштів підприємств, а також інших джерел, не заборонених законодавством України.

ІV. БУДІВНИЦТВО ОПТОВИХ, РОЗДРІБНИХ РИНКІВ НА КООПЕРАТИВНІЙ ОСНОВІ, ЕЛЕВАТОРІВ МАЛОЇ І СЕРЕДНЬОЇ ЄМНОСТЕЙ

1. Виклад проблеми/ формулювання основного завдання.

Основною метою створення оптових, оптово-роздрібних ринків є формування ефективного ринкового механізму реалізації сільськогосподарської  продукції і продуктів її переробки товаровиробниками всіх форм власності; насичення внутрішнього ринку сільськогосподарською і харчовою продукцією за ціною виробників минувши посередницькі структури, стабілізація цінової ситуації на споживчому ринку

На сьогоднішній день органи місцевого самоврядування не мають права розглядати питання щодо впровадження спрощеного порядку виділення земельних ділянок для розміщення оптових, оптово-роздрібних ринків сільськогосподарської продукції і зменшення їх орендної плати за землю.

2. Цілі реформи  на середньострокову перспективу.

• створення умов щодо реалізації продукції по цінах, що забезпечують  сільгоспвиробникам отримання прибутку;
• підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської  продукції і продуктів її переробки на внутрішньому і  зовнішньому ринках.

3.  Принципи і механізми реформи.

• створення належних умов товаровиробникам для оптового продажу  сільськогосподарській продукції і продуктів її переробки;
• сприяння сільгосптоваровиробникам щодо отримання максимального прибутку від реалізації продукції;
• забезпечення на протязі року постачання населенню якісних продуктів харчування по цінах виробника.

4. Необхідні кроки / рекомендації.

Внесення змін до Земельного кодексу України в частині надання і спрощення порядку виділення земельних ділянок щодо розміщення оптових і оптово-роздрібних ринків сільськогосподарської продукції.

5. Необхідні ресурси.

Фінансування може здійснюватися за рахунок  коштів бюджету України, передбачених на відповідний рік, місцевих бюджетів, коштів інвесторів, що залучаються для реалізації  інвестиційних проектів, кредитних ресурсів і оборотних коштів підприємств, а також інших джерел.

V. ВІДНОВЛЕННЯ ДІЇ ВИКЛЮЧЕНОГО В 2009 РОЦІ ФІНАНСУВАННЯ ЧАСТКОВОЇ КОМПЕНСАЦІЇ ВАРТОСТІ ТЕХНІКИ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА

1. Викладення проблеми /формулювання основного завдання.

Відновити дію виключеного в 2009 році фінансування часткової компенсації вартості техніки вітчизняного виробництва для впровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій.

В умовах ринкової економіки і реформування земельних і майнових стосунків в аграрному секторі проблемам технічного забезпечення агропромислового комплексу не було приділено належної уваги.

Недосконалість ринкового механізму, диспаритет цін між промисловою і сільськогосподарською продукцією привели до втрати аграрними підприємствами платоспроможного попиту на техніку.

Щорічний коефіцієнт оновлення технічної бази агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим знизився в 10 і більше разів, що привело до морального старіння і фізичного зносу сільгосптехніки, різкого зменшення кількісного складу. За останні п’ять років кількість тракторів зменшилася на 45%, зернозбиральних комбайнів на 31%, посівної та грунтообробної техніки на 35-50%, енергетична забезпеченість складає 800 тис. к.с., що в 2 рази менше оптимальної.

Продовження негативних тенденцій у сфері технічного переозброєння агропромислового комплексу Криму останніми роками може привести до повної деіндустріалізації аграрного сектора, зниження обсягів виробництва сільгосппродукції, технічній залежності агропромислового комплексу від об’ємів придбання імпортної техніки і, як наслідок, продовольчої залежності від завезення сільгосппродукції з інших регіонів України та імпорту з інших країн.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу.

При виділенні з Державного бюджету України коштів в обсязі 25 млн. грн. (строком на 5 років) відновлення машинно-тракторного парку сільгосптоваровиробників складе не менше 800 одиниць техніки.

3. Принципи і механізми реформи.

Впровадження нових інноваційних еколого- та енергозберігаючих технологій і техніки.

Заміна оранки під основні польові культури поверхневою обробкою грунту, перехід до мінімальної і нульової систем підготовки грунту, біологізації землеробства.

Обробка грунту комбінованими агрегатами.

4. Необхідні кроки.

Відновити дію Програми по 30-відсотковій компенсації сільськогосподарським товаровиробникам вартості вітчизняної техніки, зважаючи на необхідність швидкого технічного переоснащення сільськогосподарської галузі.

5. Необхідні ресурси.

Передбачити для сільгосптоваровиробників республіки у витратній частині Державного бюджету України на 2010 рік необхідні ресурси.

VI. ВРЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ ПРО НАДАННЯ В ОРЕНДУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ШЛЯХОМ ПРОЦЕДУРИ ПРОВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ТОРГІВ

1. Виклад проблеми / формулювання основного завдання.

На сьогоднішній день проблемним питанням залишається неврегульованість чинного законодавства щодо процедури проведення земельних   торгів з продажу прав (оренди) на земельні ділянки, що призводить до значних втрат орендної плати.

Станом на 01.01.2010 в Автономній Республіці Крим не використовується 253,4 тис. га сільськогосподарських угідь земель запасу та резервного фонду з них ріллі – 70,9 тис. га.

На вказаних земельних ділянках сільгосптоваровиробники Криму могли б виробити понад  173 тис.т  зерна,  або 71,6 тис.т рапсу, або більш 2 млн. тон картоплі та овощебахчевих культур.

З ціллю ефективного використання земель вказаних категорій необхідно прискорити прийняття закону України, визначаючого порядок та умови проведення процедури продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, положення якого не поширювались би на продаж оренди таких земельних ділянок юридичним та фізичним особам, які являються сільгосптоваровиробниками.

Згідно статті 124 Земельного кодексу України набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, окрім окремих випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

На сьогоднішній день питання проведення земельних аукціонів з продажу права на оренду земельних ділянок залишається неврегульованим.

До цього часу не вирішено ряд проблем, які підлягають вирішенню виключно на законодавчому рівні. Зокрема згідно статті 134 Земельного кодексу України земельні торги (аукціони) проводяться у порядку, встановленому законом. При цьому загальнодержавний порядок на сьогодні не затверджено.

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу.

Урегулювання питання проведення земельних аукціонів дасть можливість прискорити укладення договорів оренди земельних ділянок, що позитивно вплине на надходження до бюджету орендної плати.

3. Принципи і механізми реформи.

Урегулювання законодавства щодо земельних відносин сприятиме більш повному та ефективному використанню земель сільськогосподарського призначення.

4. Необхідні кроки / рекомендації.

На загальнодержавному рівні прискорити прийняття Законів України «Про ринок землі» та «Про аукціони».

5. Необхідні ресурси.

Вивчення питання урегулювання земельних відносин стосовно процедури проведення земельних торгів по наданню в оренду земельних ділянок потребує залучення фахівців Держкомзему України.

VII. ПОГАШЕННЯ ЗАРЕЄСТРОВАНОЇ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

1. Викладення проблеми /формулювання основного завдання.

• недоступність кредитних ресурсів для підприємств агропромислового комплексу;
• збільшення податкового навантаження;
• відсутність механізму пільгового кредитування для придбання с/г техніки, та програми по 30-відсоткової компенсації за придбану складну сільськогосподарську техніку вітчизняного виробництва.

З початку 2010 року сільськогосподарськими підприємствами республіки залучено 6,2 млн. грн. кредитних ресурсів. Потреба в кредитних ресурсах для проведення комплексу весняно-польових робіт складає біля 40 млн.грн. Середньозважена відсоткова ставка становить 27,3%. Доступ до кредитних ресурсів мають лише великі підприємства, які працюють в корпораціях та вертикально-інтегрованих структурах. Практично позбавлені кредитування фермерські та невеликі приватні господарства. Підприємствами агропромислового комплексу не залучаються середньо- та довгострокові кредити.

У 2009 році у зв’язку із завершенням бюджетного року і відсутністю засобів на рахунку 1711 (Субрахунок єдиного казначейського рахунку) склалася заборгованість у сумі 11056,8 тис. грн., у тому числі по програмах:

• 2801240 «Фінансова підтримка підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів» – 260,1 тис. грн.
• 2801210 «Бюджетна тваринницька дотація і державна підтримка виробництва продукції рослинництва» – 5042,1 тис. грн.,
• 2801150 «Державна підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів фактично поступило» – 240,0 тис. грн.,
• 2801350 «Закладка і догляд за молодими садами і виноградниками» – 4901,0 тис. грн

2. Цілі реформи на середньострокову перспективу.

• підвищення рівня продовольчої безпеки держави,
• підвищення рівня конкурентоспроможності регіону.

3. Принципи і механізми реформи.

Стабілізація фінансово-економічного стану підприємств агропромислового комплексу.

4. Необхідні кроки /рекомендації.

1. Забезпечити пільгове кредитування агропромислового сектора на поповнення обіговими коштами для проведення комплексу сільськогосподарських робіт;
2. Забезпечити кредитування під гарантії Уряду інвестиційних проектів, які направлені на розвиток тваринницької галузі з відстрочкою погашення тіла кредиту після введення в експлуатацію відповідного об’єкту та одержання на ньому тваринницької продукції;
3. Передбачити у Законі України « Про Державний бюджет на 2010 рік» та на послідуючі роки фінансування програми по відшкодуванню відсотків за залученими кредитами підприємствам агропромислового комплексу з загального фонду держбюджету.
4. Запровадити для сільськогосподарських товаровиробників єдиний податок в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь.
5. Погасити кредиторську заборгованість, яка утворилася у 2009 році.

5. Необхідні ресурси.

Фінансування може здійснюватися за рахунок  коштів бюджету України, передбачених на відповідний рік та місцевих бюджетів.

« Предыдущая страница — Следующая страница »