Все материалы на тему "закон"

Закон о Знамени Победы, подписанный Президентом Украины, для Крыма долгожданный и знаковый

Крым поддерживает и приветствует решение Президента Украины Виктора Януковича, подписавшего изменения в закон «Об увековечении Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов», которые утверждают официальный порядок использования красного Знамени Победы во время праздничных мероприятий, заявил премьер-министр Крыма Василий Джарты.

«Великая Отечественная война – это самая героическая страница в истории нашего государства. Победители фашизма – наши герои, победа в войне – наша гордость. Любая другая трактовка этих событий для Крыма абсолютно неприемлема», – подчеркнул глава правительства автономии.

Василий Джарты отметил, что Президент Украины «как всегда, сдержал слово, данное ветеранам». Председатель правительства Крыма подчеркнул, что задержка, не позволившая подписать закон перед 9 мая, была вызвана необходимостью провести экспертизу закона, что и было сделано  по поручению главы государства Кабинетом министров и Министерством юстиции Украины.

«Эта процедура неизбежна для государства, где царит верховенство права. Экспертиза установила, что закон соответствует правовому полю Украины, не нарушает Конституцию и законы страны», – сказал премьер-министр Крыма.

Председатель правительства автономии отметил особое значение нового закона для Крыма и Севастополя.

«Во время Великой Отечественной войны наш регион был местом тяжелых кровопролитных боев. Добровольцы поисковых  отрядов до сих пор находят в крымской земле останки защитников Родины. Нет ни одной семьи, которая не понесла бы утраты, ни одного человека, который не потерял бы на войне близких. Мы должны быть достойны наших отцов и дедов, брать из истории лучшее – патриотизм, мужество, верность долгу, готовность отдать жизнь за своих близких и свою страну», – сказал Василий Джарты.

Глава правительства Крыма также подчеркнул, что долг нынешних поколений перед ветеранами, и теми, кто погиб в боях Великой Отечественной, состоит в том, чтобы «построить новую, процветающую страну, жители которой будут помнить и чтить подвиги своих отцов и дедов».

Главное управление информационной политики Совета министров АРК

Василий Джарты: Совмин прилагает максимальные усилия для выполнения задачи, поставленной Президентом Украины Виктором Януковичем – не допустить «разбазаривания» крымских земель

Председатель Совета министров Крыма Василий Джарты прокомментировал перспективы, которые открывает для автономии принятый Верховной Радой Украины закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины об усовершенствовании управления землями на территории АРК».

По словам главы крымского правительства, Совмин прилагает максимальные усилия для выполнения задачи, поставленной Президентом Украины Виктором Януковичем – не допустить «разбазаривания» земель полуострова и пресечь связанную с этим коррупцию.

Глава крымского правительства  подчеркнул, что с момента вступления нового закона в силу решения райгосадминистраций и сельских, поселковых, городских советов о распоряжении особо ценными землями будут согласовываться правительством Крыма. «Это позволит не допустить незаконного приобретения и отчуждения земель», – подчеркнул он.

«Главное требование Совмина – чтобы эти земли не раздавались, а продавались через аукционы. Мы должны представлять, что именно на том или ином земельном участке будет строиться», – заявил Василий Джарты.

По его мнению, завершение начатой инвентаризации позволит понять, «какие земли есть, что на них будет строиться, какой ресурс имеет автономия для внедрения реальных стратегических решений».

Василий Джарты отметил, что аукционы, которые провел в этом году Совмин Крыма, продемонстрировали публичность и прозрачность новой земельной политики государства. «Благодаря открытым торгам мы будем иметь гораздо больше поступлений в бюджет, чем за последние пять лет», – прогнозирует Председатель Совета министров Автономной Республики Крым.

«На повестке дня крымского правительства – инвентаризация земель заповедного и водного фондов, завершение нормативно-денежной оценки земель крымских населенных пунктов», – заключил премьер.

Главное управление информационной политики Совета министров АРК

В Крыму обсудили новую редакцию Закона Украины «Об осуществлении государственных закупок»

Под руководством первого заместителя министра экономики Крыма Игоря Гурского состоялся семинар на тему: «Организация и осуществление государственных закупок на современном этапе», посвященный изучению норм новой редакции Закона Украины «Об осуществлении государственных закупок» (вступил в силу 30 июня 2010 года). Участники ознакомились с ситуацией, сложившейся в городах и районах при выполнении данного закона и рассмотрели проблемные вопросы, возникающие в регионах автономии при проведении государственных закупок. 

 

Открывая семинар, Игорь Гурский сообщил, что в автономии за первое полугодие 2010 года за счет средств республиканского и местных бюджетов, проведено 964 процедуры госзакупок (основная часть которых происходит в строительной сфере: ремонт, реконструкция), заключено 843 договора на сумму 348,4 млн. грн. По 45 проведенным процедурам закупок выявлены нарушения. 

Выступая на семинаре, начальник управления государственных закупок министерства экономики Крыма Юлия Чалова сообщила об основных изменениях закона о госзакупках. В частности, теперь отсутствует норма о необходимости закупки товаров, продуктов и услуг только у отечественных производителей. Это дает возможность зарубежным представителям принимать участие в госзакупках на общих условиях. Кроме этого согласно новой редакции закона заказчиками процедур закупок могут быть не только бюджетные учреждения и государственные предприятия, но и коммунальные предприятия (а также предприятия с коммунальной долей собственности свыше 50%). Нововведением является также и расширение перечня информации, которая подлежит публикации на официальном общегосударственном веб-портале Государственных закупок Украины. 

 

Участники семинара рассмотрели основные этапы проведения процедур закупок, типовые нарушения, выявленные в ходе проверок в сфере госзакупок. 

Министерство экономики Крыма подготовило и выдало брошюры, которые станут практическим пособием для представителей городов и районов автономии в вопросах госзакупок. 

Главное управление информационной политики Совета министров АРК

Екатерина Юрченко: Правительство Василия Джарты ставит цель: создать для инвестора условия безопасного и эффективного ведения бизнеса в Крыму

В ходе состоявшейся в Совмине встречи заместитель Председателя Совета министров Крыма Екатерина Юрченко и Чрезвычайный и Полномочный Посол Словацкой Республики в Украине Павол Гамжик обсудили вопросы экономического сотрудничества и поддержки словацких инвестиций в Крыму.

Павол Гамжик поблагодарил Екатерину Юрченко за приглашение посетить Крымский полуостров. Он сообщил о намерении создать почетное консульство Словакии в Крыму, целью которого будет расширение совместных политических, экономических и культурных  контактов. По словам посла, словацкая сторона заинтересовалась рядом проектов в промышленной, жилищно-коммунальной, социальной и других сферах республики. Павол Гамжик отметил, что словацкие специалисты, имеющие опыт в проведении реформ в финансовой и налоговой сферах, готовы оказать помощь крымским коллегам по вопросам евроинтеграции.

Вице-премьер крымского правительства поблагодарила словацкого посла за проявленное внимание к автономии и отметила активное развитие экономического сотрудничества Крыма со Словакией (о чем свидетельствует динамика роста объемов экспорта и импорта: в январе-мае 2010 года экспорт товаров в Словакию составил 1,4 млн. долл. США (увеличение в 3,2 раза по сравнению с аналогичным периодом прошлого года), объем импорта – 1,3 млн. долл. США (увеличение в 3,5 раза)).

Екатерина Юрченко подчеркнула, что Совет министров активно работает над созданием оптимальных условий, позволяющих инвесторам размещать на территории полуострова производство и бизнес. «Правительство Василия Джарты ставит цель: создать необходимые условия безопасного и эффективного ведения бизнеса в Крыму. Не должно быть проблем и преград для зарубежных инвесторов, готовых прийти к нам», – отметила Е.Юрченко. Для этого Совет министров разрабатывает закон о развитии автономии и стратегию развития Крыма, которая позволит определить перспективные инвестиционные территории и создать «единое инвестиционное окно». Поэтому крымская сторона заинтересована в привлечении экспертов по вопросам проведения экономических реформ и европейской интеграции, реализации ряда комплексных проектов.

По итогам встречи агентству регионального развития Крыма и министерству экономики республики поручено координировать работу со словацкими коллегами.

Главное управление информационной политики Совета министров АРК

Крым получит специальный экономический статус

Правительство Украины вместе с органами власти Крыма разрабатывает проект комплексного закона «Об Автономной республике Крым», который предусматривает предоставление Крыму статуса  Территории приоритетного развития (ТПР). Первый вице-премьер-министр Украины Андрей Клюев и председатель Совета министров Крыма Василий Джарты сообщили об этом на международном инвестиционном форуме, который проходит в Ялте.

Статус ТПР означает, что на данной территории функционирует особый, благоприятный для развития и инвестиций экономико-правовой режим и, в том числе, налоговые льготы для инвесторов.

«В этом законе прописывается ряд приоритетов: какие отрасли экономики необходимо развивать в Автономной республике Крым. В соответствии с приоритетными направлениями инвесторам будут предоставляться определенные налоговые льготы», – сказал Андрей Клюев на пресс-конференции после открытия форума «Финансирование посткризисных экономик государств-участников СНГ».

Василий Джарты, со своей стороны, заявил, что закон «Об АРК» разрабатывается по поручению президента Украины Виктора Януковича. По словам председателя правительства автономии, Верховная рада Украины, вероятно, рассмотрит проект закона уже в начале осени этого года.

«Мы хотим предоставить определенные льготы стратегическим инвесторам в таких приоритетных и перспективных крымских отраслях, как санаторно-курортное лечение, рекреация и туризм, сельское хозяйство, альтернативная энергетика», – перечислил Василий Джарты.

Глава Совета министров Крыма сообщил, что правительство автономии «идет навстречу инвесторам», не дожидаясь изменений в законодательстве. До конца лета все города и райцентры Крыма охватит система «единых  регистрационных окон», которая позволит людям, желающим открыть свое дело, оформить все необходимые документы в одном месте, без беготни по инстанциям.

«Кроме того, мы создали Агентство регионального развития, которое будет сопровождать каждого инвестора и помогать ему в решении всех возникающих вопросов», – сказал глава Совмина.

Василий Джарты сообщил также, что Крым готовится к проведению земельных аукционов, которые будут проходить, в том числе, в виде «электронных торгов».

«Мы стремимся предлагать для аренды или приватизации не участки земли, а инвестиционные площадки под конкретные инвестиционные проекты», – подчеркнул Василий Джарты.

Главное управление информационной политики Совет министров АРК

Закон Украины «Про обращения граждан»

З А К О Н  У К Р А Ї Н И

Про звернення громадян

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 47, ст.256 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 394/96-ВР від 02.10.96, ВВР, 1996, N 47, ст.257 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 653-XIV ( 653-14 ) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.219
N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181
N 2384-IV ( 2384-15 ) від 20.01.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.200
N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 36-37, ст.511 }

Цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами
України наданого їм Конституцією України ( 254к/96-ВР ) права
вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно
до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати
недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і
громадських органів. Закон забезпечує громадянам України
можливості для участі в управлінні державними і громадськими
справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади
і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і
законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Р о з д і л I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Звернення громадян

Громадяни України мають право звернутися до органів державної
влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств,
установ, організацій незалежно від форм власності, засобів
масової інформації, посадових осіб відповідно до їх
функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та
пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або
клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних,
політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про
їх порушення.
Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і
державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу
Державної кримінально-виконавчої служби України мають право
подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
{ Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009 }
Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на
її території, мають таке ж право на подання звернення, як і
громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними
договорами.

Стаття 2. Законодавство про звернення громадян

Законодавство України про звернення громадян включає цей
Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до
Конституції України та цього Закону.

Стаття 3. Основні терміни, що вживаються в цьому Законі

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій
або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і
скарги.
Пропозиція (зауваження) – звернення громадян, де
висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів
державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів,
посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання
суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової
основи державного і громадського життя, соціально-культурної та
інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про
сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним
законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення
чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств,
установ, організацій незалежно від форм власності, народних
депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також
висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання -
письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного
статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист
законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю),
рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових
осіб.

Стаття 4. Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути
оскаржені

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені,
належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина
(групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і
законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або
його незаконно притягнуто до відповідальності.

Стаття 5. Вимоги до звернення

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого
самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно
від форм власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до
повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові,
місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання,
зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином і
записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим,
надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного
органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці
повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне),
так і групою осіб (колективне).
Письмове звернення повинно бути підписано заявником
(заявниками) із зазначенням дати.
Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається
заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять
днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених
частиною першою статті 7 цього Закону.

Стаття 6. Мова звернень і рішень та відповідей на них

Громадяни мають право звертатися до органів державної влади,
місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб
українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.
Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них
оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі
рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою
спілкування заявника.

Стаття 7. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому
порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з
посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік,
віросповідання, національність громадянина, незнання мови
звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади,
місцевого самоврядування, підприємствами, установами,
організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян
або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень,
воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за
належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що
повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо
звернення не містить даних, необхідних для прийняття
обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же
термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим
органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не
підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо
встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом
від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо
перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду
яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб,
визнаних судом недієздатними.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає
керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала
звернення.

Стаття 9. Заборона переслідування громадян за подання
звернення і неприпустимість примушування їх до
його подання

Забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за
подання звернення до органів державної влади, місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від
форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб за критику у
зверненні їх діяльності та рішень.
Ніхто не може бути примушений до подання власного чи
підписання колективного звернення або участі в акціях на підтримку
звернень інших осіб чи організацій.

Стаття 10. Заборона розголошення відомостей, що містяться у
зверненнях

Не допускається розголошення одержаних із звернень відомостей
про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що
становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом,
та іншої інформації, якщо це ущемлює права і законні інтереси
громадян. Не допускається з’ясування даних про особу громадянина,
які не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в
усній формі або зазначене в тексті звернення, не підлягає
розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи.
Ця заборона не поширюється на випадки повідомлення
інформації, що міститься у зверненні, особам, які мають відношення
до вирішення справи.

Стаття 11. Звернення до об’єднань громадян

Одержані об’єднаннями громадян звернення із зауваженнями і
пропозиціями щодо їх діяльності розглядаються цими об’єднаннями та
їх органами відповідно до статутів об’єднань, а заяви і скарги на
ущемлення чи порушення ними прав громадян – згідно з цим Законом.

Стаття 12. Сфера застосування цього Закону

Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і
скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним,
цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством
про захист економічної конкуренції.
( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законами N 653-XIV
( 653-14 ) від 13.05.99, N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003 )

Стаття 13. Діловодство щодо звернень громадян

Діловодство щодо звернень громадян ведеться в порядку, який
встановлюється Кабінетом Міністрів України ( 348-97-п ).

Р о з д і л II

ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

Стаття 14. Розгляд пропозицій (зауважень) громадян

Органи державної влади і місцевого самоврядування,
підприємства, установи, організації незалежно від форм власності,
об’єднання громадян, посадові особи зобов’язані розглянути
пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати
розгляду.
Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв
Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни
розглядаються першими керівниками державних органів, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій
особисто.

Стаття 15. Розгляд заяв (клопотань)

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх
посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ,
організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, до
повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов’язані
об’єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них
факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і
забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки
розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв
Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни
розглядаються першими керівниками державних органів, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій
особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в
обов’язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і
до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах
(клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує
його обов’язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві
(клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з
посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із
роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Стаття 16. Розгляд скарг громадян

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу
місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації,
об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи
подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій
особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду
відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого
органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням -
безпосередньо до суду.
Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці,
інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими
керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ і організацій особисто.
Скарги на рішення загальних зборів членів колективних
сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств,
юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також
на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену
на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних
осіб подається їх законними представниками.
Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням,
оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою
особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює
правозахисну діяльність.
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії
рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші
документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду
повертаються громадянину.

Стаття 17. Термін подання скарги

Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до
органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з
моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу
ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з
порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений
органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.
Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в
разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в
термін, передбачений законодавством України.

Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів
державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ,
організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян,
засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи
скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті
органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового
колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію,
оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи
скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання
таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом
порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Стаття 19. Обов’язки органів державної влади, місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності, об’єднань громадян,
засобів масової інформації, їх керівників та
інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

Органи державної влади і місцевого самоврядування,
підприємства, установи, організації незалежно від форм власності,
об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та
інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані:
об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до
відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це
мотивовану постанову; ( Частину першу статті 19 доповнено абзацом
згідно із Законом N 2384-IV ( 2384-15 ) від 20.01.2005 )
на прохання громадянина запрошувати його на засідання
відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках,
передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають
закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до
припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови,
які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання
прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки
заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом
порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в
результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати
питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено
порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний
термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого
самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за
місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз’яснити
порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг
іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи
скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх
породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про
хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд
звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ
службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу,
в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги
абзацу дев’ятого частини першої цієї статті.

Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше
одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують
додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти
днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити
порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного
органу, підприємства, установи, організації або його заступник
встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що
повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний
термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може
перевищувати сорока п’яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду
може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством
пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Стаття 21. Безоплатність розгляду звернення

Органи державної влади, місцевого самоврядування,
підприємства, установи, організації незалежно від форм власності,
об’єднання громадян, посадові особи розглядають звернення
громадян, не стягуючи плати.

Стаття 22. Особистий прийом громадян

Керівники та інші посадові особи органів державної влади,
місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності, об’єднань громадян зобов’язані
проводити особистий прийом громадян.
Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у
зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання.
Графіки прийому доводяться до відома громадян.
Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого
самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях
незалежно від форм власності, об’єднаннях громадян визначається
їх керівниками.
Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються.
Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на
особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку,
що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину
повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

Стаття 23. Організація прийому громадян вищими посадовими
особами

Вищі посадові особи держави – Президент України, Голова
Верховної Ради України, Прем’єр-міністр України – здійснюють
прийом у встановленому ними порядку.

Р о з д і л III

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН

Стаття 24. Відповідальність посадових осіб за порушення
законодавства про звернення громадян

Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну,
адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену
законодавством України.

Стаття 25. Відшкодування збитків громадянину у зв’язку з
порушенням вимог цього Закону при розгляді його
скарги

У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які
прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина,
відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов’язані з
поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати, понесені у
зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного
органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення
витрат розглядаються в судовому порядку.
Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним
законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані
неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при
розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових)
збитків у грошовому виразі визначається судом.

Стаття 26. Відповідальність громадян за подання звернень
протиправного характеру

Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи,
дискредитацію органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, об’єднань громадян та їхніх посадових осіб,
керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і
організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання
національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне
за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Стаття 27. Відшкодування витрат по перевірці звернень, які
містять завідомо неправдиві відомості

Витрати, зроблені органом державної влади, місцевого
самоврядування, підприємством, установою, організацією незалежно
від форм власності, об’єднанням громадян, засобами масової
інформації у зв’язку з перевіркою звернень, які містять завідомо
неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадянина за
рішенням суду.

Стаття 28. Контроль за дотриманням законодавства про
звернення громадян

Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян
відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України,
народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів
України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України,
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та
Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради
та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також
міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо
підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

Стаття 29. Прокурорський нагляд за дотриманням законодавства
про звернення громадян

Нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян
здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими
йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним законодавством
повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав,
захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до
відповідальності.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 2 жовтня 1996 року
N 393/96-ВР